ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2016Справа №910/7428/16
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Партс"
про стягнення заборгованості за вантажне перевезення в розмірі 18 485,31 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Партс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за вантажне перевезення в розмірі 17 823,79 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2016 було порушено провадження у справі № 910/7428/16, розгляд справи призначено на 25.05.2016.
19.05.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/7428/16 та клопотання про відкладення розгляду справи.
19.05.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про збільшення позовних вимог.
20.05.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 25.05.2016 представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/7428/16 позивач виконав.
У судове засідання 25.05.2016 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/7428/16 відповідач не виконав.
Розглянувши у судовому засіданні 25.05.2016 клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи, суд вищевказані клопотання задовольнив.
Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 25.05.2016 не з'явилися, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/7428/16, розгляд справи відкладено на 15.06.2016.
14.06.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про визнання позову.
У судовому засіданні 15.06.2016 суд розглянув заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та встановив, що вона підлягає прийняттю до розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. п. 3.10, 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Судом встановлено, що подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства України та не порушує чиї-небудь охоронювані законом права та інтереси.
У судове засідання 15.06.2016 представники сторін не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
21.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Партс» (далі - експедитор-клієнт, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - експедитор-виконавець, позивач) було укладено Договір організації транспортного перевезення № 178/12/15 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач за дорученням, за плату та за рахунок відповідача організовує та забезпечує перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів відповідача при організації транспортного експедирування всіма видами транспорту, крім трубопровідного.
Відповідно до п. п. 1.4, 1.5, 1.6 Договору конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором-клієнтом, зазначається у заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами даного договору і надаються експедитором-клієнтом експедитору-виконавцю перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка на перевезення повинна містити наступну інформацію: інформація про вантажовідправника та вантажоодержувача; пункт завантаження; дата і час прибуття в пункт завантаження; пункт розвантаження; контактні особи та їх телефони; назва та характеристика вантажу; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру, кількість вантажу, об'єм, номенклатура і загальна вартість вантажу; строки виконання; вартість послуг Експедитора-виконавця; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; температурний режим перевезення (за необхідності); вказівки щодо страхування вантажу; додаткові вимоги та інша необхідна інформація та інші вказівки Експедитора-замовника щодо дій по організації транспортування вантажів (перевезення), які зобов'язаний зробити Експедитор-виконавець для виконання цього Договору. Заявка повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками Сторін.
Позивачем була надана суду заявка № 500503/15 від 21.12.2015 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до Договору з міста Риги (Латвія) до міста Києва (Україна), ставка за перевезення складає 700 євро, які мають бути сплачені у гривні по курсу Національного банку України на момент митного оформлення вантажу в країні отримання, протягом 12 банківських днів по оригіналам документів.
25.12.2015 митні процедури на території України було завершено, а вантаж було передано одержувачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією міжнародної товарно-транспортної накладної № 0012967.
Позивач зазначає суду про те, що 28.12.2015 відповідачу був направлений повний комплект документів, який він отримав 04.01.2016, про що свідчить витяг з електронної системи пошуку поштових відправлень у мережі Інтернет.
Проте, відповідач, всупереч умовам Договору оплату вчасно не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 17 597,44 грн (700 Євро по курсу Національного банку України на момент митного оформлення в країні отримання: 700 Євро * 25.1392 грн).
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за своїм змістом та юридичною природою даний Договір є договором перевезення.
Статтею 908 та частинами 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України врегульовано, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем за Договором в розмірі 17 597,44 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 17 597,44 грн є доведеними та обґрунтованими, а тому, підлягають задоволенню.
Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 163,41 грн та інфляційні втрати в розмірі 724,46 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно визначений розмір зазначених показників.
При цьому, відповідач фактично визнав позов, про що повідомив суд відповідною заявою.
Частинами 1 та 5 ст. 78 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Відповідно до п. 3.12 Постанови згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову.
Враховуючи те, що позивачем було належним чином доведено суду наявність у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 17 597,44 грн, суд приймає заяву відповідача про визнання позову до уваги при розгляді даного спору.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 18 485,31 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Партс" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, будинок 25 Б, офіс 424; ідентифікаційний код: 36866867) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (36038, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 17 597 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн 44 коп., 3% річних в розмірі 163 (сто шістдесят три) грн 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
Повне рішення складено 24.06.2016.
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2016 |
Оприлюднено | 07.07.2016 |
Номер документу | 58735060 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні