Рішення
від 30.06.2016 по справі 720/454/16-ц
НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.06.2016

Справа №720/454/16-ц

Провадження № 2/720/314/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 р. м. Новоселиця

Новоселицький районний суд, Чернівецької області у складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Княгницька Ю.В., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора Бежан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до держави Україна, Хотинський районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецької області , Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, прокуратури Чернівецької області,

- про визнання порушення права на справедливий судовий розгляд та права на мирне володіння своїм майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд, -

встановив:

Представник позивача подав позов до суду в інтересах позивача в якому зазначив, що 19 березня 2012 року Хотинський районний суд видав судовий наказ №2-н-213/12 про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітної плати в сумі 5599 грн. 03 коп.. На виконання цього судового наказу 24.04.2012 року відділ ДВС Хотинського РУЮ відкрив виконавче провадження ВП № 32323588.

27.06.2012 року ВПР УДВС ГУЮ в Чернівецький області виніс постанову повернення виконавчого листа стягувачу в зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна.

В січні 2013 року повторно був поданий до ДВС Хотинського РУЮ судовий наказ №2-н-213/12 про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітної плати в сумі 5599 грн. 03 коп..

29 січня 2013 року було відкрито виконавче провадження №36247553 яке не виконано по теперішній час.

24 жовтня 2012 року Хотинським районним судом стягнуто з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 вихідну допомогу в сумі 16880 грн. 58 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 34565 грн. 55 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 27 грн. 90 коп., відшкодування збитків в сумі 595 грн. 86 коп., компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 грн..

29 січня 2013 року на виконання рішення Хотинського районного суду від 24.10.2012 року по справі №2-621/12 відкрив виконавче провадження №36248056 .

Станом на день звернення з позовом до суду рішення по справі №2-621/12 залишається не виконаним.

10 грудня 2012 року Хотинський районний суд виніс рішення по справі №2-861/12 про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітної плати в сумі 1034 грн. 85 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 19094 грн. 69 коп., компенсацію завданої моральної шкоди 1000 грн..

29 січня 2013 року на виконання рішення Хотинського районного суду від 24.10.2012 року по справі №2-861/12 відкрив виконавче провадження №36247792. Рішення суду залишається не виконаним по теперішній час.

08 травня 2013 року Хотинський районний суд виніс рішення по справі №724/725/13-ц про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 60536 грн. 23 коп..

05 липня 2013 року на виконання рішення Хотинського районного суду від 08.05.2013 року по справі №724/725/13-ц відкрив виконавче провадження №38689567. Рішення суду залишається не виконаним по теперішній час.

22 березня 2013 року ВДС Хотинського РУЮ неправомірно закінчив ВП №36248056, №36247792, №36247553, що встановлено рішенням апеляційного суду від 11 липня 2013 року у справі №22ц-961/13. Рішенням апеляційного суду встановлено що з 22 березня 2013 року по 27 серпня 2014 року по даним виконавчим провадженням не проведено жодних виконавчих дій, що в цілому становить 18 місяців та п'ять днів.

По виконавчому провадженні ВП №38689567 цей строк становить 13 місяців 5 днів.

З приводу не виконання рішення суду та неналежного виконання своїх обов'язків ВДВС щодо стягнення з боржника заборгованості по заробітної плати ОСОБА_5 звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до Адміністрації Президента України, до обласної прокуратури Чернівецької області, однак рішення суду не виконанні.

Представник позивача вважає що, ВДВС несвоєчасним виконанням судового наказу Хотинського районного суду №2-н-213/12 позивачці нанесено матеріальну шкоду у вигляді інфляційних втрат в розмірі 1282 грн. 17коп..

Несвоєчасним виконанням рішенням Хотинського районного суду №2-621/12 позивачці нанесено матеріальну шкоду у вигляді інфляційних втрат в розмірі 11787 грн. 55 коп..

Несвоєчасним виконанням рішенням Хотинського районного суду №2-861/12 позивачці нанесено матеріальну шкоду у вигляді інфляційних втрат в розмірі 14609 грн. 66 коп..

