Постанова

від 29.06.2016 по справі 812/370/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/370/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Олійник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства В«Новоайдарське СКПВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) до Комунального підприємства В«Новоайдарське СКПВ» (далі - Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 14157,09 грн, яку треба було сплатити до 15 квітня 2016 року. Враховуючи вищевикладене, Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції з 16.04.2016 по 20.04.2016 з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 22% річних за кожен день прострочення. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно - господарську санкцію за 2015 рік у сумі 14107,69 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2016 по 20.04.2016 у розмірі 49,40 грн, разом 14157,09 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач позов не визнав, подав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 59).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний номер 13396264) зареєстроване юридичною особою 24.12.1991, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 5-13).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійсню є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-12 XII В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Комунальне підприємство В«Новоайдарське СКПВ» (ідентифікаційний код 33484802, місцезнаходження: 93500, Луганська область, смт. Новоайдар, кв. Миру, 8, корпус А) є юридичною особою, згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП (а.с.61)

Таким чином, Відповідач є роботодавцем та відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

На виконання пункту 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 В«Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , Відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 31.08.2009 (а.с. 17).

Частиною першою статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною третьою статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

18.02.2016 до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від Відповідача надійшов звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми № 10-ПІ, з даних якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 13 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» становить 1 особу, фонд оплати праці штатних працівників складає 366000,80 грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 28215,00 грн, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 14107,69 грн (а.с. 15, 20).

На підставі даних поданого відповідачем звіту форми № 10-ПІ Позивачем зроблено висновок про незабезпечення Відповідачем працевлаштування 1 інваліда у 2015 році, оскільки на його підприємстві повинно бути створено 1 робоче місце, яке призначене для забезпечення працевлаштування інвалідів, проте не працювало жодного.

Відтак, Позивач вважає, що Відповідач повинен був самостійно обчислити та сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 14107,69 грн, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника на підприємстві у 2015 році та 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда і не зайнятого ним (а.с. 20).

У зв'язку з порушенням Відповідачем терміну сплати вказаних адміністративно-господарських санкцій, Позивачем на підставі приписів частини 2 статті 20 Закону № 875-XII нараховано пеню у загальному розмірі 49,40 грн.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН В«Інформація про попит на робочу силу (вакансії)В» , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 (далі - Порядок № 988), роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно з пунктом 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідач щомісячно протягом 2015 року (з січня по грудень включно) у відповідності до вимог Порядку № 988 подавав до Новоайдарського районного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН В«Інформація про попит на робочу силу (вакансії)В» , в яких зазначав про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, а саме - «прибиральниця» (а.с. 31-50).

Виконання Відповідачем вимог Порядку № 988 підтверджується також інформацією, зазначеною в листі від 05.05.2016 № 21/05-681-1090 Новоайдарського районного центру зайнятості (а.с. 30).

Також Новоайдарський районний центр зайнятості листом від 05.05.2016 № 21/05-681-1090, зазначив, що протягом 2015 року на підприємство Відповідача не видавались направлення для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з тим, що за місцем розташування підприємства осіб відсутні на обліку дані категорії громадян (а.с.30).

На виконання вимог статті 71 КАС України Позивачем не спростовані доводи Відповідача.

Таким чином, Відповідачем приймалися заходи з працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини другої, частини третьої статті 18-1 Закону № 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідач, шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН), інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

У зв'язку з тим, що Відповідач вжив всі необхідні, передбачені законодавством заходи зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та подав відповідні звіти, до центру зайнятості, чим довів суду відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за нестворення робочих місць для інвалідів.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України, Позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про передчасність та безпідставність з'явлення вказаних позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи Позивача стосовно наявності у Відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному Позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Наявними є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У зв'язку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору Позивачу не відшкодовуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 травня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства В«Новоайдарське СКПВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2015 рік у сумі 14107,69 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-гоподарських санкцій за період з 16.04.2016 по 20.04.2016 у розмірі 49,90 грн, а разом 14157,09 грн відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1