Рішення

від 21.04.2016 по справі 308/14718/15-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14718/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 квітня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

-головуючого - судді Шепетко І. О.,

-при секретарі - Терпай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» українського товариства глухих до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 виробниче підприємство «Синевір» українського товариства глухих звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди. Свої вимоги мотивувало тим, що ОСОБА_1 займав посаду директора Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» українського товариства глухих в період з 17.07.2012 року по 03.03.2014 року. Під час проведення аудиторської перевірки діяльності підприємства за період з липня 2012 року по лютий 2014 року, були виявлено порушення в обліку отриманого валового доходу, внаслідок неправомірної діяльності колишнього директора ОСОБА_1, через що підприємству нанесена матеріальна шкода по прямих матеріальних витратах в розмірі 246859,00 грн. З вищенаведених підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 246859,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3702,89 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, однак, як вбачається з матеріалів справи, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Так, належне повідомлення відповідача підтверджується відповідним оголошенням у газеті «Новини Закарпаття» № 33-34 (4498-4499) від 26 березня 2016 року, наявним у матеріалах справи, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що повістки про виклик до суду від 23.03.2016 року та 30.03.2016 року відповідач отримав особисто, однак у призначені судові засідання так і не з'явився, заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ними причини неявки визнані неповажними, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти такого вирішення справи не заперечує позивач.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи та, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме з Розпорядження № 61 від 16.07.2012 року «Про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Ужгородського ВП «Синевір» УТОГ то призначення директором цього підприємства ОСОБА_1В.» вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнято з 17 липня 2012 року на посаду директора Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» українського товариства глухих з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з випробувальним терміном на три місяці.

Як вбачається з Контракту про найм на роботу директора підприємства УТОГ від 15.10.2012 року за № 589, громадянин ОСОБА_1 за взаємною згодою сторін призначається на умовах найму на період з 18.10.2012 року по 18.10.2013 року включно на посаду директора Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» УТОГ, яке належить Українському товариству глухих на правах його повної власності та розташоване за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, 3. У пункті 3 Контракту, серед обов'язків директора, зокрема, він протягом усього терміну дії контракту зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством та забезпечувати його прибуткову діяльність і ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна. Пункт 3.7 Контракту передбачає, що у випадку неприйняття заходів по збереженню майна УТОГ та підприємства, а також у випадку прийняття рішень, які призвели до збитковості чи до банкрутства підприємства, та у випадку непрофесійних дій чи умисному нанесення шкоди підприємству - відшкодувати йому або власнику згідно з чинним законодавством нанесені збитки. Строк дії контракту - з 18.10.2012 року по 18.10.2013 року, за згодою сторін він може бути продовжений або укладений на новий строк. Сторони повністю погодилися з усіма умовами контракту, що підтверджується їхніми підписами.

Судом також встановлено, що згідно з Розпорядженням № 26 від 03.03.2014 року «Про внесення змін до постанови президії ЦП УТОГ від 19.02.2014 року № 15/2014», у зв'язку з хворобою директора виробничого підприємства «Синевір» УТОГ ОСОБА_1, Голова УТОГ ОСОБА_4 наказав внести зміни до постанови президії ЦП УТОГ від 19.02.2014 року № 15/2014 та викласти п. 1 даної постанови у наступній редакції: «ОСОБА_1, директора Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» УТОГ, звільнити з займаної посади 03 березня 2014 року згідно з поданою ним заявою, ст. 38 КЗпП України».

Як вбачається з позовної заяви, 30.09.2015 року між УВП «Синевір» та аудитором ОСОБА_5 (сертифікат аудитора № 003003 від 19.12.1996 року) було укладено договір № А1, відповідно до якого аудитором було проведено перевірку діяльності під час перебування на посаді директора УВП «Синевір» УТОГ ОСОБА_1 за період з липня 2012 року по лютий 2014 року. При дослідженні господарсько-фінансової діяльності підприємства за вказаний період, було виявлено порушення в обліку отриманого валового доходу у ІІ півріччі 2012 року та 2013 року.

З експертного заключення від 11.11.2015 року на предмет визначення нанесеної матеріальної шкоди Ужгородському виробничому підприємству «Синевір» Українського товариства глухих (код за ЄДРПОУ - 03972593) ОСОБА_1, під час діяльності на посаді директора та головного бухгалтера ОСОБА_6 за період з липня 2012 року по лютий 2014 року включно. Для визначення матеріальної шкоди була проведена експертиза виробничих цехів: столярного, евробуса та сушки за зазначений період. Дослідження господарської діяльності виявило достатньо фактів для визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди по прямих витратах в сумі 246859,00 грн. ОСОБА_1 під час перебування на посаді директора, з них за ІІ півріччя 2012 року - 33064,00 грн., за 2013 рік - 213795,00 грн. матеріальна шкода заподіяна внаслідок неправомірного використання виробничих потужностей підприємства, шляхом виробництва та реалізації готової продукції та наданих послуг без того, щоб вони були відображені у бухгалтерському обліку підприємства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З ч. 1 ст. 1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 року № 14 встановлено, що у відповідності зі ст.130 КЗпП України відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» українського товариства глухих до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 246859,00 грн. (двісті сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень) підлягають до задоволення в повному обсязі з підстав: наявності прямої дійсної шкоди та її розміру, яку заподіяно саме неправомірними діями ОСОБА_1, до функцій якого входили обов'язки, неналежне виконання яких і призвело до спричинення шкоди.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати в розмірі - 3702,89 грн. (три тисячі сімсот дві гривні вісімдесят дев'ять копійок).

На підставі ст. ст. 15, 22, 1166 ЦК України, ст. 130 КЗпП України, керуючись ст. ст. 11 , 57 , 60 , 88, 212 , 214 , 215, 224-228, 231, 233 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» українського товариства глухих до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт Серія ВО № 522071, виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 05.11.1998 року, на користь Ужгородського виробничого підприємства «Синевір» українського товариства глухих (88000, м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 3, код ЄДРПОУ - 03972593) матеріальну шкоду в розмірі - 246859,00 грн. (двісті сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень) та сплачений судовий збір у розмірі - 3702,89 грн. (три тисячі сімсот дві гривні вісімдесят дев'ять копійок).

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7