40/86-07
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2007 р. Справа № 40/86-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача - Матарикіної С.П.
відповідача - Кагал Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ХАРКІВСПЕЦБУД", м. Харків (вх. № 1144 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.07 р. по справі № 40/86-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "СИНТЕЗ", м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "ХАРКІВСПЕЦБУД", м. Харків
про стягнення 77976,76 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.07р. по справі № 40/86-07 (суддя Хотенець П.В.) позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "ХАРКІВСПЕЦБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "СИНТЕЗ" 4500,00 грн. за послуги адвоката, 779,77 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Скасовано пункт 5 ухвали господарського суду від 14 лютого 2007 року про порушення провадження по справі скасувати. В решті позову провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що зазначене рішення господарського суду Харківської області у частині відшкодування відповідачем витрат позивача на отримання юридичних послуг, прийняте з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим просить рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь витрат за послуги адвоката у розмірі 4500,00 грн. відмовити в повному обсязі та покласти на позивача витрати за розгляд апеляційної скарги.
Позивач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що між позивачем та відповідачем у даній справі укладено договір на виконання робіт № 37/М-06.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу аванс у сумі 97976,76 грн., що підтверджується копією виписки із банку від З0 жовтня 2006 року, однак відповідач в обумовлений договором строк роботи не виконав.
Згідно статті 612 Цивільного кодексу України відповідач вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, на дату подання позовної заяви Відкрите акціонерне товариство "ХАРКІВСПЕЦБУД" повернув позивачеві суму у розмірі 20000,00 грн., в зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 77976,70 грн.
Крім того, господарським судом встановлено, що відповідач перерахував позивачеві борг в сумі 77976,76 грн., що підтверджується копією листа № 34/01 від 23 лютого 2007 року та копіями платіжних доручень № 3 від 27 лютого 2007 року, № 4 від 28 лютого 2007 року, а тому господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "ХАРКІВСПЕЦБУД" боргу в сумі 77976,76 грн., в зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При винесенні оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача суми 4500,00 грн. за послуги адвоката суд виходив з того, що в зв'язку з необхідністю отримання правової допомоги щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області по господарській справі, позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА СТОРМ" договір про надання юридичних послуг № 22/12 від 22 грудня 2006 року. Сплата за 4.1 пункту договору № 22/12 здійснена шляхом перерахування суми у розмірі 4500,00 грн. на поточний рахунок "ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ". При цьому господарський суд вказав, що в розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг на надання юридичних послуг відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті при задоволенні позову відповідачем в силу пункту статті 44 Господарського процесуального кодексу України, а тому визнав вимоги позивача в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, а оскаржуване рішення в частині відшкодування відповідачем витрат позивача на отримання юридичних послуг, прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв"язку з чим рішення суду підлягає зміні, з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем в підтвердження понесених витрат на оплату юридичних послуг наданий договір за № 22/12, укладений 22 грудня 2006 року між ТОВ "Інжинірингова компанія "СИНТЕЗ" та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА СТОРМ" на суму 4500,00 грн.
На підставі даного Договору інтереси позивача представляла представник за довіреностями № 1 від 22.12.06р. та № 2 від 14.02.07р. - Матарикіна С.П., яка не є адвокатом.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 за № 13-рп/2000.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Отже, відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, проводиться лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач в обґрунтування своїх вимог про покладення витрат, понесених на оплату послуг адвоката, надав до матеріалів даної справи акт від 28.02.07р. до Договору № 25/12 про надання адвокатських послуг від 25.12.06р., а також надав копію свідоцтва № 1019 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 25-26). Проте, вказаний акт не може бути прийнятим колегією суддів до уваги в якості доказу понесення позивачем витрат на послуги адвоката, оскільки цей акт укладений між ТОВ "ЮФ СТОРМ" та адвокатом Міллер В.Б., що не узгоджується з приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною (в даному випадку позивачем), котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Однак таких доказів позивачем не надано. Слід також зазначити, що акт від 28.02.07р. був складений між ТОВ "ЮФ СТОРМ" та адвокатом Міллер В.Б. лише після звернення позивача до господарського суду з даним позовом, а також в день проведення відповідачем остаточних розрахунків по спірному Договору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, а також те, що відшкодування сум на оплату юридичної допомоги можливе за послуги, надані виключно адвокатами, а не будь-якими представниками сторін або особами, які займаються юридичною практикою, колегія суддів вважає вимоги позивача (заявника апеляційної скарги) про стягнення витрат на юридичні послуги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки жодних доказів укладення позивачем договору з адвокатом, надання ним юридичних послуг, пов'язаних з розглядом даної справи, та проведення ТОВ "ІК "СИНТЕЗ" оплати за послуги, надані саме адвокатом, позивачем не надано.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 4500,00 грн. на користь позивача за надання йому юридичних послуг підлягає скасуванню, а в позові в цій частині повинно бути відмовлено, в зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням господарським судом норм чинного законодавства.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати з державного мита за подачу апеляційної скарги у розмірі 51,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківспецбуд", м. Харків задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.07р. по справі № 40/86-07 змінити.
В частині стягнення 4500,00 грн. за послуги адвоката рішення скасувати та в цій частині прийняте нове рішення, яким в цій частині у позові відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "СИНТЕЗ" (поточний рахунок 26007621830000 в ХФ "УкрСиббанк" ХРУ, МФО 351641, код ЄДРПОУ 32563055, поштова адреса: 61064, м. Харків, пров. Титаренківський, 1, кв. 61) на користь Відкритого акціонерного товариства "ХАРКІВСПЕЦБУД" (поточний рахунок 2600630111840 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 01270434, поштова адреса: 61024, м. Харків, вул. Студентська, 5/2А) 51,00 грн. витрат з державного мита за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 587102 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Барбашова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні