49/188-А
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.04.07 р. № 49/188-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Шепілов О.О., дов. № 13/9/10-015 від 09.01.2007р.
відповідача-1: не з'явились
відповідача-2: Шевченко В.В., дов. б/н від 12.07.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 20.11.2006
у справі № 49/188-А (Євсіков О.О.)
за позовом Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтрекс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез"
про визнання недійсним договору
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2007р. № 01-23/3/352 склад судової колегії змінено, справу № 49/188-А передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Лосєв А.М.
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася з позовом про визнання недійсним з підстав, передбачених ст. 49 ЦК УРСР, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтрекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Синтез" договору від 18.05.2004 № 04/05-18. Позивач також просив зобов'язати ТОВ „Синтез" повернути ТОВ „Альтрекс" грошові кошти у розмірі 30 011 700,00 грн., одержані за спірним договором, та стягнути з ТОВ „Альтрекс" в доход держави вартість придбаного згідно зі спірним договором товару у розмірі 30 011 700,00грн.
В процесі розгляду справи заявою від 15.11.2006 позивач змінив предмет позову та просить визнати недійсним з підстав, передбачених ст. 49 ЦК УРСР, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтрекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Синтез" договір від 01.06.2004 № 04/06-1, а також зобов'язати ТОВ „Синтез" повернути ТОВ „Альтрекс" грошові кошти у розмірі 30.011.700,00 грн., одержані за спірним договором, та стягнути з ТОВ „Альтрекс" в доход держави вартість придбаного згідно зі спірним договором товару у розмірі 30.011.700,00 грн.
Постановою Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. № 49/188-А в позові відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. № 49/188-А та ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Синтез” надало заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. № 49/188-А без змін.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує та вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому просить суд постанову місцевого суду залишити в силі.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 01 червня 2004 року між ТОВ «Синтез» та ТОВ «Альтрекс» було укладено договір купівлі-продажу товару № КП 04/06-1 (та додаток до нього № 1), відповідно до якого ТОВ «Синтез» придбало у ТОВ «Альтрекс» гранулят твердого мастила ТУ У 24.6-32632516-001-2004 у кількості 17750 кг. (далі - товар), що підтверджується видатковою накладною від 01.06.2004 № РП-000030 та податковою накладною від 01.06.2004 № 40 на загальну суму 30.011.700,00 грн., в т.ч. ПДВ 5.001.950,00 грн.
ТОВ "Синтез" відповідно до платіжного доручення № 239 від 14.07.2004 перерахувало ТОВ "Альтрекс" грошові кошти у розмірі 25.015.491,20 грн., в т.ч. ПДВ - 4.169.248,53 грн., та згідно з платіжним дорученням № 248 від 15.07.20004 - грошові кошти у розмірі 4.984.517,80 грн. в т.ч. ПДВ - 830.752,97 грн.
20 липня 2004 року відповідачем-2 була подана до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2004 року. У вказаній декларації в ряду 17 (усього податкового кредиту) зазначена суму 5.003.153,00 грн. та суму від'ємного значення у розмірі 5.001.721,00 грн.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.07.2004 № 0001892309/0, відповідно до якого відповідача-2 згідно з п. "б", "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2004 в загальному розмірі 5.001.721,00 грн.
Спірне повідомлення-рішення прийняте на підставі Акта перевірки №360-23/09-22889184 від 28.07.2004, в якому встановлено порушення відповідачем-2 пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Висновок акта перевірки мотивований тим, що до перевірки відповідачем-2 не представлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують податковий кредит, відображений у податковій декларації з ПДВ за червень 2004 року. Зазначені обставини стали підставою для зменшення відповідачу-2 бюджетного відшкодування з ПДВ за цей податковий період на 5.001.721,00 грн.
Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції Закону, чинній у періоді, який перевірявся) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит відповідно до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).
Згідно податкової декларації відповідача-2 з ПДВ за червень 2004 року сума податку має від'ємне значення і становить 5.001.721,00 грн. (рядок 18.2 декларації). Розмір податкового кредиту за червень 2004 року згідно рядка 17 декларації задекларований відповідачем-2 у сумі 5003153 грн.
Податковий кредит у сумі 5.003.153,00 грн., зазначений відповідачем-2 у податковій декларації за червень 2004 року, відповідає даним книги обліку придбання підприємства за цей податковий період.
Як вбачається з матеріали справи, податковий кредит за червень 2004 року сформований відповаідачем-2 на підставі:
- податкової накладної від 01.06.2004 №40 на суму 30011700 грн., в тому числі ПДВ 5001950 грн., виданої ТОВ "Альтрекс" на виконання договору №КП 04/06-1 від 01.06.2004. Відповідно до цього договору ТОВ "Альтрекс" здійснило поставку відповідачу-2 17750 кг грануляту твердого мастила ТУ У 26.6-32632516-001-2004 на загальну суму 30011700,00 грн. Факт виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №РН-000030 від 01.06.2004 на суму 30011700 грн., в тому числі ПДВ 5001950 грн., та платіжними дорученнями №239 від 14.07.2004 на суму 25015491,20 грн., у т.ч. ПДВ - 4169248,53 грн., та №248 від 15.07.2004 на суму 4984517,80 грн., у т.ч. ПДВ - 830752,97 грн.;
- податкової накладної від 02.06.2004 №1 на суму 7200 грн., в тому числі ПДВ 1200 грн., виданої відпоідачу-2 ТОВ "Інтерторг" на виконання договору комісії від 18.05.2004 №5. За цим договором ТОВ "Інтерторг" (Комісіонер) зобов'язався здійснити продаж товару відповідача-2 (Комітента) за винагороду. Про виконання зазначеного договору свідчать копії акта прийому-передачі робіт від 18.05.2004, звіту комісіонера від 02.06.2004, вантажної митної декларації 02.06.2004 №702100012/4/003368, а також виписки з банківського рахунку про надходження виручки за реалізований товар. Товар, експортований за договором комісії від 18.05.2004 № 5, придбаний відповідачем-2 у ТОВ "Альтрекс" на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2004 № КП04/05-18;
- касового чеку від 04.06.2004 №6616, видаткової накладної від 04.06.2004 №000007379 та рахунку-фактури №000006735 від 04.06.2004 на суму 16,50 грн., в тому числі ПДВ 2,75 грн., виданих відповідачу-2 ВАТ "Укрбланковидав" у зв'язку з придбанням бланків довіреностей та журналів реєстрації довіреностей.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:
а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
б) дата отримання податкової накладної.
Згідно п.п. 7.2.1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача:
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
На підтвердження податкового кредиту, задекларованого у червні 2004 року, відповідачем-2 надані належним чином засвідчені копії податкових накладних, виданих ТОВ "Альтрекс" та ТОВ "Інтерторг".
Податкові накладні від 02.06.2004 № 1 та від 01.06.2004 № 40 відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо форми і наявності обов'язкових реквізитів, та, разом з чеком, підтверджують розмір податкового кредиту, відображеного відповідачем-2 в декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року в розмірі 5003153,00 грн. (5001950 грн. ПДВ за податковою накладною від 01.06.2004 №40+1200 грн. ПДВ за податковою накладною від 02.06.2004 №1+2,75 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені обставини також досліджувались при вирішенні Господарським судом міста Києва адміністративної справи № 29/270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення.
Постановою Господарського суду міста Києва від 18.05.2006 у справі 29/270, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2006, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 30.07.2004 № 0001892309/0.
Судові рішення набрали законної сили та є чинними станом на день розгляду спору, а тому повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 30.07.2004 № 0001892309/0 є недійсним.
Згідно п. 1.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб"єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429, чинного на момент здійснення відповідачем перевірки, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства має проводитись за місцезнаходженням підприємства та/або за місцезнаходженням об'єкта, щодо якого проводиться така перевірка.
Фактично перевірка проводилась позивачем без участі та відома посадових осіб відповідача-2, хоча знаходження відповідача-2 за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, підтверджується договором про співробітництво від 07.06.2004 № 51/04, укладеним відповідачем-2 з ТОВ "Центр сприяння розвитку підприємництва", листом Центру від 09.08.2004, направленим на адресу позивача. Про зміну місцезнаходження в подальшому відповідача-2 повідомляв позивача листом від 30.07.2004 № 30/07-1. Копії зазначених документів знаходяться в справі. Доказів, які б підтверджували факт відмови відповідача-2 надати первинні документи для здійснення перевірки, позивачем до справи не надано.
Також податковий кредит відповідача-2 за червень 2004 року підтверджений податковими зобов"язаннями контрагентів. Згідно результатів зустрічних перевірок (довідки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 882/23-162/32867411 від 22.11.2004 "Про результати зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтрекс" (код за ЄДРПОУ 32867411) з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез" (код за ЄДРПОУ 22889184) за період з 01.05.2004 по 30.06.2004 та ДПІ у м. Первомайську Луганської області № 26/6-32632631 від 31.01.2005 "Про результати позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг", код за ЄДРПОУ 32632631, з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез", код за ЄДРПОУ 22889184, за період з 22.04.2004 по 30.11.2004") порушень не виявлено. Сам позивач довідкою від 03.02.2005 №26-23/902/22889184 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "Синтез" (Код 22889184 з питань взаємовідносин з ТОВ "Альтрекс" (Код.32867411) за період: травень, червень 2004р." визнав відсутність з боку відповідача-2 порушень податкового законодавства за червень 2004 року, підтвердив факт придбання відповідачем-2 у ТОВ "Альтрекс" товару вартістю 30011700 грн., в тому числі ПДВ 5001950 грн., та правомірність віднесення до податкового кредиту за червень 2004 року сум ПДВ у розмірі 5001950 грн. за податковою накладною від 01.06.2004 № 40.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум. Сума ПДВ у розмірі 5003153,00 грн. була фактично сплачена відповідачем-2 у складі придбаних товарів та послуг у ТОВ "Альтрекс", ТОВ "Інтерторг", що підтверджується платіжними дорученнями та касовим чеком.
Згідно ст. 49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою.
Для даної норми закону характерними є такі ознаки:
а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;
б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;
в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Оскільки суб"єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування, позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.
Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Зокрема, не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені відповідачів.
Позивачем не надано будь-яких доказів в підтвердження несплати податків в період укладання та виконання спірного договору відповідачем –2.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі протягом укладення та виконання спірного договору подавали податкову звітність у відповідності до вимог законодавства, що підтверджується відомостями, наданими контролюючими органами, на обліку яких перебували відповідачі. До матеріалів справи долучені копії податкової звітності відповідачів за відповідні звітні періоди. При цьому доказів заниження чи невідображення податкових зобов'язань відповідачами у поданих податкових деклараціях суду не надано.
Враховуючи викладене, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, що підтверджують або спростовують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які вони посилюється в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а постанова Господарського суду міста Києва від 20.11.2006р. у справі № 49/188-А не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198, п.4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 20.11.2006р. № 49/188-А залишити без змін.
2. Матеріали справи № 49/188-А повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді
Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 587286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні