Постанова

від 20.04.2007 по справі 38/428-06     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/428-06     

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 р.                                                          Справа № 38/428-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився

відповідача –Шевченко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№872Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2007 р. по справі № 38/428-06

за позовом –ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Едем», м. Київ

до - АТЗТ «Страхова компанія «ВЕЛТА», м. Харків

про стягнення 5533,50 грн., -

                                                  встановила:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь  5533,50  грн. заборгованості за договором облігаторного страхування № 002410 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України від 01.03.2004р. Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2007 р. по справі № 38/428-06 (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволені. Стягнено з відповідача на користь позивача 5533,50 грн. заборгованості, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї скарги, відповідач вказує на те, що посилання суду на п. 2.1.1. Договору облігаторного перестрахування № 002410 від 01 03.2004 р., згідно якого зазначений Договір покриває всі поліси страхування, укладені позивачем по ризикам, у відповідності з Постановою КМУ№ від 28 09 1996 р. з наступними змінами с неправомірними так як даний Договір, відповідно з указаною Постановою, не передбачає покриття полісів страхування при зміні власника транспортного засобу, за умови не переоформлення страхового поліса на ім'я нового власника.

В даному випадку, як зазначає скаржник, страхувальником по полісу № Б/5290232 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу ЗАЗ 110247, д.н. 512-63 КА являється ЗАТ «Русин», яке відповідно до свого наказу № 17-О від 16.06.2005 р. передало зазначений транспортний засіб в оренду (договір №25 від 16.06.2005 р.)  громадянину Вознюку Ю.П. за визначену  договором оренди плату, т.б. відповідно до п. 1 Положення про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.1996 р. відбулася зміна власника транспортного засобу.

У випадку зміни власника транспортного засобу п. 17 вищезазначеного Положення однозначно визначає, що дія Договору обов'язкового страхування цивільної відповідальною поширюється на нового власника тільки за умови переоформлення страхового поліса на його ім'я.

Зважаючи на те, що такого переоформлення страхового поліса на нового власника транспортного засобу гр. Вознюка Ю.П. не відбулося, дія договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, відповідно до зазначеного Положення, на гр. Вознюк Ю.П. на час керування ним транспортним засобом ЗАЗ 110247, д.н. 512-63 КА не поширювалась.

Стосовно п. 15 Положення, на яке посилається суд і відповідно до якого у разі укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхувальником - юридичною особою, дія       Договору поширюється на водія який керує цим транспортним засобом на законних підставах», АТЗТ СК «ВЕЛТА»неодноразово зазначала, що немає заперечень стосовно законних підстав керування Вознюком Ю.П. автомобілем ЗАЗ 110247 д.н. 512-63 КА, але це, відповідно до п. 17 Положення, не означає, що будь-яка особа яка не має трудових відносин зі страхувальником (ЗАТ «Русин») та використовує транспортний засіб в особистих цілях, має право при керуванні автомобілем розраховувати на покриття страховим захистом її цивільної відповідальності, у випадку нанесення шкоди третій особі.

Окрім того, суд не звернув увагу на той факт, що позивач свідомо не додав до позовної заяви документів, що засвідчують зміну власника транспортного засобу, а саме: договору оренди № 25 від 16.06.2005 р., акту приймання - передачі автомобіля від 17.06.2006 р., наказ № 17-О ві; 16.06.2005 р. та заяву Вознюка Ю.П. від 16.06.2005 р., чим на думку відповідача мав на мету скрити ці обставини та ввести суд в оману. Суд не звернув належної уваги на цей факт, в зв'язку з чим прийшов до неправомірних висновків стосовно обставин справи та прийняв необґрунтоване рішення.

На думку скаржника, висновок суду про відсутність доказів відповідача щодо порушень позивачем Договору облігаторного перестрахування не відповідає обставинам та матеріалам справи, оскільки саме відповідачем були надані суду всі документи, які свідчать про зміну власника транспортного засобу (договір оренди № 25 від 16.06.2005 р., акт приймання - передачі автомобіля від 17.06.200 р., наказ № 17-О від 16.06.2005 р., заява Вознюка Ю.П. від 16.06.2005 р.) та про непоширення дії договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності на нового власника транспортного засобу Вознюка Ю.П., на час керування ним транспортним засобом, повністю доведена безпідставність і неправомірність позовних вимог позивача. Рішення по задоволенню позову прийняте судом без надання позивачем оригіналів доказів на підтвердження позовних вимог, зважаючи на те, що позивач ні на одне судове засідання не з'являвся, свої зобов'язання відповідно до Ухвал суду від 10.01.2007 р. та від 23.01.2007 р. не виконав.

