Ухвала

від 15.06.2016 по справі 757/11175/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1725/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «Біофармінвест» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Біофармінвест» (ЄДРПОУ 37480775) у АТ «Брокбізнесбанк» (МФО 300249).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Біофармінвест» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зняти арешт та заборону будь-яким чином розпоряджатися чи користуватися грошовими коштами ТОВ «Біофармінвест» на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «Брокбізнесбанк». Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом не встановлена наявність належних підстав для арешту майна, оскільки ухвала слідчого судді не містить жодних доказів або посилань на них, які б підтверджували, що вищезазначені грошові кошти ТОВ «Біофармінвест» є доказом злочину, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або будь-яким чином пов`язані з ним. Зазначає, що жодній особі не повідомлено про підозру, не заявлено цивільного позову та не з`ясовано розміру шкоди.

При цьому апелянт стверджує, що арешт грошових коштів призведе до заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам ТОВ «Біофармінвест», будуть не виплачені лікарняні листи за березень 2016 року, не виконання підприємством укладених в процесі господарської діяльності договорів, контрактів, що призведе до зупинки товариства та ненадходження коштів до бюджету, виникнення заборгованості перед підприємствами.

Також ОСОБА_7 зазначає, що ТОВ «Біофармінвест» надає матеріальну допомогу українським військовим підрозділам та добровольчим батальйонам в зоні АТО.

Крім того, представник ТОВ «Біофармінвест» ОСОБА_7 ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді від 14.03.2016 р., оскільки розгляд клопотання був здійснений без повідомлення представників ТОВ «Біофармінвест», а копію рішення Товариство не отримало, її було знайдено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представникавласника майна ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, поясненняпрокурора, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження представник ТОВ «Біофармінвест» ОСОБА_7 не пропустив, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання старшого слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею 14 березня 2016 року без виклику представника ТОВ «Біофармінвест», копія якої представникам товариства направлена не була, а отже представник ТОВ «Біофармінвест» ОСОБА_7 не пропустив п`ятиденний строк апеляційного оскарження.

Що стосується апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016101110000041, внесеному 04 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що ТОВ «Стиролбіофарм» (код ЄДРПОУ 32781921), виробничі потужності якого знаходяться на окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР» за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 97 (адреса місцезнаходження заводу концерну «Стирол»), перереєстровано у місті Києві по вул. Антоновича, 14-Б, офіс 26.

Крім того, у місті Обухів Київської області знаходяться складські та офісні приміщення партнерської компанії ТОВ «Стиролоптфармторг» (код ЄДРПОУ 31025465), які використовуються зазначеним підприємством для провадження своєї діяльності, пов`язаної з реалізацією продукції, виготовленої на окупованих територіях, з подальшою передачею отриманих коштів та лікарських засобів до так званої «ДНР», таким чином здійснюється фінансове та матеріальне забезпечення терористичної організації самопроголошеної «ДНР».

Також ТОВ «Стиролбіофарм» зареєстровано у так званих фіскальних органах «ДНР» та здійснює фінансування її терористичної діяльності шляхом перерахування коштів у вигляді податків до так званого «Міністерства доходів і зборів ДНР».

Старший слідчий слідчого відділу Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_10 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на банківські рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Біофармінвест» у АТ «Брокбізнесбанк», та про зупинення операцій по даним рахункам.

Оскільки вважає, що на рахунки цього товариства перераховуються грошові кошти отримані злочинним шляхом від названих товариств.

Задовольняючи частково дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №22016101110000041, про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Біофармінвест» у АТ «Брокбізнесбанк», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та,дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на зазначених рахунках, відкритих ТОВ «Біофармінвест» у АТ «Брокбізнесбанк», є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, старший слідчий в клопотанні, ставлячи питання про накладення арешту на майно, вказує, що арешт на вказані грошові кошти необхідно накласти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Посилаючись у клопотанні, що ТОВ «Стиролбіофарм» (код ЄДРПОУ 32781921), виробничі потужності якого знаходяться на окупованій території, яка контролюється терористичною організацією «ДНР», та ТОВ «Стиролоптфармторг» (код ЄДРПОУ 31025465), приміщення якого знаходяться в місті Обухів Київської області і використовуються для реалізації продукції, виготовленої на окупованих територіях, переказує та накопичує отримані злочинним шляхом кошти на банківських рахунках ТОВ «Біофармінвест» (ЄДРПОУ 37480775), звідки вони в подальшому переказуються (передаються) до так званої «ДНР», старший слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вищезазначених висновків, однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про причетність ТОВ «Біофармінвест» до кримінальних правопорушень не внесені, а слідчий суддя не звернув на це уваги.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.

А тому, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що кошти на банківських рахунках ТОВ «Біофармінвест» у АТ «Брокбізнесбанк», які йому перераховує ТОВ «Стиролбіофарм» (код ЄДРПОУ 32781921), надалі переказуються (передаються) до так званої «ДНР», колегія суддів в матеріалах провадження не вбачає.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_7 надав пояснення і ксерокопії документів на їх підтвердження, що на теперішній час існує два товариства з однаковою назвою, а саме ТОВ «Стиролбіофарм» (код ЄДРПОУ 32781921), перереєстровано у місті Києві по вул. Антоновича, 14-Б, офіс 26, виробничі потужності якого знаходяться в місті Обухів Київської області (керівник ОСОБА_11 ), де знаходяться і приміщення ТОВ «Стиролоптфармторг» (код ЄДРПОУ 31025465), та ТОВ «Стиролбіофарм» (код ЄДРПОУ 50006685), виробничі потужності якого знаходяться на окупованій території, яка контролюється терористичною організацією «ДНР», а саме в місті Горлівка Калінінського району, вул. Горлівської дивізії, 97 (керівник ОСОБА_12 ).

Представник ОСОБА_7 , окрім наведеного, звертає увагу суду на те, що в даному випадку відсутня подія кримінального правопорушення, оскільки товариства, які знаходяться на підконтрольній Україні території не мають жодного відношення і не перераховують будь-які кошти на окуповану територію, яка контролюється терористичною організацією «ДНР».

Твердження представника ОСОБА_7 прокурор в судовому засіданні не спростувала, та не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Не спростовуються твердження представника ОСОБА_7 і наданими до суду апеляційної інстанції матеріалами судового провадження.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що на даний час належних доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «Біофармінвест» не існує, як і не існує доказів, які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину службовим особам цього товариства.

На підставі вищевикладених обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Біофармінвест» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2016 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Біофармінвест» (ЄДРПОУ 37480775) у АТ «Брокбізнесбанк» (МФО 300249), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоюв задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , погодженого із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Біофармінвест» (ЄДРПОУ 37480775) у АТ «Брокбізнесбанк» (МФО 300249), відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4