Рішення

від 29.06.2016 по справі 924/415/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2016 р.Справа № 924/415/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Судді Магери В.В., розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства „ХмельницькобленергоВ» в особі Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький

до Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» , м. Хмельницький

про стягнення 47 777,85 грн., з яких 46 511,50 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, 1 266,35 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №29 від 25.12.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 25.01.2016р.

Рішення приймається 29.06.2016р., оскільки в засідання суду 16.06.2016р. оголошувалась перерва.

В засіданні суду 29.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» , м. Хмельницький 47 777,85 грн., з яких 46 511,50 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, 1 266,35 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Вказана заборгованість виникла у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №2209 від 05.05.2008р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між ними договору від 05.05.2008р. №2209 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності.

Позивач зазначає, що на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електричну енергію. Однак, відповідач, порушуючи умови договору в повному обсязі розрахунки за спожиту електроенергію не проводив із травня 2013 року по квітень 2016 року включно, заборгував енергопостачальнику 46 511,50 грн. Позивач зазначає, що станом на 01.05.2013 року заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 28 281,67 грн. В період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно відповідачу нараховано за спожиту електричну енергію 128 552,97 грн. В цей же період відповідачем оплачено за спожиту електричну енергію 110 373,14 грн.

Позивач, вказує, що на підставі п.7.6. Договору, 25 липня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості в розмірі 52 188,60 грн., що утворилася станом на 01.07.2014 року, за умовами якої ДП ЖЕК №1 ТОВ „КомунпостачсервісВ» зобов'язалось починаючи із серпня 2014р. щомісячно, протягом дванадцяти місяців перераховувати на рахунок енергопостачальника платіж із реструктуризованої суми у розмірі 4 349,05 грн. На виконання умов даної угоди відповідачем було оплачено 8 700,00 грн., з них 4 350,00 грн. в серпні та вересні 2014 року.

12.01.2015р. між позивачем та відповідачем знову було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості в розмірі 50 630,06 грн., що утворилася станом на 01.01.2015 року, за умовами якої ДП ЖЕК №1 ТОВ „КомунпостачсервісВ» зобов'язалось починаючи з січня 2015 року щомісячно, протягом дванадцяти місяців перераховувати на рахунок ХМРЕМ платіж із реструктуризованої суми у розмірі 4 219,17 грн. На виконання умов даної угоди відповідачем було оплачено 21 095,85 грн., з них 4 219,17 грн. в січні, лютому, червні, липні та серпні 2015 року.

Позивач також зазначає, що керуючись п.6.5. Правил користування електричною енергією та умовами угод про реструктуризацію заборгованості від 25.07.2014 року та 12.01.2015 року, кошти у розмірі 110 373,14 грн. оплачені відповідачем в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно зараховано на оплату: поточних боргів, які виникли в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно у розмірі 65 099,19 грн.; кошти у розмірі 45 223,95 грн.. на погашення боргів з найдавнішим терміном виникнення, а саме 28 281,61 грн. на погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.05.2013 року та частково погашення боргів, які виникли в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно - 16 942,28 грн. Станом на 01.05.2016 року заборгованість Дочірнього підприємства ЖЕК № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» становить 46 511,50 грн.

Заборгованість підтверджується рапортами про відпуск електричної енергії та виданими на їх підставі рахунками-фактурами в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно.

Відповідно до п.4.2.2. Договору №2209, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Підпунктом 5.1. розділу 5 Договору („Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужностіВ» ) передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачуВ» ).

Крім того, позивач зазначає, що на вимогу п.4.2.2. та підпункту 5.1. розділу 5 Договору №2209 позивач та відповідач встановили обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2016 рік, шляхом підписання додатка №1 на 2016 рік.

На лютий 2016 року відповідачу встановлено обсяг договірної величини споживання електричної енергії на рівні 7,5 тис. кВт.год. Відповідачем у лютому 2016 року спожито 9 105 кВт.год., тобто перевищено договірну величину споживання електричної енергії на 1 605 кВт.год. на суму 1 266 грн. 35 коп., відповідачу вручено рахунок, проте останній не оплочений.

А тому, беручи до уваги те, що масові неплатежі споживачів за використану електроенергію та надані послуги за її транспортування негативно впливають на стан матеріально-технічного забезпечення безаварійної роботи енергетичної системи держави та становлять загрозу її економічній безпеці, керуючись статтями 1, 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача вказаних сум заборгованості у розмірі 47 777,85 грн., а саме: 46 511,50 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію та 1 266,35 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Представник позивача в засідання суду 29.06.2016р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову.

Представник відповідача в засідання суду 29.06.2016р. прибув, надав суду відзив на позов за вих.№16-06/01 від 29.06.2016р. відповідно до якого зазначив, що заборгованість у розмірі 47 777,85 грн. за спожиту електроенергію визнає, але таку суму не може погасити на даний час у зв'язку із такими обставинами.

На даний час, підприємство опинилось у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з великою сумою заборгованості отримувачів послуг, яких воно обслуговує. Підприємство здійснює свою діяльність у сфері надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території. Фактично електрична енергія не використовується підприємством для виробничих цілей та відпускається кінцевому споживачу за тим же тарифом що і придбавається у позивача. Вартість електричної енергії закладена у загальний тариф по кожному будинку. Відповідач зазначає, що після останнього зростання вартості електричної енергії в 2015-2016 роках розмір тарифу з обслуговування будинків та прибудинкової території не збільшувався, тобто тариф є економічно необґрунтованим, та не покриває усіх затрат підприємства на утримання будинків та прибудинкової території. Підприємство має на меті збільшення тарифу, але з цим виникли складнощі через неконкретність та невизначеність чинного законодавства у сфері надання послуг з обслуговування будинків та прибудинкової території.

Окрім того, платоспроможність підприємства напряму залежить від вчасності та повноти сплати надаваних послуг споживачами. Але на даний час перед підприємством виникла велика заборгованість щодо погашення якої ведеться робота. Відповідач, при цьому вказує, що загальна заборгованість по основним боржникам на даний час становить 31 846,29 грн.

Також відповідач вказує, що на даний час в провадженні Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебувають два виконавчих провадження із виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.07.2015 року про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості в сумі 3 995,38 грн.; рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24.11.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості в сумі 2 488,86 грн. Підготовлена до подання позовна заява про стягнення заборгованості з ОСОБА_5, ОСОБА_6 Ведеться претензійна робота щодо стягнення заборгованості з іншими боржниками.

Відповідач зазначає, що на даний час усі рахунки підприємства знаходяться під арештом, оскільки щодо самого підприємства відкрито зведене виконавче провадження.

Відповідач вказує, що стягнення коштів призведе лише до збільшення заборгованості й стягнення її в порядку зведеного виконавчого провадження, тобто сплату частинами на протязі досить тривалого часу.

Однак, відповідач повідомляє, що ні в якому разі не має на меті ухилення від виконання обов'язку щодо сплати заборгованості. Оскільки, погасити всю заборгованість одним платежем ДП „ЖЕК №1 „ТОВ „КомунпостачсервісВ» не може і це фактично паралізує роботу підприємства то, на думку відповідача, найбільш прийнятним було б розстрочення боргу на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами, зі сплатою чергового платежу до 10 числа кожного наступного місяця.

Таким чином, відповідач вказує, що бачить вирішення спору в укладенні мирової угоди, якою б суд розстрочив виконання зобов'язання, або в разі задоволення позову-розстрочки виконання основного зобов'язання. А тому, зважаючи на викладене, відповідач просить суд в разі досягнення згоди із позивачем затвердити мирову угоду, якою розстрочити виконання зобов'язання шляхом сплати боргу Дочірнім підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» на користь ПАТ „ХмельницькобленергоВ» : 1) до 10 липня 2016 р.-3986,86 грн.; 2) до 10 серпня 2016р.-3981 грн.; 3) до 10 вересня 2016р.-3981 грн.; 4) до 10 жовтня 2016 р. - 3981 грн.; 5) до 10 листопада 2016р. - 3981 грн.; 6) до 10 грудня 2016р. - 3981 грн.; 7) до 10 січня 2017 р.-3981 грн.; 8) до 10 лютого 2017р. - 3981 грн.; 9) до 10 березня 2017р. - 3981 грн.; 10) до 10 квітня 2017р. - 3981 грн.; 11) до 10 травня 2017р.-3981 грн.; 12) до 10 червня 2017 р. - 3981 грн.