Несвоєчасним виконанням рішенням Хотинського районного суду №724/725/13-ц позивачці нанесено матеріальну шкоду у вигляді інфляційних втрат в розмірі 13604 грн. 91 коп..

Представник позивача вважає що загальний розмір інфляційних втрат, понесених позивачем на час подання позову становить 31284.29 грн. (1282,17грн. + 11787,55грн. + 4609,66грн. + 13604,91грн.).

Представник позивача вважає що, позивачці нанесено моральну шкоду вона переживала фізичні та душевні страждання на ґрунті тривалої бездіяльності та невиконання ВДВС Хотинського РУЮ своїх обов'язків щодо проведення стягнень з боржника, маючи всі повноваження, умови для виконання, ресурси наданні Законом України «Про виконавче провадження».

Представник позивача з врахуванням того, що у провадженні ДВС перебувало чотири виконавчих провадження про стягнення з боржника на її користь і всі чотири більш як три роки не виконуються він оцінює нанесену моральну шкоду в 109821 грн. 88 коп..

В процесі розгляду справи по суті представник позивача змінював позовні вимоги та поданою до суду 13 червня 2016 року заявою остаточно просить суд:

1). визнати, що Україна порушила право ОСОБА_5 на справедливий судовий розгляд, зазначене в ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і порушила також право на мирне володіння своїм майном, яке визначено ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внаслідок невиконання судового наказу Хотинського районного суду №2-н-213/12 та рішень Хотинського районного суду №2-621/12, №2-861/12, №724/725/13-ц, №724/1914/13-ц, №724/135/14-ц, №724/1756/14-ц.

2). стягнути з України на користь ОСОБА_5 відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі - 569349,64 грн. та відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі 558912,90 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку через особу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 37836095).

3). стягнути з України на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати 1285,27 грн. солідарне у пропорціях за визначенням суду з особи відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 34907644) та з особи Головного територіального управління юстиції вЧернівецькій області (код ЄДРПОУ 02894548).

4). судові витрати по справі стягувати з відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, прокуратури Чернівецької області.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог.

Представник позивачці в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі просить суд позов задовольнити.

В процесі розгляду справи по суті представник Відділу ДВС Хотинського районного управління юстиції суду пояснив, що змінилася юридична назва та в подальшому слід зазначити правильно Хотинський районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецької області. Представник Хотинського ВДВС позов не визнав, в своїх поясненнях та письмових запереченнях в задоволенні позову просив відмовити.

Представник Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецької області позов не визнав, в своїх поясненнях та письмових запереченнях в задоволенні позову просив відмовити.

Представник Головного територіального управління юстиції в Чернівецької області позов не визнав, в своїх поясненнях та письмових запереченнях в задоволенні позову просив відмовити.

Прокурор позов не визнав, в своїх поясненнях та письмових запереченнях в задоволенні позову просив відмовити.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Розглядаючи даний позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Повне виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, про що звертає увагу Конституційний Суд України (абзац другий п. 3 мотивувальної частини рішення КС України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).

Право на отримання кінцевого результату є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод, а обов'язкове виконання судового рішення - складовою права на справедливий судовий захист.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст. 13 Конституції України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для забезпечення ефективності примусового виконання рішень, державні виконавці від імені держави наділені достатньо широким спектром повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 якій відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012 року призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ТзОВ ВКТ «Арго» по справі за позовом ПАТ «Сведбанк», суду показав, що відповідно до укладеного іпотечного договору все майно активи, продукція та яке є складовою частиною даного підприємства перебуває під іпотекою у тому числі автомобіль ЗИЛ - 130 та нежитлові приміщення в м. Літін, Літинського району, Винницької області, що підтверджується ухвалами господарського суду Чернівецької області.

Наданими сторонами доказами судом встановлено, що в провадженні Хотинського ВДВС перебуває:

- виконавче провадження ВП № 32323588 по судовому наказу №2-н-213/12 про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітної плати в сумі 5599 грн. 03 коп..

- виконавче провадження №36247792 по виконавчому листу №2-861 виданого Хотинським районним судом 10.12.2012 року про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітної платі в сумі 21129 грн. 54 коп..

