Рішення

від 01.07.2016 по справі 916/1402/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2016 р.Справа № 916/1402/16

Господарський суд Одеської області у складі судді          Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача – не з`явився,

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства „ГРИБНИЙ ГУРМАН”

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс-В”

про стягнення 55 894,36 грн. -

встановив:

Приватне підприємство „ГРИБНИЙ ГУРМАН” (ПП „ГРИБНИЙ ГУРМАН”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс-В” (ТОВ „Продсервіс-В”) про стягнення 36 324,38 грн., з яких: 32 000 грн. – сума основного боргу, 2 700, 27 грн. – пеня, 184, 11 грн. – 3% річних, 1 440 грн. – інфляційні витрати. Також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки товарів № б/н від 29.02.2016р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. порушено провадження у справі № 916/1402/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 15.06.2016 р.

В судовому засіданні 15.06.2016р. представником позивача надано заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 2-3252/16), відповідно до якої, позивач, збільшуючи позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 55 894,36грн., з яких: 48 000 грн. – сума основного боргу, 5 323, 40 грн. – пеня, 362, 96 грн. – 3% річних, 2 208 грн. – інфляційні витрати.

Зазначена редакція позовних вимог прийнята судом як остаточна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2016р. розгляд справи відкладено на 01.07.2016р., - згідно ст. 77 ГПК України.

30.06.2016. до господарського суду Одеської області від ПП „ГРИБНИЙ ГУРМАН” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16230/16) та клопотання про продовження розгляду справи (вх. № 2-3481/16). В клопотаннях позивач зазначає, що представник позивача не може взяти участь у судовому засіданні 01.07.2016р., при цьому, будь-яких обґрунтувань в підтвердження цього факту позивачем не наведено, таким чином, судом відмовлено в задоволенні клопотань, з огляду на їх необґрунтованість.

В судове засідання 01.07.2016р. представники сторін не з`явились.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України № 21984423 від 02.06.2016р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.07.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 лютого 2016 року між ПП „ГРИБНИЙ ГУРМАН” (Постачальником) та ТОВ „Продсервіс-В” (Покупцем) укладено договір поставки товарів № б/н (Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору та Замовлення.

Відповідно до умов п.1.2 Договору, товар поставляється в асортименті, узгодженому сторонами в специфікації (Додаток № 1) та за цінами, що визначені в Прайс-листі (Додаток №2), які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, сортимент товару, що поставляється за цим договором, відображається сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору. В Специфікації відображається найменування та артикул кожного виду Товару, що поставляється, присвоєний відповідно до бази Постачальника, штрих-код Товару за кожним артікулом, характеристики мінімальної одиниці продажу, дані щодо мінімальної одиниці замовлення тощо. Специфікація може бути змінена винятково за попереднім, узгодженням сторін відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.2 Договору товар, вказаний у Специфікації, поставляється (відвантажується) Постачальником окремими партіями Товару, у кількості та асортименті відповідно до Замовлень Покупця, узгоджених Сторонами у встановленому Договором порядку.

Ціна Товару, що поставляється за Договором, відображається в Прайс-листі. У погоджену Сторонами ціну Товару входять усі витрати, що несе Постачальник при виготовленні Товару, його пакуванні та маркуванні. Внесення змін до Прайс-листа можливе винятково за попереднім узгодженням Сторін відповідно до умов Договору. У випадку зміни ціни Товару, Постачальник зобов'язаний повідомити про це Покупця шляхом надсилання йому нового Прайс-листа не пізніше ніж за 3 дні до дати початку дії нової ціни Товару. (п.2.4. Договору)

Відповідно до п.2.5. Договору, ціна Товару, згідно з якою Постачальник поставляє Товар Покупцю, має бути вказана в накладних, які надаються Постачальником Покупцю разом із партією Товару, та повинна відповідати ціні Товару, вказаній в Прайс-листі.

Ціна Договору складається з вартості поставленого та прийнятого Покупцем Товару згідно відповідних накладних за Договором. (п.2.7. Договору)

За умовами п. 2.9 Договору, оплата Товарів за цим Договором здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків.

Надання Рахунку Постачальником здійснюється шляхом його надсилання Покупцю електронною поштою або за допомогою засобів факсимільного зв'язку одразу після отримання від покупця Замовлення на поставку (відвантаження) Товару з обов'язковим подальшим переданням цього Рахунку Покупцеві разом з відповідною партією Товару. (п. 2.10 Договору).