Або, у разі задоволення позову розстрочити виконання судового наказу шляхом сплати боргу Дочірнім підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» на користь ПАТ „ХмельницькобленергоВ» : 1) до 10 липня 2016 р.-3986,86 грн.; 2) до 10 серпня 2016р. - 3981 грн.; 3) до 10 вересня 2016р. - 3981 грн.; 4) до 10 жовтня 2016 р. - 3981 грн.; 5) до 10 листопада 2016р. - 3981 грн.; 6) до 10 грудня 2016р. - 3981 грн.; 7) до 10 січня 2017 р.-3981 грн.; 8) до 10 лютого 2017р.-3981 грн.; 9) до 10 березня 2017р. - 3981 грн.; 10) до 10 квітня 2017р.-3981 грн.; 11) до 10 травня 2017р.-3981 грн.; 12) до 10 червня 2017 р. - 3981 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство „ХмельницькобленергоВ» , м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 22767506) відповідно до спеціального витягу №21922314 від 10.05.2016р. значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа. Хмельницький міський район електричних мереж ПАТ „ХмельницькобленергоВ» (код ЄДРПОУ 22764703) є відокремленим підрозділом ПАТ „ХмельницькобленергоВ» .

Дочірнє підприємство „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» , м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 30318410) відповідно до спеціального витягу №21922325 від 10.05.2016р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа.

Із матеріалів справи слідує, що 05.052008р. між Відкритим акціонерним товариством „ХмельницькобленергоВ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ХмельницькобленергоВ» та Дочірнім підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №1В» товариство з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» укладено договір №2209 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності.

Згідно п.1. даного Договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 61,0 кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2.1. Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Постачальник зобов'язаний постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, повідомляти Споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію (п.п.2.2.2., 2.2.3. Договору).

Споживач, в свою чергу, зобов'язується виконувати умови договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунківВ» та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергіїВ» (п.п.2.3.1., 2.3.3. Договору).

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.

Відповідно до п.4.2.3 Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001р. №1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п.5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачуВ» ). У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно із п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку 2 „Перелік місць установки розрахункових електролічильниківВ» . У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 „Порядок розрахунківВ» .

Даний договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач, постачав споживачу (відповідачу) електричну енергію. Із матеріалів справи слідує, що в травні 2013р. відповідачем спожито електроенергії на суму 1 866,31 грн., в червні 2013р. - 2 284,37 грн., в липні 2013р. - 2 370,83 грн., в серпні 2013р. - 1 648,16 грн., у вересні 2013р. - 2 746,21 грн., в жовтні 2013р. - 2 465,68 грн., в листопаді 2013р. - 3 058,84 грн., в грудні 2013р. - 2 084,58 грн., в січні 2014р. - 3 375,13 грн., в лютому 2014р. - 3 094,59 грн., в березні 2014р. - 3 027 грн., в квітні 2014р. - 3 131,79 грн., в травні 2014р. - 2 161,44 грн., в червні 2014р. - 2 271,89 грн., в липні 2014р. - 2 341,09 грн., в серпні 2014р. - 2 239,18 грн., у вересні 2014р. - 2 561,70 грн., у жовтні 2014р. - 2 174,17 грн., в листопаді 2014р. - 2 734,49 грн., в грудні 2014р. - 3 488,57 грн., в січні 2015р. - 3 241,97 грн., в лютому 2015р. - 3 100,21 грн., в березні 2015р. - 2 958,86 грн., в квітні 2015р. - 5 275,02 грн., в травні 2015р. - 3 606,14 грн., в червні 2015р. - 3 364,84 грн., в липні 2015р. - 3 219,94 грн., в серпні 2015р. - 3 568,32 грн., у вересні 2015р. - 3 802,98 грн., у жовтні 2015р. - 4 965,97 грн., в листопаді 2015р. - 5 996,40 грн., в грудні 2015р. - 5 887,51 грн., в січні 2016р. - 5 983,78 грн., в лютому 2016р. - 7 183,85 грн., в березні 2016р. - 7 108,22 грн., в квітні 2016р. - 7 442,83 грн., що підтверджується рапортами про відпуск електричної енергії та виданих на їх підставі рахунками-фактурами №2209.

При цьому, як слідує із матеріалів справи, станом на 01.05.2013 року попередня заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становила 28 281,67 грн.

У період із травня 2013 року по квітень 2016 року включно відповідачу нараховано за спожиту електричну енергію 128 552,97 грн. В цей же період відповідачем оплачено за спожиту електричну енергію 110 373,14 грн.

А тому, з огляду на викладене слідує, що відповідач, порушуючи умови договору у повному обсязі розрахунки за спожиту електроенергію не проводив і з травня 2013 року по квітень 2016 року включно заборгував енергопостачальнику 46 511,50 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком.

Крім того, пунктом 7.6. Договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Як слідує із матеріалів справи, 25.07.2014 року у відповідності із п.7.6. Договору, між позивачем та відповідачем було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості в розмірі 52 188,60 грн., що утворилася станом на 01.07.2014 року, за умовами якої ДП ЖЕК №1 ТОВ „КомунпостачсервісВ» зобов'язалось починаючи з серпня 2014 року щомісячно, протягом дванадцяти місяців перераховувати на рахунок енергопостачальника платіж з реструктуризованої суми у розмірі 4 349,05 грн. На виконання умов даної угоди відповідачем було оплачено 8 700,00 грн., з них 4 350,00 грн. в серпні та вересні 2014 року.

Із матеріалів справи слідує, що 12.01.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено ще одну угоду про реструктуризацію заборгованості в розмірі 50 630,06 грн., що утворилася станом на 01.01.2015 року, за умовами якої ДП ЖЕК №1 ТОВ „КомунпостачсервісВ» зобов'язалось починаючи з січня 2015 року щомісячно, протягом дванадцяти місяців перераховувати на рахунок ХМРЕМ платіж з реструктуризованої суми у розмірі 4 219,17 грн. На виконання умов даної угоди відповідачем було оплачено 21 095,85 грн., з них 4 219,17 грн. в січні, лютому, червні, липні та серпні 2015 року.

Відповідно до п.6.5. Правил користування електричною енергією, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Керуючись вищевказаним пунктом Правил та умовами угод про реструктуризацію заборгованості від 25.07.2014 року та 12.01.2015 року, кошти у розмірі 110 373,14 грн. оплачені в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно зараховано на оплату: поточних боргів, які виникли в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно у розмірі 65 099,19 грн.; кошти у розмірі 45 223,95 грн.. на погашення боргів з найдавнішим терміном виникнення, а саме 28 281,61 грн. на погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.05.2013 року та частково погашення боргів, які виникли в період з травня 2013 року по квітень 2016 року включно - 16 942,28 грн.

А тому, станом на 01.05.2016 року заборгованість Дочірнього підприємства ЖЕК № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» становить 46 511,50 грн.

Відповідно до п.6.16. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (із змінами) обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до п.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетикуВ» споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.4.2.2. Договору №2209, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Підпунктом 5.1. розділу 5 Договору („Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужностіВ» ) передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачуВ» ).

На вимогу вищевказаного пункту договору №2209 позивач та відповідач встановили обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2016 рік, шляхом підписання додатка № 1 на 2016 рік.

На лютий 2016 року відповідачу встановлено обсяг договірної величини споживання електричної енергії на рівні 7,5 тис. кВт.год.