- виконавче провадження №38689567 по виконавчому листу №724/725/13-ц. виданого Хотинським районним судом 10.12.2012 року про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час розрахунку по заробітної платі з 11 грудня 2012 року по 08 травня 2013 року в сумі 60536 грн. 23 коп..

- виконавче провадження №36248056 на виконання виконавчого листа №2-621 виданого Хотинським районним судом 24.10.2012 року про стягнення з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 компенсацію у розмірі середнього заробітку на час затримки розрахунку в сумі 34565 грн. 55 коп. та 5000 грн. моральної шкоди..

Ухвалою Хотинського районного суду від 14 липня 2014 року по справі №724/590/14-ц задоволено скаргу ОСОБА_5 та визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції ОСОБА_3 при виконанні виконавчих проваджень №36247553, №38689567, №36247792, № 34028055, №36248056.

Ухвалою Хотинського районного суду від 15 вересня 2014 року по справі №724/1233/14-ц задоволено скаргу ОСОБА_5 та визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Головного управління юстиції ОСОБА_7 при виконанні виконавчого провадження №32632827.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області по справі №5027/447-б/2012 ТзОВ ВКТ «Арго» по справі за позовом ПАТ «Сведбанк» від 27.08.2012 року визнано банкрутом та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_6 (а.с.123 т.с.1).

Постановою державного виконавця (а.с.128 т. 1) від 14 червня 2013 року оголошено розшук майна ТзОВ ВКТ «Арго» по ВП №37568810 по виконавчому листу №2н/724/892 виданий 22.03.2013 року.

Постановою державного виконавця (а.с.130 т. 1) від 08 січня 2014 року повторно оголошено розшук майна ТзОВ ВКТ «Арго» по ВП №37568810 по виконавчому листу №2н/724/892 виданий 22.03.2013 року та накладено арешт на автомобіль марки ЗИЛ - 130, д.н.з.04092МС.

Постановою державного виконавця (а.с.131 1) від 17.03.2014 року накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою вул.. Радянська 14, с.м.т. Літин, Літинського району, Вінницької області в рамках ВП №37568810 по виконавчому листу №2н/724/892 виданий 22.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання державного виконавця Хотинського районного управління юстиції про звернення стягнення на автомобіль марки ЗИЛ - 130, д.н.з.04092МС, оскільки майно ТзОВ ВКТ «Арго» передано в іпотеку як єдиний майновий комплекс ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» та автомобіль входить до складу цього майна.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 02 грудня 2012 року по справі №5027/447-Б/2012 встановлено, що нежитлова будівля є складовою частиною цілісного майнового комплексу, переданого в іпотеку ТзОВ ВКТ «Арго» за договором №71007Z57 від 23.08.2007 року за адресою вул.. Радянська 14, с.м.т. Літин, Літинського району, Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання державного виконавця Хотинського районного управління юстиції про звернення стягнення на нежитлову будівлю за адресою вул.. Радянська 14, с.м.т. Літин, Літинського району, Вінницької області, оскільки вона є складовою частиною майна ТзОВ ВКТ «Арго» переданого в іпотеку як єдиний майновий комплекс ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» та дана будівля входить до складу цього майна..

Рішенням Хотинського районного суду від 02 грудня 2014 року по справі №724/1785/14-ц. яке набрало законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 11 лютого 2015 року Справа №22ц-1212/15 встановлено, що стягнуто з України на користь ОСОБА_5 3000 грн. моральної шкоди, 1422 грн. 11 коп.. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання, що Україна порушила право ОСОБА_5 на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ст..1 ЦПК України, 1. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст..3 ЦПК України, 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно з ст..4 ЦПК України, 1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд аналізуючи пояснення сторін викладені докази та зазначені правові норми дійшов висновку, що заявлена позовна вимога про визнання порушеними стосовно заявника вимог ст.ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколу № 1 до Конвенції не може бути предметом судового розгляду у даній справі, оскільки не є позовними вимогами в розумінні норм ЦПК України.

Крім того, відповідно до розділу ІІ статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення дотримання зобов'язань за Конвенцією та Протоколами до неї відноситься до повноважень Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст..22 ЦК України, 1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Що стосується заявленим позовних вимог щодо стягнення з України на користь ОСОБА_5 відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі - 569349,64 грн. відповідно до вимого ст..22 ЦК України, суд вважає, що сам факт тривалого невиконання рішення суду не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді нестягнутої за рішенням суду суми з Держаного бюджету України.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України при розгляді цивільної справи №6-48цс 13.

Щодо нанесення позивачці моральної шкоди суд вважає, що дана позовна вимога є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 5 статті 23 ЦК України встановлено , що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній, юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4.).

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, роз'ясненно, що Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. ( Абзац пункту 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного суду N 5 ( v0005700-01 ) від 25.05.2001 ).

Рішенням Хотинського районного суду від 02.12.2014 рік по справі №724/1785/14-ц. стягнуто моральну шкоду за невиконання судового наказу №2-н-213/12 в розмірі 3000 грн..

Послідуючими рішеннями стягнуто з ТзОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5 вихідної допомоги в сумі 16880 грн. 58 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 34565 грн. 55 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 27 грн. 90 коп., відшкодування збитків в сумі 595 грн. 86 коп., компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 грн.(Рішення Хотинського райсуду від 24.10.2012 року), заборгованість по заробітної плати в сумі 1034 грн. 85 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 19094 грн. 69 коп., компенсації завданої моральної шкоди в 1000 грн. (Рішення Хотинського райсуду від 10.12.2012 року), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 60536 грн. 23 коп.(Рішення Хотинського райсуду від 29.01.2013 року) та вони випливають за своєю правовою природою з правовідносин яки склалися з невиплатою заробітною плати та стягненні розрахунку при звільненні по яким було стягнуто моральну шкоду.

Суд аналізуючи пояснення сторін, зазначені докази та викладені правові норми дійшов висновку, що в діях ДВС не вбачається бездіяльність, та відсутня вина, отже відсутні правові підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача оскільки, рішенням Хотинського районного суду з правовідносин яки виникли у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення заробітної плати моральна шкода вже стягувалась з відповідача, крім того державним виконавцем були вчиненні дії щодо розшуку майна боржника, накладання арешту на автомобіль та на нежитлові приміщення в с.м.т. Літін, також звернувся до господарського суду щодо надання дозволу на реалізацію даної нерухомості але йому було відмовлено Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2014 року, та від 26 січня 2014 року відповідно до Постанови Вищого Господарського Суду України від 02 грудня 2012 року по справі №5027/447-Б/2012 яким було встановлено, що нежитлова будівля є складовою частиною цілісного майнового комплексу, переданого в іпотеку ТзОВ ВКТ «Арго» за договором №71007Z57 від 23.08.2007 року за адресою вул.. Радянська 14, с.м.т. Літин, Літинського району, Вінницької області.

Щодо судових витрат, суд приймаючи до уваги що відповідально до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, суд вважає, що дані судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись ст..1,3,4.10,11,59,60.61,88,179, 208-218 ЦПК України, ст.19,56,124 Конституції України, ст..22, 1167 ЦК України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», суд. -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до держави Україна, Хотинський районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецької області , Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, прокуратури Чернівецької області, про визнання порушення права на справедливий судовий розгляд та права на мирне володіння своїм майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди за недоведеністю.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицкий районний суд в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя: Вівчар Г.А.

Дата ухвалення рішення30.06.2016
Оприлюднено06.07.2016

Судовий реєстр по справі —720/454/16-ц

Постанова від 11.06.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Висоцька Валентина Степанівна

Ухвала від 21.01.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Карпенко Світлана Олексіївна

Ухвала від 05.12.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Карпенко Світлана Олексіївна

Постанова від 23.05.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Журавель Валентина Іванівна

Ухвала від 23.02.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ткачук Олег Степанович

Ухвала від 07.11.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ткачук Олег Степанович

Рішення від 29.06.2016

Цивільне

Новоселицький районний суд Чернівецької області

Вівчар Г. А.

Рішення від 30.06.2016

Цивільне

Новоселицький районний суд Чернівецької області

Вівчар Г. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні