Рішення

від 21.06.2016 по справі 922/1364/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р.Справа № 922/1364/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 11 595,36 грн. за участю :

Представник позивача - не з"явився;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" про стягнення суми попередньої оплати в сумі 11 595,36 грн. за Договором купівлі-продажу №143 від 02.06.2010 року.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/1364/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 травня 2016 року.

Ухвалою суду від 23.05.2016 року розгляд справи було відкладено на 21 червня 2016 року.

Представник позивача в призначене судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, додаткових заяв, клопотань та документів в обгрунтування своєї правової позиції не надав.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. До суду повернулась ухвала суду про відкладення розгляду справи від 23 травня 2016 року, яка була направлена на юридичну адресу відповідача, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Стандарт" станом на 17.05.2016 року, із довідкою пошти "за закінченням строку зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

02 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (Продавець) та Державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу №143, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець покупає масла та технічні мастила (Товар), в номенклатурі, кількості, за ціною та на суму, згідно Специфікації №1 (Додаток №1), Специфікації №2 (Додаток №2), Специфікації №3 (Додаток №3), Специфікації №4 (Додаток №4), Специфікації №5 (Додаток №5), які є невід"ємною частиною Договора.

Згідно п. 2.3. Договору оплата по даному Договору здійснюється шляхом перерахування 100% грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно з рахунком - фактурою.

На виконання умов Договору та на підставі направлених Відповідачем рахунків №522 від 24.07.2013 року та №726 від 04.11.2013 року підприємством платіжним дорученнями №9060 від 29.10.2013 року позивачем була здійсненна попередня оплата за пасту для СОЖ "Тепол ПЛ-2АС" у кількості 200 кг., пасту для СОЖ "Тепол ПЛ-1С-М" у кількості 200 кг., пасту для СОЖ "Тепол ПЛ-1СМ-И" у кількості 200 кг. на суму 17 928,00 грн. та платіжним дорученням 2389 від 13.11.2013 року перерахована оплата по рахунку №522 від 24.07.2013 року у сумі 24,00 грн..

Всього Державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" було перераховано грошових коштів на суму 17 952,00 грн.

Згідно умов вищевказаного Договору (п.3.3.) поставка продукції (товару) здіснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Продавцем попередньої оплати на поточний рахунок.

31 квітня 2014 року на підставі рахунку - фактурии №774 за видатковою накладною №4 від 02.04.2014 року позивачем через матеріально - відповідальну особу ОСОБА_1 за довіреністю 778 від 27.03.2014 року було отримано Товар на загальну суму 6356,64 грн. (арк.с. 22-23).

Разом з тим, як зазначається позивачем, 02 квітня 2014 року Державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" підприємством на адресу відповідача було направлено лист №205/05-498 (арк. с. 24), відповідно якого, оплату рахунку-фактури №522 від 24.07.2013 року на суму 6356,94 грн. просило вважати як оплату рахунка-фактури №774 від 01.04.2014 року.

Таким чином, відповідачем не було здійснено поставку товару на суму 11 595,36 грн., чим порушено умови п.3.3 вищевказаного Договору купівлі - продажу №143 від 02 червня 2010 року.

Оскільки виконання зобов'язання щодо поставки Товару на загальну суму 11595,36 грн. втратило для ДП "ХМЗ "ФЕД" інтерес, - позивач 19.10.2015 року направив на адресу відповідача лист №236/15-351 про відмову від прийняття виконання зобов'язання у зв'язку з порушенням строку поставки Товару та вимогою у 7-ми денний термін з моменту отримання листа повернути грошові кошти в сумі 11595,36 грн.

Згідно поштового повідомлення вищевказаний лист отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт" 27.10.2015 року, однак, був залишений відповідачем без відповіді та без задоволення.

Крім того, з метою досудового вирішення спору, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №236/15-448 від 29.12.2015 року, яка 08 лютого 2016 року була повернена у зв'яку з закінченням строку зберігання.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу №143 від 02.06.2010 року по поставці Товару в обумовлені строки не виконав.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу (ч. 1). Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2). На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч. 3).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3) і вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

З встановлених обставин вбачається, що зміст укладеного сторонами договору, зокрема, і в частині умов здійснення поставки товару, а також прав та обов'язків сторін у випадку не виконання відповідачем обов'язку поставити товар, не суперечить вимогам чинного законодавства, правомірність укладання договору сторонами не оспорюється, у встановленому законом порядку він не змінювався, не розривався та недійсним не визнавався, тому свої зобов'язання сторони мали виконувати відповідно до умов встановлених цим договором.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання, згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем не подано до суду доказів повної поставки Товару відповідно до умов Договором купівлі-продажу №143 від 02.06.2010 року або повернення позивачу сплачених в якості попередньої оплати грошових коштів у розмірі 11 595,36 грн., а тому позовні вимоги Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" в частині стягнення вартості оплаченого та непоставленого товару в сумі 11 595,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (адреса: 61125, м. Харків, вул. Мар"їнська, буд. 20; код ЄДРПОУ 24676297) на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (адреса: 61023, м. Харків, вул. сумська, 132; код ЄДРПОУ 14310052) суму попередньої оплати в розмірі 11 595,36 гривень та судовий збір в розмірі 1378,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

Справа №922/1364/16.