Як слідує із матеріалів справи, відповідачем в лютому 2016 року спожито 9 105 кВт.год., тобто перевищено договірну величину споживання електричної енергії на 1 605 кВт.год. на суму 1 266 грн. 35 коп., відповідний рахунок вручено відповідачу, проте останній ним не оплочений.

У зв'язку із чим, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 47 777,85 грн., з яких 46 511,50 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію та 1 266,35 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №2209 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності від 05.05.2008р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (далі Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Статтею 1 Закону України „Про електроенергетикуВ» передбачено, що постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із п.10.2 Правил Споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п.10.3 Правил Споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача; виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач належним чином не виконував умов договору про постачання електроенергії №2209 від 05.05.2008р., розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі в період із травня 2013р. по квітень 2016р. включно не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 46 511,50 грн.

Сума заборгованості за спожиту електроенергію підтверджується наданими позивачем доказами (рапортами відповідача, рахунками-фактурами), тому підлягає стягненню з відповідача. При цьому судом враховується, що сума заборгованості відповідачем не заперечується.

Крім того, відповідно до п. 6.16. Правил обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України „Про електроенергетикуВ» споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Аналогічні положення містяться в п.4.2.2. Договору №2209 від 05.05.2008р.

Підпунктом 5.1. розділу 5 Договору №2209 від 05.05.2008р. („Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужностіВ» ) передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачуВ» ).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами на вимогу п.5.1. розділу 5 Договору було встановлено обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2016 рік, шляхом підписання додатка №1 на 2016 рік. Відповідно до вказаного додатка, на лютий 2016 року відповідачу встановлено обсяг договірної величини споживання електричної енергії на рівні 7,5 тис. кВт.год.

Однак, як слідує із матеріалів справи, відповідачем в лютому 2016 року спожито 9 105 кВт.год., тобто перевищено договірну величину споживання електричної енергії на 1 605 кВт.год. на суму 1 266 грн. 35 коп. Судом приймається до уваги, що позивачем було вручено відповідний рахунок відповідачу, проте останній ним не оплочений.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору №2209 від 05.05.2008р. позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується виставленими останньому рахунками та рапортами.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 46 511,50 грн. за спожиту електричну енергію за період з травня 2013р. по квітень 2016р., та в сумі 1 266,35 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, та підтверджена належними доказами.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно викладених представником відповідача у відзиві на позов за №16-06/01 від 29.06.2016р. заяв щодо затвердження мирової угоди, якою розстрочити виконання зобов'язання, або у разі задоволення позову розстрочити виконання судового наказу, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ст.ст.22, 78 ГПК України сторони мають право до прийняття рішення судом у справі укласти мирову угоду.

Так, згідно із положеннями ст.78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Судом приймається до уваги, що відповідачем у відзиві на позов альтернативно заявлені клопотання як про затвердження мирової угоди так і про розстрочення виконання судового наказу.

При цьому, вимога про затвердження мирової угоди не відповідає положенням ст.ст.22,78 ГПК України, зокрема не містить згоди на це позивача, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Вимога про розстрочення виконання судового наказу також не відповідає положенням ст.ст.22,121 ГПК України, зокрема не містить належних доказів, поважних причин неможливості виконання рішення суду (доказів про важкий фінансовий стан тощо), а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Разом із тим, судом звертається увага, що відповідач не позбавлений права подати до суду вказані заяви у подальшому, але із урахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „ХмельницькобленергоВ» в особі Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький до Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» , м. Хмельницький про стягнення 47 777,85 грн., з яких 46 511,50 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, 1 266,35 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії задовольнити.

Стягнути із Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1В» Товариства з обмеженою відповідальністю „КомунпостачсервісВ» (вул. Проскурівська, 4, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29013, код ЄДРПОУ 30318410) на користь Публічного акціонерного товариства „ХмельницькобленергоВ» в особі Хмельницького міського району електричних мереж (вул. Степана Бандери, 30, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29017, код ЄДРПОУ 22764703) 46 511,50 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот одинадцять гривень 50 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 266,35 грн. (одна тисяча двісті шістдесят шість гривень 35 коп.) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 02.07.2016р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу -згідно заяви.