Постанова

від 02.07.2016 по справі 509/2044/16-п

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2044/16-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2016 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Курочка В.М., при секретарі Задеряки Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополі, за участю ОСОБА_1, прокурора Білоциценко Г.В., матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 і ч. 2 ст. 172 7 КУпАП ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови Прилиманської сільської виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області № 22 від 28.10.2015 р. ОСОБА_1 обрано депутатом Прилиманської сільської ради VII скликання.

22.04.2016 р. за адресою розташування Прилиманської сільської ради: Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Октябрська, буд. № 120, в ході четвертої сесії розглядалась заява керівника ТОВ «Прайм.нет» (код ЄДРПОУ 37828953) ОСОБА_2 про надання в строкове платне користування (в оренду) цьому товариству нежитлового приміщення, площею 52,9 м 2 , розташованого в с. Прилиманське, по вул. Октябрська,120, для розміщення технічного обладнання та матеріалів. ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ «Прайм.нет».

Відповідно до протоколу засідання сесії Прилиманської сільської ради від 22.04.2016, ОСОБА_1 був присутній на зазначеному засіданні де прийнято рішення Прилиманською сільською радою надати ТОВ «Прайм.нет», в якому гр. ОСОБА_1 є засновником, в строкове платне користування (в оренду) нежитлове приміщення, для розміщення технічного обладнання та матеріалів (складське приміщення), в с. Прилиманське.

Як вбачається з протоколу 4 сесії Прилиманської сільської ради VII скликання за вказане рішення проголосувало 20 депутатів із 20 присутніх, у тому числі і ОСОБА_1, який будь-яких зауважень та самостійних публічних оголошень щодо цього рішення не висловлював та голосував «за» прийняття рішення.

Також ОСОБА_1 не заявив під час сесії ради про наявність у нього конфлікту інтересів під час прийняття зазначеного вище рішення.

Вину сво. ОСОБА_1 визнав частково і пояснив, що під час сесії сільської ради він повідомив раду про наявність у нього конфлікту інтересів, але при цьому проголосував за прийняття відповідного рішення, не будучи обізнаним про правові наслідки таких дій.

Вважаю, що вина ОСОБА_1 підтверджена, крім його особистих пояснень, наступними доказами: письмовими поясненнями ОСОБА_1, довідкою про те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Прайм.нет», протоколом сесії Прилиманської сільської ради від 22.04.2016 р., рішенням Прилиманської сільської ради, довідкою Прилиманського сільського голови про ненадходження заяв про наявність конфлікту інтересів. (а.с. 3-26)

Також вина ОСОБА_1 підтверджена наданим ним та оглянутим судом відеозаписом засідання сесії ради, з якого слідує, що він офіційно не заявляв під час сесії про наявність у нього конфлікту інтересів..

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», на депутатів сільської ради поширюється обов'язок щодо дотримання обмежень передбачених ЗУ «Про запобігання корупції».

Зокрема, у ст. 22 ЗУ «Про запобігання корупції», передбачено, що особам, на яких поширюється дія цього закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Отже, саме наявність чи відсутність приватного інтересу до вирішення певного питання і буде свідчити про наявність чи відсутність конфлікту інтересів.

При наявності конфлікту інтересів у членів колегіального органу місцевого самоврядування, законодавцем у розділі 5 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено способи врегулювання та запобігання конфлікту інтересів. Із ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» слідує, що законом передбачено два способи врегулювання конфлікту інтересів: зовнішній та самостійний. При цьому самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих про це документів безпосередньому керівнику, у іншому випадку врегулювання конфлікту інтересу має здійснюватися заходами зовнішнього врегулювання, із дотриманням вимог ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції».

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення пов'язаного із корупцією, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки під час розгляду справи знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_1, як суб'єкт правопорушення пов'язаного із корупцією окрім того, що не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що кваліфікується як корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, також вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що кваліфікується як правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто протиправно вчинене ОСОБА_1 охоплює сукупність правопорушень, передбачених ст.ст. 172-7 ч. 1, 172-7 ч. 2 КУпАП.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, пов'язаних із корупцією, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та, вирішуючи питання про накладення стягнення, суд враховує вимоги ст.ст. 27, 33 КУпАП, що він учасник антитерористичної операції, набув статусу учасника бойових дій, та при наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих обставин, вважає за необхідне накласти стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у мінімальному розмірі - 3400 гривень і, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, за сукупністю вчиненого остаточно визначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення пов'язаного із корупцією, передбаченого ст.ст. 172-7 ч. 1, 172-7 ч. 2 КУпАП, та за сукупністю вчиненого, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, остаточно призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляції через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: В.М. Курочка