Постанова

від 30.06.2016 по справі 809/704/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р. Справа № 809/704/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 380 624,49 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про стягнення капіталізованих платежів в розмірі 380 624,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.04.2016 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено рішення засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. На обліку у позивача знаходяться потерпілі внаслідок нещасних випадків на виробництві, які відбувалися у товаристві з обмеженою відповідальністю "Колос", а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким проводяться страхові виплати згідно чинного законодавства. Для продовження страхових виплат вказаним особам протягом їхнього життя, повинна бути проведена капіталізація платежів. Позивачем на адресу відповідача була направлена заява про визнання грошових вимог щодо капіталізації платежів для продовження виплат потерпілим протягом їх життя на суму 380 624,49 грн. На момент звернення з позовом до суду відповідь на вказану претензію відповідачем не надано. З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути капіталізовані платежі в сумі 380 624,49 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. (а.с. 24) Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, на підставі приписів ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши доказом, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" зареєстроване як страхувальник у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Івано-Франківськ, а тому, у відповідності до чинного законодавства повинно сплачувати потерпілим особам внаслідок нещасного випадку на виробництві або особам, які втратили працездатність внаслідок професійної діяльності компенсацію.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2016, з 21.04.2016 відповідач знаходиться у стані припинення за рішенням засновників.

Судом встановлено, що потерпілим призначено проводити страхові виплати безстроково, а саме постановою від 28.01.2015 року - ОСОБА_2, постановою від 29.01.2015 року - ОСОБА_3, постановою від 30.01.2015 року - ОСОБА_4, постановою від 18.05.2016 року - ОСОБА_6, постановою від 31.01.2015 року - ОСОБА_5 (а.с. 11-15 ).

Позивачем 27.04.2016 року на адресу ліквідаційної комісії ТзОВ "Колос" була направлена заява про включення 380 624,49 грн. капіталізованих платежів, зумовлених виплатами потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, в реєстр вимог кредиторів. (а.с. 7)

Проте, голова ліквідаційної комісії ТзОВ "Колос" відповіді про результати розгляду заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Івано-Франківську головою ліквідаційної комісії ТзОВ "Колос" не надав, а тому 30.05.2016 року позивач повторно направив лист з проханням повідомити про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами. (а.с. 9)

Згідно пояснень представника позивача, на вказану заяву відповіді не надійшло.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України).

За змістом частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105 (далі - Закон №1105-XIV) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом ст.ст.15, 46 Закону №1105-XIV фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами ст.46 Закону №1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за власним рішенням, то суд вважає за можливе застосувати у даному випадку аналогію закону.

Так, капіталізація платежів у разі ліквідації підприємства проводиться згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (далі Порядок).

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, капіталізація платежів визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок в країні і їх віком на момент здійснення капіталізації.

Як встановлено п. 5-1 Порядку, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Системним аналізом положень Закону №1105-XIV, Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Правову позицію, згідно з якою капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765, висловлено Верховним судом України у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Для визначення періоду, на який розраховується капіталізація платежів, позивачем було використано середні показники смертності та середньої очікуваної тривалості життя надані Держкомстатом України.

Станом на момент звернення до суду сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою особою у ТзОВ "Колос" становить 380 624,49 грн., що підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів ТзОВ "Колос" станом на 21.04.2016 року для розрахунку з потерпілими на виробництві (членами їх сімей) та матеріалами справи. (а.с. 8) Однак, не зважаючи на дії, вчинені позивачем по поверненню коштів у добровільному порядку ця сума відшкодована не була.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську як платник страхових внесків та ліквідовується як юридична особа без правонаступника, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві.

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" ( код ЄДРПОУ 30769724) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську 380 624 ( триста вісімдесят тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 49 коп. заборгованості.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_7

Постанова складена в повному обсязі 04.07.2016 року.