Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/7505/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа №910/7505/16

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" До Приватного підприємства "Аромат" Простягнення 20 398,49 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Швед Я.О., представник за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 12 699,14 грн., пеню в сумі 1 642,64 грн., 3% річних - 111,58 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №220-У (Ор)-11 від 15.10.2011. Також, позивачем заявлена вимога про стягнення 5 517,36 грн. плати за утримання об'єктів оренди за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 №В-11-1, нарахованих на вказану суму 3% річних - 27,21 грн. та 400,56 грн. - пені.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за повідомленими суду адресами відповідача, а саме: 04209, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 43, кв. 326 (адреса місцезнаходження); 04214, м. Київ, вул. Північна, 2/58, кв. 23.

Відповідно до статті 64 ГПК України, судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача у справі.

Проте, за зазначеними адресами відповідача не було розшукано, а тому конверти з вказаними ухвалами суду було повернуто назад до суду, із відповідними відмітками про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, ухвалою суду від 24.05.2016 задовольнивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, суд розгляд справи відкладав.

Викладене свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи, проте відзиву та письмових пояснень від відповідача до суду не надходило.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2011 між комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - Позивач, Орендодавець) та Приватним підприємством «Аромат» (далі - Відповідач, Орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №220-У(0р)-11 (надалі - Договір).

Згідно з пункту 1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2010 №517/5329 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря), надалі - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: станція метро «Мінська» (вестибюль №1) для торгівлі непродовольчими товарами.

Пунктом 2.1. Договору зазначено, що об'єктом оренди є частина переходу, загальною площею 7,0 кв.м., згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ.

Згідно з п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Відповідно до п. 5.2 Статуту КП „Київський метрополітен" майно комунального підприємства „Київський метрополітен" є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 9.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 15.10.2011 до 13.10.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи те, що протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору жодних заяв від сторін про припинення або зміну умов Договору не було, на день подачі даної позовної заяви Договір є чинним.

Судом встановлено, що за актом прийому-передачі майна в оренду 01.11.2011 Позивач передав Відповідачу частину переходу станції метро «Мінська» (вестибюль №1), визначену тимчасовим огороджуючими конструкціями (кіоском) заг. площею 7,0 м2.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 28.12.2010 року №517/5329 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 306 №34/91, та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №2), що є невід'ємною частиною Договору., становить: 135,0 грн. за м2 орендної площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на липень 2011 року складає 945,00 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Крім того, розмір орендної плати змінюється у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.3 Договору).

Оплата по договору проводиться Орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкту оренди Орендодавцеві (п.3.5 Договору).

Згідно умов договору (п. 4.1 Договору) Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту приймання - передачі об'єкт оренди.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов'язок Відповідача вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Отже, Орендар виконав свої зобов'язання відповідно до умов Договору, на виконання умов Договору оренди позивач передав відповідачу об'єкт оренди - частину переходу станції метро «Мінська», визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) заг. площею 7,0 м2, відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.11.2011, який підписаний та скріплений печатками сторін (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Внаслідок того, що Відповідач за період з вересня 2015 року до березня 2016 року не сплачував орендну плату за Договором, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за Договором у розмірі 12 627,98 грн. (без врахування інфляційного збільшення).

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 627,98 грн. боргу зі сплати орендної плати (без врахування індексу інфляції) за Договором оренди за період з вересня 2015 року до березня 2016 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 4 ст. 286 ГК України встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Суду доведено факт наявності заборгованості з орендної оплати без урахування інфляційного збільшення, в силу п.п. 3.6, 4.2 орендар (відповідач) повинен сплатити позивачу орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Отже, заборгованість за оренду майна, відповідно до умов укладеного договору за період з вересня 2015 року по березень 2016 року становить 12 627,98 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу зі сплати орендної плати у відповідача перед позивачем за період з вересня 2015 року по березень 2016 року в розмірі 12 627,98 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 ГПК України не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 12 627,98 грн. (без врахування індексу інфляції) підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснюючи перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує, що позивачем неправомірно нараховані 3% річних та інфляційні на суму боргу з орендної плати вже з урахування індексу інфляції. Таким чином нарахування інфляційних втрат відбувається в подвійному розмірі, а нарахування 3% річних неправомірно нараховуються позивачем на борг з інфляцією, що не відповідає вимогам закону.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 110,98 грн. нарахованих виключно на суму боргу з орендної плати (без інфляційного збільшення) за період з вересня 2015 по березень 2016 року. Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати за період з вересня 2015 року по березень 2016 року в розмірі 71,16 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 1 642,64 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з вересня 2015 року по березень 2016 року, нараховану на суму боргу (без інфляційного збільшення), виходячи з граничного розміру пені встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення пені саме в сумі 1 633,11 грн.

Крім того, 16.07.2010 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (надалі - Балансоутримувач) та Приватним підприємством «Аромат» (надалі - Орендар) на виконання п. 3.8 та п. 4.9 договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 15.10.2011 №220-У(0р)-11 було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-11-10 (далі - Договір на відшкодування).

Відповідно до п. 1.1 Договору на відшкодування, Балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною Договору (додаток №1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого майна, а Орендар відшкодовує Балансоутримувачу зазначені витрати.

Розділом 2 Договору на відшкодування передбачено, що Облік та розрахунок здійснюється у безготівковій формі поквартально. Орендар здійснює платежі по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих Балансоутримувачем розрахунків.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору на відшкодування Орендар зобов'язувався до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору Орендар зобов'язується самостійно отримувати акти про надання послуг з утримання об'єктів та протягом двох робочих днів передати їх підписаними Балансоутримувачу.

Судом встановлено, що в порушення грошових зобов'язань Орендар за квітень-грудень 2015 року (строк платежу настав 20.01.2016) не перерахував Балансоутримувачу плату за утримання об'єктів оренди, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 5 517,36 грн.

Суду доведено факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-11-10 в розмірі 5 517,36 грн., у зв'язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню судом.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 27,21 грн., нарахованих за прострочення сплати суми боргу за Договором на відшкодування в розмірі 5 517,36 грн..

Суд, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних дійшов висновку про наявність підстав, відповідно до ст. 625 ЦК України для задоволення позову щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 27,21 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача за прострочення внесення плати за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-11-10, пені в розмірі 400,56 грн., нарахованої за період з 21.01.2016-20.03.2016.

Відповідно до п. 5.2 Договору на відшкодування, за несвоєчасно перераховані платежі Орендар сплачує на користь Балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого чинним законодавством України.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 397,97 грн., нарахована на підставі п. 5.2 Договору на відшкодування за період з 21.01.2016-20.03.2016, виходячи з граничного розміру пені встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення пені саме в сумі 397,97 грн.

Таким чином, загалом суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Аромат" (04209, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 43, кв. 326, ідентифікаційний код 24087595) на користь Комунального підприємства «Київський Метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) 12 627 (дванадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 98 коп. заборгованості з орендної плати за Договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 15.10.2011 №220-У(0р)-11, 71 (сімдесят одну) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 110 (сто десять) грн. 98 коп. 3% річних, 1 633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 11 коп. пені, 5 517 (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 36 коп. заборгованості за Договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 №В-11-10, 397 (триста дев'яносто сім) грн. 97 коп. пені, 27 (двадцять сім) грн. 21 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 1 377 (оду тисячу триста сімдесят сім) грн. 14 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.07.2016

Суддя І.І. Борисенко