Позивач свого представника з належним чином оформленими повноваженнями до суду не направив, відзив на апеляційну скаргу та витребуваних судовою колегії документів   не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, сторони, маючи відповідні ліцензії, 01.03.2004 р. уклали договір облігаторного перестрахування № 002410 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України (надалі - договір перестрахування), за яким позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв частину відповідальності за переданими позивачем ризиками. За вказаним договором сторони наперед визначили умови перестрахування з групи ризиків, до яких увійшли ризики по страхуванню цивільної відповідальності транспортних засобів. Згідно п. 3.1. договору перестрахування, відповідальність перестраховщика (відповідача) настає одночасно і автоматично з відповідальністю перестраховика (позивача) за оригінальними страховими полісами, що набирають сили під час дії даного договору. Ст. 4 договору перестрахування встановлено, що перестраховик по кожному ризику, що передається згідно з даним договором, повинен сплатити перестраховщику його частку оригінальної брутто-премії, за винятком повернених та анульованих сум. Про настання страхового випадку перестраховик зобов'язаний повідомити перестраховщика письмово на протязі 3-х робочих днів після отримання такого повідомлення від страховика чи потерпілої сторони (ст. 7 договору перестрахування).

26.10.2004          р. між позивачем та ЗАТ "Русин" був укладений договір №5290229 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і виданий страховий поліс № Б/5290232. Предметом зазначеного договору є страхування цивільної відповідальності ЗАТ "Русин" (страхувальника) як власника транспортних засобів, зокрема автомобіля марки ЗАЗ д.н.512-63КА, за заподіяння внаслідок ДТП шкоди майну, життю та здоров'ю третіх осіб. Цей договір включений сторонами   до   Бордеро-премії   №5   і  підпадає   під  дію   вищевказаного   договору перестрахування.

19.06.2004          р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю застрахованого  автомобіля   ЗАТ  "Русин"  -  ЗАЗ  д.н.   512-63   КА  під  керуванням громадянина Вознюк Ю.П., з вини останнього заподіяно шкоду автомобілю АІГОІ 100 д.н.   030-50КН,   власником   якого   є   Стельникович   С.А.  та спричинено  тілесні ушкодження пасажирці застрахованого автомобіля, Постоюк В.О.

Згідно постанови Малинського районного суду Житомирської області від 12.10.2005 р. дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Вознюком Ю.П. вимог п.10.1 та п.14.2 Правил дорожнього руху України. Відносно Вознюка Ю.П. було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, яку закрито постановою Малинського районного суду Житомирської області від 12.10.2005 р.

Закрите акціонерне товариство „Русин" подало позивачу заяву від 22.06.2005 р. про страховий випадок, про що позивач повідомив відповідача листом № 822 від 23.06.2005р.

Розмір страхового відшкодування Стельниковичу С.А. в сумі 24990,95 грн. та шкоду заподіяну здоров'ю пасажирці Постоюк В.О. в сумі 1785,00 грн. виплачена позивачем в повному обсязі 20.12.2005 р., що підтверджується видатковим касовим ордером № 2754.

Розрахунки частки відповідальності відповідача та копії документів, на підставі яких була здійснена виплата страхового відшкодування Стельниковичу С.А. та Постоюк В.О. були надіслані позивачем відповідачу листами № 910 від 31.10.2005 р. та №958 від 23.12.2005р.

Відповідно до ст. 10 договору перестрахування підсумкова сума платежу підлягає оплаті будь-якою стороною на протязі семи банківських днів.

19.01.2006          р. позивач надіслав відповідачу претензію № 13 з вимогою сплатити свою частку страхового відшкодування за страховим випадком 19.06.2005 р. Вимоги претензії відповідачем було відхилені.

Згідно додатку №1 до договору перестрахування частка відповідальності відповідача складає 20% від страхової суми, що становить 4998,00 грн., відмова у сплаті яких відповідача і послужила причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський обґрунтував своє рішення тим, що відповідно до п, 2.1.1 договору перестрахування, цей договір покриває усі поліси страхування, укладені позивачем по ризикам, вказаним в додатку №1, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175 з наступними змінами.

Згідно п. 15 Положення «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.96 р., у разі укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхувальником юридичною особою дія договору поширюється на водія, який керує цим транспортним засобом на законних підставах.

Гр. Вознюк Ю.П. керував застрахованим автомобілем ЗАТ "Русин" - ЗАЗ д.н. 512-63. З наказу № 17-0, виданого ЗАТ "Русин", дозволено Вознюку Ю.П. користуватися автомобілем ЗАЗ 110247 д.н. 512-63 КА; - договір оренди транспортного засобу № 25 від 16.06.05р., за яким ЗАТ "Русин" передало Вознюку Ю.П. автомобіль ЗАЗ 110247 д.н. 512-63 КА та - подорожній лист службового легкового автомобіля серії 03-СП № 379101 від 17.06.05 р. на цей автомобіль.

Незаконність зазначених підстав керування гр. Вознюком Ю.П. застрахованим автомобілем Закритого акціонерного товариства "Русин" - ЗАЗ д.н.512-63 КА у встановленому законом порядку не доведена, до адміністративної чи кримінальної відповідальності за незаконне керування зазначеним автомобілем Вознюк Ю.П. не притягувався.

Судова колегія, розглянувши надані до справи докази не може погодитись з висновками місцевого господарського суду.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, страхувальником по полісу № Б/5290232 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу ЗАЗ 110247, д.н. 512-63 КА являється ЗАТ «Русин», яке за заявою громадянина Вознюку Ю.П., по акту приймання-передачі та договору оренди № 25 від 16.06.2005 р. передало громадянину Вознюку Ю.П. за визначену договором оренди плату передало зазначений автомобіль для використання його в особистих цілях, т.б. відповідно до п. 1 Положення «Про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.1996 р., п.1.6. ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відбулася зміна власника (володільця) транспортного засобу.

Відповідно до п.1.7. ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” забезпечений транспортний засіб це –наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Тому, посилання місцевого господарського суду на  п.  2.1.1.  Договору  облігаторного  перестрахування  №  002410 від 01.03.2004 р., згідно якого зазначений Договір покриває всі поліси страхування, укладені позивачем по ризикам, у відповідності з Постановою КМУ № 1175 від 28.09.1996 р. з наступними змінами є неправомірними так як даний Договір, відповідно з указаною Постановою, та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не передбачає покриття полісів страхування при зміні власника транспортного  засобу,  за умови  не  переоформлення  страхового  поліса  на  ім'я  нового власника.

У випадку зміни власника транспортного засобу п. 17 вищезазначеного Положення однозначно визначає, що дія Договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності поширюється на нового власника тільки за умови переоформлення страхового поліса на його ім'я.

Зважаючи на те, що такого переоформлення страхового поліса на нового власника транспортного засобу гр. Вознюка Ю.П. не відбулося, дія договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, відповідно до зазначеного Положення, на гр. Вознюк Ю.П. на час керування ним транспортним засобом ЗАЗ 110247, д.н. 512-63 КА не поширювалась, і посилання місцевого господарського суду в своєму рішенні на п.15 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів як підставу для задоволення позовних вимог позивача, необґрунтоване.

На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.1187 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, п.п.1,17 Положення про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                                    постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2007 року по справі №38/428-06 скасувати та в позові відмовити.   Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українська акціонерна компанія Едем", адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола, 33/30, код в ЄДРПОУ 19206112 на користь Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "Велта". адреса: 61001, м.Харків, вул. Гагаріна, 1, код у ЄДРПОУ 23465084 - 51 грн. держмита за подання скарги. Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

        Головуючий суддя                                                  Могилєвкін Ю.О.

                                судді                                                  Пушай В.І.

                                                                  Плужник О.В.