Ухвала

від 30.06.2016 по справі 904/2460/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

30.06.2016 р. Справа № 904/2460/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів : Вечірка І.О., Кузнецова В.О.,

Секретар судового засідання: Петровська А.В.

Учасники судового процесу:

від ліквідатора: Федорова Г.В., представник, довіреність № б/н від 18.04.16;

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. у справі №904/2460/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Субланд Україна", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. у справі №904/2460/16 (суддя Калиниченко Л.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Субланд Україна" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на чотири місяці, до 19.08.2016р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Субланд Україна" призначено арбітражного керуючого Пол’янова Євгена Олександровича.

З метою виявлення кредиторів банкрута, в порядку ч.ч.3,4 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Субланд Україна" банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Не погодившись із вказаною вище постановою, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. - скасувати, як необґрунтовану та передчасну, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Субланд Україна" - припинити.

В апеляційній скарзі податковий орган наполягає на тому, що оскаржувана постанова є безпідставною та передчасною, зокрема, відсутні докази надання суду боржником всіх передбачених ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» документів, які, в свою чергу, після порушення судом провадження у справі про банкрутство витребувані бути не можуть; позапланова перевірка боржника до визнання його банкрутом проведена не була через відсутність посадових осіб боржника за місцезнаходженням та ненадання ліквідатором податковому органу первинних документів; оскаржувана постанова не містить доказів на підтвердження чи/або спростування факту наявності у боржника активів тощо.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника викладені в апеляційній скарзі доводи повністю відхиляє, наполягає на виконанні боржником всіх передбачених ст.95 Закону про банкрутство вимог; стверджує, що оскаржувана постанова містить всі необхідні докази реального майнового стану боржника; докази звернення апелянта з грошовими вимогами до "Субланд Україна" у встановлений чинним законодавством України місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Так, ст.55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Пункт 8 ч.3 ст.129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч.6 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз.16 ст.1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство чинним законодавством України не віднесений.

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за ст.95 Закону про банкрутство, де виявлення кредиторів боржника відбувається у ліквідаційній процедурі шляхом офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Кредитори повинні заявити свої вимоги до боржника в місячний строк із дня такого оприлюднення.

При цьому, необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм ст.ст.10,11 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони (учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника чи/або надання господарським судом правової оцінки змісту заявлених вимог та прийняття за результатами їх розгляду відповідної ухвали. (Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові ВГСУ від 15.06.2016р. у справі №904/194/16).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2015р. власником ТОВ "Субланд Україна" прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації (протокол загальних зборів учасників товариства №11/12-1ПЗ від 11.12.2015р.), про що здійснено офіційне оприлюднення відомостей з ЄДРЮО та ФОП №339 (34) 2015 рік (а.с.33 том 1).

15.12.2015р. відповідне повідомлення про припинення юридичної особи з доданою до нього заявою про зняття з обліку (форма 8-ОПП) головою ліквідаційної комісії боржника було направлено головою ліквідаційної комісії ТОВ "Субланд Україна" в адресу ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (а.с.35-36 том 1).

В свою чергу, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016р. у справі №904/2460/16 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Субланд Україна". Копію даної ухвали направлено, у тому числі, апелянту (ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (а.с.181-182, 234 том 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. у справі №904/2460/16, саме яка є предметом апеляційного перегляду, ТОВ "Субланд Україна" визнано банкрутом. Копію постанови, окрім інших, було направлені також в адресу апелянта - ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (а.с.224-226 том 1).

Окрім того, згідно даних офіційного веб-сайту Вищого господарського суду України, відповідне повідомлення №30645 про визнання ТОВ "Субланд Україна" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також, з зазначенням граничного місячного строку на заявлення грошових вимог, було оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.04.2016р. (а.с.228 том 1). З дня ж офіційного оприлюднення відповідного оголошення зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.

Натомість, не дивлячись на те, що матеріалами справи підтверджений факт первісного повідомлення податкового органу (апелянта) про припинення боржника ще в грудні 2015р., до теперішнього часу докази набуття податковим органом статусу сторони у справі суду не представлені. Наявні в матеріалах справи наказ ДПІ №518 про здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ "Субланд Україна", а також, акти №507/04-62-14-02/37212319 «про незнаходження посадових осіб за податковою адресою» та №508/04-62-14-02/37212319 «про неможливість проведення перевірки» датовані лише 25.04.2016р. (а.с.6-8 том 2).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про недотримання податковим органом (апелянтом) вимог Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р. (надалі - порядок), згідно яких позапланова документальна перевірка боржника призначається та розпочинається протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках .

Слід звернути увагу також на відсутність в матеріалах справи доказів звернення скаржника до суду з відповідними скаргами на неправомірні дії ліквідатора, зокрема, щодо перешкоджання у здійсненні податкової перевірки боржника шляхом ненадання первинних документів та таке інше, про що апелянтом зазначено в апеляційній скарзі. При цьому, необхідно зауважити на тому, що про наявність у ТОВ "Субланд Україна" податкової заборгованості ДПІ в апеляційній скарзі не зазначає.

Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належність і допустимість доказів Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладені вище обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апелянт статусу учасника справи про банкрутство у встановленому порядку не набув, відтак, на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

Окрім того, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Натомість, оскаржуючи до апеляційного господарського суду постанову про визнання ТОВ "Субланд Україна" банкрутом, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська факт вирішення зазначеним вище процесуальним документом питання про його (скаржника) права та обов'язки не довела. Матеріалами справи даний факт також не підтверджений.

З огляду на викладене вище, за результатами аналізу норм чинного законодавства України щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство (ст.ст.1,10,11,95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», апеляційна інстанція дійшла висновку, що ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на момент звернення з апеляційною скаргою статусу кредитора ТОВ "Субланд Україна" або іншого учасника у справі про банкрутство ТОВ "Субланд Україна" - не набула, відтак, стороною у даній справі про банкрутство в розумінні норм ст.1 Закону не являється. Оскаржувана в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом прав та обов'язків ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська - не стосується, з огляду на що остання права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень ст. 91 ГПК України не мала.

В свою чергу, доводи скаржника з приводу того, що перехід боржника до ліквідаційної процедури перешкоджає податковій інспекції у можливості вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет ведення ним фіктивної підприємницької діяльності, а також, наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним виконанням) контролюючими органами своїх повноважень, підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом за наявності доказів дотримання останнім визначених Законом про банкрутство умов - бути не можуть.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обґрунтованість звернення до суду з апеляційною скаргою податковим органом не доведена, відтак апеляційне провадження у справі про банкрутство ТОВ "Субланд Україна" підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

(Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України, зокрема, постановами від 17.03.2015р. у справі №904/8204/14; від 18.03.2015р. у справі №904/6780/14; від 04.08.2015р. у справі №904/10436/14; від 15.06.2016р. у справі №904/194/16).

У підсумку, слід зауважити, що відповідно до ст.107 ГПК України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду .

Отже, судові рішення місцевих господарських судів можуть бути предметом касаційного оскарження лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" касаційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у п.1 ст.80 ГПК України, у тому числі, якщо буде встановлено, що особа, яка подала касаційну скаргу, не мала права на таке подання. Таким чином, враховуючи, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2016р. у справі №904/11107/15 не була предметом розгляду по суті господарського суду апеляційної інстанції, то відповідне право на її оскарження в касаційній інстанції у скаржника відсутнє. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд в постанові від 04.11.2014р. у справі №904/3670/14).

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. у справі №904/2460/16 - припинити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов