Рішення

від 04.07.2016 по справі 243/4946/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/2550/2016

Номер справи 243/4946/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

«04» липня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Нікіфорової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області, за участю третіх осіб: Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, Градизької Державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та права власності на нерухоме майно - земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області, за участю третіх осіб: Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, Градизької державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та права власності на нерухоме майно - земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 червня 2013 року помер ОСОБА_3, який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, смт. Ґрадизьк, вул. Київська, буд. № 27. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки (частки-паю) № 638, загальною площею 2.840 га ріллі, що знаходиться за межами населеного пункту на території Привільської сільської ради Слов»янського району Донецької області і належала спадкодавцю на підставі Державного акту, виданого Районною державною адміністрацією 30 листопада 2006 року на підставі розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації від 03 травня 2007 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №164, що підтверджується копією Державного акту серії ЯД №134198, копією витягу №28633821 від 09 листопада 2011 року про реєстрацією в спадковому реєстрі спадкової справи.

Спадкоємцем даного спадкового майна є він, ОСОБА_1, як спадкоємець по заповіту.

3 грудня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області розглянув справу №243/3806/14 провадження 2/243/1660/2014 за позовом ОСОБА_2 та задовольнив позовні вимоги повністю надавши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном на два місяці.

3 лютого 2015 року Апеляційний суд Запорізької області рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2014 року по цивільній справі № 2/243/1660/2014 залишив без змін.

ОСОБА_2 у визначений судом термін не звернувся до Градизької Державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця: Полтавська область, Глобинський район, смт. Градизьк, вул. Київська, 27).

Він, ОСОБА_1, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, що підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 28633821 від 09 листопада 2011 року, з якого вбачається, що у Спадковому реєстрі за № 35789505 від 19 листопада 2013 року зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4 нотаріусом перевірено його права, як спадкоємця.

До спадкової маси входить земельна ділянка площею 2.840 га. призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але він спадкоємець за законом, оформити спадщину на вказану земельну ділянку не може, оскільки відсутні право установчі документи: ОСОБА_4 акт на право власності на земельну ділянку, хоча в книгах реєстрації на право приватної власності Слов'янського районного відділу ДП «Центр ДЗК» за ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка площею 2.840 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, реєстраційний номер 164, кадастровий номер земельної ділянки 1424286800-01-000-0209.

За запитом державного нотаріуса Градизької державної нотаріальної контори Полтавської області відділ Держземагенства у Слов'янському районі Донецької області надіслано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформації щодо вартості земельної ділянки.

При таких обставинах, у відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право па спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання право встановлюваних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Таким чином враховуючи те, що він прийняв спадщину, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини, він не має можливості оформити в установленому, актами цивільного законодавства, порядку спадщину та отримати Свідоцтво про право на спадщину на майно, яким є земельна ділянка, яка знаходиться в адміністративних межах Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, оскільки за час життя спадкодавця ним було втрачено ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку, що підтверджується оголошенням в районній газеті про відсутність оригінала Свідоцтва про право на земельну частку (пай) що є перешкодою для набуття права на земельну частку пай в порядку спадкування шляхом отримання Свідоцтва про право на спадщину в нотаріуса.

Просить суд визнати в порядку спадкування за заповітом після померлого 29 червня 2013 року ОСОБА_3 за ним, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею 2,8400 га, яка знаходиться в адміністративних межах Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424286800:01:000:0209 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 143198 від 03 травня 2007 року.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ( а.с.25) про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.29).

Представник позивача - адвокат ОСОБА_5, який діє на підставі Договору про надання юридичних послуг від 25 січня 2016 року ( а.с. 20-22) до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 04 липня 2016 року від представника позивача надійшла Заява, в якій він просить суд розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( а.с.30).

Представник відповідача - Слов»янської районної державної адміністрації Донецької області - до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ( а.с.25) про що свідчить відмітка Слов»янської Райдержадміністрації від 23 червня 2016 року про отримання ними повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. ( а.с.25).