Оплата за Товар здійснюється з урахуванням даних, що містяться у виставлених рахунках (п. 2.11 Договору).

Остаточний розрахунок за партію товару, що була поставлена (відвантажена) покупцеві, здійснюється покупцем не пізніше 14 днів з моменту отримання ним такої партії товару на підставі виставленого Постачальником рахунку. (п.2.13 Договору)

Сторонами у п.3.1 Договору передбачено, що асортимент та кількість Товарів, що поставляються (відвантажуються) за Договором, визначаються на підставі Замовлень Покупця на поставку (відвантаження) Товарів.

Надання Замовлення на поставку (відвантаження) Товару здійснюється шляхом надсилання електронною поштою або за допомогою засобів факсимільного зв'язку. (п. 3.2 Договору).

В Замовленні на поставку (відвантаження) Товарів має бути зазначено: асортимент Товарів, що потребують поставки (відвантаження), їх кількість, бажана дата отримання товару Покупцем, Логістичний об'єкт Покупця, а також дані особи, уповноваженої Покупцем на отримання Товару. Форма замовлення на поставку Товарів, що наведена у Додатку № 3 до Договору, є його невід'ємною частиною. (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 3.7 Договору, Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання, з моменту надання Покупцю Товарів за місцем знаходження Логістичного об'єкту Покупця, який зазначений в Заявці на відвантаження Товару.

Відповідно до п. 3.9. Договору, передача Товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної.

Датою приймання партії Товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця. (п.3.10 Договору).

Згідно з п.5.6 Договору, у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставлених Товарів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 10 % вартості поставлених Товарів за кожен день прострочення.

В специфікації № 1 до договору поставки від 29.02.2016р. сторони визначили, що товаром є гриби вешенки мариновані класичні, вага мінімальної одиниці товару – 500г.

В прайс-листі до договору поставки від 29.02.2016р. сторони узгодили, що ціна за одиницю виміру товару – 32 грн.

Замовленням від 29.02.2016р. відповідач просив позивача поставити йому гриби вешенки мариновані класичні.

На виконання умов договору поставки від 29.02.2016р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48 000 грн, що підтверджується видатковими накладними № 189 від 29.02.2016р. на суму 32 000 грн. та № 190 від 29.02.2016р. на суму 16 000 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх.

Також позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки, а саме: рахунок № 2 від 29.02.2016р. на суму 32 000,00 грн., № 3 від 29.02.2016р. на суму 16 000,00 грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем сплачено не було, що і стало підставою для звернення ПП „ГРИБНИЙ ГУРМАН” до суду з даним позовом та уточненнями до нього, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 48 000,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 5 323, 40 грн. – пені, 362,96 грн. – 3% річних та 2 208,00 грн. – інфляційних витрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір поставки № б/н від 29.02.2016р., згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.13 Договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок за партію товару, що була поставлена (відвантажена) покупцеві, здійснюється покупцем не пізніше 14 днів з моменту отримання ним такої партії товару.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором від 29.02.2016р. та не розрахувався за отриманий товар у встановлені договором строки, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 48 000грн., з огляду на що, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної суми основної заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 5.6 договору поставки № б/н від 29.02.2016р. встановлено, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставлених Товарів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 10% вартості за поставлених Товарів за кожний день прострочення.

Ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання в сумі 5 323,40грн. за період з 15.03.2016р. по 15.06.2016р. з урахуванням вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановив помилковість здійсненого розрахунку, з огляду на що зробив власний розрахунок пені за допомогою системи „Ліга - Закон”, згідно якого сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 4 881, 31 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних в розмірі 362,96 грн. за період з 15.03.2016р. по 15.06.2016р. та інфляційних нарахувань в розмірі 2 208грн. за березень-травень 2016р., встановив відповідність цих розрахунків вимогам чинного законодавства, а отже і їх вірність.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 48 000 грн., 4 881, 31 грн. – пені, 362, 96 – 3% річних, 2 208 грн. – інфляційних витрат.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс-В” (65012, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 29, оф. 501, код ЄДРПОУ 37607594) на користь приватного підприємства „ГРИБНИЙ ГУРМАН” (49000, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, буд. 6, оф. 303, код ЄДРПОУ 38360606) 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. – основної заборгованості, 4 881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 31 коп. – пені, 362 (триста шістдесят дві) грн. 96 коп. – 3% річних, 2 208 (дві тисячі двісті вісім) грн. – інфляційних витрат та 1 366 (одну тисячу триста шістдесят шість) грн. 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 02 липня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко