Рішення

від 22.06.2016 по справі 916/1212/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2016 р.Справа № 916/1212/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 16.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27, код ЄДРПОУ ВП 38728507)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-грузинське підприємство - фірма «МАР КОМ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 26, код ЄДРПОУ 24761028)

про: стягнення 446968,14 грн., -

Суть спору: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-грузинське підприємство - фірма «МАР КОМ» про стягнення 446968,14 грн. штрафних санкцій, а саме: 276807,83 грн. пені та 170160,31 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині своєчасної поставки обумовленого договором товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 02.06.2016р. о 10:30; витребувано додаткові документи.

26.05.2016р. за вх.№13248/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

30.05.2016р. за вх.№13530/16 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: позивачем помилково визначено кінцевий термін постачання обладнання за договором №208/В-13 від 12.06.2013р.; відповідачем було здійснено поставку обладнання у повному обсязі без претензій до кількості, якості та асортименту з боку позивача; задоволення позовних вимог може призвести до банкрутства відповідача.

01.06.2016р. за вх.№13739/16 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю додаткового часу для надання додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. розгляд справи відкладено на 22.06.2016р. о 12:00; витребувано додаткові документи.

17.06.2016р. за вх.№15392/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача.

21.06.2016р. за вх.№15524/16 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні; у разі задоволення позовних вимог просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій у зв’язку з тяжким майновим станом відповідача, ступенем виконання зобов’язання, відсутністю у позивача збитків.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

12.06.2013р. між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-грузинське підприємство - фірма «МАР КОМ» (Постачальник, відповідач) укладений договір №208/В-13, відповідно до якого Постачальник зобов’язується поставити Покупцю товар, зазначений в п.1.2 цього договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар (далі за текстом - товар).

Пунктами 1.2, 1.3 договору передбачено, що найменування товару: апаратура радіолокаційна (далі - товар). Термін «товар» застосовується також до кожної окремої складової (елемента), зазначеного в Специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору (Додаток №1 до цього договору). Номенклатура, асортимент, кількість та ціна товару визначені у Специфікації (Додаток №1), що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.4 договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п.2.2 договору товар постачається згідно Специфікації (Додаток №1 до цього договору) в перевіреному, готовому до використання за призначенням стані.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору визначена у Додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору, та становить 2025718,00 грн. (два мільйони двадцять п’ять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 00 коп.) без ПДВ, крім того сума ПДВ 405143,60 грн., всього ціна цього договору 2430861,60 грн. (два мільйони чотириста тридцять тисяч вісімсот шістдесят одна грн. 60 коп.) з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від ціни цього договору, що становить 1012859,00 грн. (один мільйон дванадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп.) без ПДВ, суми ПДВ 202571,80 грн., загальна сума 1215430,80 грн. (один мільйон двісті п’ятнадцять тисяч чотириста тридцять грн. 80 коп.) з ПДВ протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку. Остаточний розрахунок Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів, з урахуванням попередньої оплати, на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання Покупцем оригіналу належним чином оформленого рахунку та за умови наявності підписаної видаткової накладної та надання документів, які підлягають переданню разом з товаром згідно цього договору, зазначених в п.п. 2.3, 2.4 цього договору.

Згідно з п.5.1 договору строк поставки товару: 180 календарних днів з дати отримання попередньої оплати згідно п.4.1 цього договору. Постачальник має право дострокової поставки товару за попереднім погодженням із Замовником запланованої дати поставки.

Пунктом 6.2.3 передбачено, що Покупець зобов’язаний, зокрема, зменшувати обсяг закупівлі товару та ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору;

Відповідно до п.6.3.1 договору Постачальник зобов’язаний, зокрема, забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.

Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. За порушення строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, поставка якого прострочена, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Згідно з п.п. 11.1, 11.2 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Будь-які зміни або доповнення до цього договору вносяться виключно в письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди, скріпляються підписами і печатками сторін.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2013, але в будь-якому разі до повного виконання зобов’язань сторонами.

Специфікацією до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. сторони визначили перелік товару, що постачається відповідачем за договором, а саме: радіолокаційний трансивер, комплект, а також обладнання для керування радіолокаційними антенними постами і оснащення хвилеводних трактів (1 комплект), згідно переліку.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 1215430,80 грн., про що свідчить платіжне доручення №3572 від 02.12.2013р. Вказані грошові кошти були повернуті відповідачем позивачу як помилково перераховані, що підтверджується платіжним дорученням №2990 від 04.12.2013р.

09.12.2013р. позивач перерахував відповідачу 1215430,80 грн. в якості передплати за договором №208/В-13 від 12.06.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №3818 від 09.12.2013р.

Додатковою угодою від 18.06.2013р. до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. про заміну сторони у зобов’язанні Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-грузинське підприємство - фірма «МАР КОМ» (Сторона 1, відповідач) та Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Сторона 2, позивач) дійшли згоди внести наступні зміни в договір №208/В-13 від 12.06.2013р.:

- в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, сторони домовились про зміну з 13 червня 2013 року Державного підприємства «Дельта-лоцман» на Сторону 2 як зобов’язану та управнену сторону у договорі.

- Сторона 1 підтвердила згоду на заміну Державного підприємства «Дельта-лоцман» на Сторону 2 в договорі в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2013р. до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. сторони дійшли згоди внести наступні зміни в договір №208/В-13 від 12.06.2013р.:

- на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012р. №899 «Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку», сторони домовились з 01.01.2014р. зупинити виконання обов’язків по договору до затвердження у встановленому законодавством порядку фінансового плану ДП «АМПУ»; після затвердження відповідних витрат у фінансовому плані ДП «АМПУ» на 2014 рік, виконання обов’язків по договору буде поновлено шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Додатковою угодою №2 від 02.12.2014р. до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. сторони дійшли згоди внести наступні зміни в договір №208/В-13 від 12.06.2013р.:

- на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. №1083-р «Про затвердження фінансового плану Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 2014 рік», та у зв’язку із наявністю відповідних витрат у затвердженому фінансовому плані філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» на 2014 рік, сторони домовились з 02.12.2014р. поновити виконання обов’язків за договором.

Додатковою угодою №4 від 30.04.2015р. до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. сторони дійшли згоди Розділ 11 договору доповнити новим пунктом 11.3 в такій редакції: Всі права та обов’язки Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товару за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим договором, виконуються філією «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Виходячи з наявних матеріалів справи судом встановлено, що кінцевий строк виконання відповідачем зобов’язань за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині поставки обумовленого товару з урахуванням додаткових угод №2 від 30.12.2013р. та №2 від 02.12.2014р. склав 08.05.2015р.

25.05.2015р. у листі за вих.№505251 відповідач просив позивача зменшити обсяг поставки товару шляхом укладання додаткової угоди.

02.06.2015р. відповідач повідомив позивача листом за вих.№505291 від 29.05.2015р. про можливість та граничні терміни постачання обладнання за договором №208/В-13 від 12.06.2013р.

Додатковою угодою №5 від 06.07.2015р. до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору №208/В-13 від 12.06.2013р.:

- керуючись пунктами 1.4, 3.2, 6.2.3, 11.1 та 11.2 договору, сторони домовились зменшити обсяг закупівлі товару та ціну договору залежно від реального фінансування видатків шляхом внесення змін до договору;

- сторони домовились викласти пункт 3.1 договору у наступній редакції: ціна цього договору визначена у Додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору, та становить 1010928,00 грн. (один мільйон десять тисяч дев’ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.) без ПДВ, крім того сума ПДВ 202185,60 грн., всього ціна цього договору 1213113,60 грн. (один мільйон двісті тринадцять тисяч сто тринадцять грн. 60 коп.) з ПДВ;

- попередня оплата у розмірі 2317,20 грн. (дві тисячі триста сімнадцять грн. 20 коп.) з ПДВ підлягає перерахуванню Постачальником на розрахунковий рахунок Адміністрації протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

На виконання умов Додаткової угоди №5 від 06.07.2015р. до договору №208/В-13 від 12.06.2013р. відповідач повернув позивачу грошові кошти у розмірі 2317,20 грн., про що свідчить платіжне доручення №3117 від 07.07.2015р.

15.07.2015р. відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 145593,60 грн., що підтверджується підписаною сторонами накладною №1 від 15.07.2015р., поясненнями обох сторін.

14.09.2015р. на адресу позивача надійшов лист відповідача за вих.№509111 від 11.09.2015р., в якому відповідач просив відтермінувати строк постачання обладнання до 31.10.2015р.

Листом за вих.№5767 від 05.11.2015р. позивач просив відповідача виконати договір №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині постачання товару до 31.12.2015р., у відповідь на що листом за вих.№511111 від 11.11.2015р. відповідач підтвердив граничний строк поставки товару до 31.12.2015р.

25.02.2016р. відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 1067520 грн., що підтверджується підписаною сторонами накладною №2/16 від 25.02.2016р., поясненнями обох сторін. Згідно з відмітками у накладній №2/16 від 25.02.2016р. у позивача відсутні претензії до якості, комплектності, кількості та робочого стану товару.

26.04.2016р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих.№1978 від 26.04.2016р., в якій просив останнього сплатити суму нарахованих за порушення строків поставки товару за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. штрафних санкцій у розмірі 446968,14 грн. в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання претензії. Вказану претензію отримано відповідачем 30.04.2016р. Доказів надання відповіді на претензію до суду не надано.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині строку поставки товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині строку поставки товару, а саме:

- кінцевий строк виконання відповідачем зобов’язань за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині поставки обумовленого товару з урахуванням додаткових угод №2 від 30.12.2013р. та №2 від 02.12.2014р. склав 08.05.2015р.

- відповідач виконав свої зобов’язання за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. в частині поставки товару двома партіями відповідно 15.07.2016р. та 25.02.2016р.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

За вимогами ч.2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені та штрафу передбачена п.7.2 договору №208/В-13 від 12.06.2013р.

Господарський суд приймає до уваги зроблені позивачем розрахунки пені та штрафу та вважає, що вони є обґрунтованими та відповідають вимогам законодавства та умовам укладеного договору.

Водночас господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За вимогами п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, нормами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з’ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому якщо порушення зобов’язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб’єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

На підставі аналізу поданих доказів, із врахуванням повного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №208/В-13 від 12.06.2013р. та відсутності у позивача претензій до якості, комплектності, кількості та робочого стану поставленого товару, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків через порушення відповідачем строків виконання зобов’язань за договором №208/В-13 від 12.06.2013р., відсутність доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин, з огляду на майновий стан сторін та їх інтереси (тяжкий фінансовий стан відповідача, збитковість останнього), з урахуванням специфіки товару, що поставлений відповідачем за договором - радіолокаційного обладнання, що на момент поставки з урахуванням проведення в Україні антитерористичної операції вимагало отримання спеціальних дозволів, і оскільки необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, господарський суд дійшов висновків про необхідність використання такого права суду та про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій - до 4469,68 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підлягають частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-грузинське підприємство - фірма «МАР КОМ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 26, код ЄДРПОУ 24761028) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27, код ЄДРПОУ ВП 38728507) 4469 (чотири тисячі чотириста шістдесят дев’ять) грн. 68 коп. штрафних санкцій та 6704 (шість тисяч сімсот чотири) грн. 52 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 29 червня 2016 р.

Суддя Ю.С. Бездоля