Представник третьої особи - Привільської сільської Ради Слов»янського району Донецької області - до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ( а.с.25) про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.26).

Представник третьої особи - Градизької Державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області - до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ( а.с.25) про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.28).

Третя особа -ОСОБА_2 до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ( а.с.25) про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.27).

У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України « У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

-юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження ( місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців;

-фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку».

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач та треті особи, повідомлені у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідач - Слов»янська районна державна адміністрація Слов»янського району Донецької області своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з»явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно зВ»ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, обВ»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області, за участю третіх осіб: Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, Градизької Державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню повністю з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

Як встановлено в судовому засіданні 29 червня 2013 року в смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області помер ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії I-КЕ № 241302 від 01 липня 2013 року.( а.с.10).

Згідно до п.3.1 ОСОБА_6 спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами : копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово - експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця».

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за Заповітом від 09 листопада 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області за реєстром №255 є: ОСОБА_1.( а.с.8-9).

У встановлений законом термін позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер 29 червня 2013 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 28633821 від 09 листопада 2011 року, з якого вбачається, що у Спадковому реєстрі за № 35789505 від 19 листопада 2013 року зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4 нотаріусом перевірено його права, як спадкоємця ( а.с.9).

3 грудня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області розглянув справу №243/3806/14 провадження 2/243/1660/2014 за позовом ОСОБА_2 та задовольнив позовні вимоги повністю надавши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном на два місяці.

3 лютого 2015 року Апеляційний суд Запорізької області рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2014 року по цивільній справі № 2/243/1660/2014 залишив без змін.

ОСОБА_2 у визначений судом термін не звернувся до Градизької Державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця: Полтавська область, Глобинський район, смт. Градизьк, вул. Київська, 27).

У видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,8400 га, яка знаходиться в адміністративних межах Привільської сільської ради Слов»янського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424286800:01:000:0209, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 143198 від 03 травня 2007 року позивачу нотаріусом відмовлено Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 травня 2015 року з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на спадкову приватизовану земельну ділянку на ім'я спадкодавця, а саме: державного акту.( а.с.12-18).

У відповідності до вимог Книги 6 Цивільного кодексу України після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування».

Згідно до ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»

п.1 «Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі Свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріусом ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за Заповітом на земельну ділянку у зв'язку з не наданням ним нотаріусу правовстановлюючих документів на право приватної власності на нерухоме майно на ім'я спадкодавця, а саме - оригіналу Державного акту, оскільки згідно п.4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 «видача Свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна»про що нотаріусом було викладено у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 травня 2015 року ( а.с. 14).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз'ясненням, наданим у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (а.с.1299 ЦК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно - земельну ділянку здійснюється ст. ст. 15, 16 ЦК України шляхом визнання прав.

Відповідно до 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму ОСОБА_6 Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада.

Умови для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до частини 1 ст. 125 ЗК України Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Так, у порядку, визначеному Земельним кодексом України в редакції від 01 січня 2002 p. ОСОБА_3, який мешкав в селі Привілля Слов»янського району Донецької області на підставі Розпорядження Голови Слов»янської районної державної адміністрації № 638 від 30 листопада 2006 року є власником земельної ділянки площею 2,840 га у межах згідно з планом, яка розташована за межами населеного пункту на території Привільської сільської Ради Слов»янського району Донецької області ( а.с. 12).

Але, відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 p., видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку та витягу з Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,60, 209, 212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 15,16,25,328,1216,1222,1225,1268, 1296,1297,1299 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкуванняВ» , ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», ч. 4 ст. 3, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області, за участю третіх осіб: Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, Градизької Державної нотаріальної контори Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та права власності на нерухоме майно - земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_3, який помер 29 червня 2013 року право власності на земельну ділянку площею 2,8400 га, яка знаходиться в адміністративних межах Привільської сільської ради Слов'янського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424286800:01:000:0209 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 143198 від 03 травня 2007 року.

Заочне рішення може бути переглянуто СловВ»янським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача або третьої особи, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено і підписано в нарадчий кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя СловВ»янського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.