Рішення

від 15.06.2016 по справі 910/7589/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016Справа №910/7589/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрсоюз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг"

про стягнення коштів в розмірі 34 818,55 грн

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Мазурок Я.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрсоюз" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 34 818,55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2016 було порушено провадження у справі № 910/7589/16, розгляд справи призначено на 01.06.2016.

19.05.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/7589/16 від 27.04.2016.

Представник позивача 01.06.2016 у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/7589/16 від 27.04.2016 позивач виконав.

Представник відповідача 01.06.2016 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/7589/16 від 27.04.2016 відповідач не виконав.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача у судове засідання та неподання представником відповідача витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 15.06.2016.

У судове засідання 15.06.2016 представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.06.2016 не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Росукрсоюз» (далі - позивач) 14.05.2015 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інжиніринг» (далі - відповідач) товар на загальну суму 33 315,28 грн, з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № РН-000043 від 14.05.2015.

Відповідачем, згідно з твердженнями позивача, вищевказаний товар не було оплачено, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 33 315,28 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що безпосередня поставка товару позивачем відповідачу, що підтверджується копією видаткової накладної № РН-000043 від 14.05.2015 на суму 33 315,28 грн, свідчить про виникнення між сторонами прав та обов'язків за договором поставки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на вищенаведене та, виходячи з аналізу приписів чинного законодавства України, яке регулює спірні відносини, які виникли між сторонами, законом не встановлено обов'язку укладати договір поставки виключно у письмовій формі.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № РН-000043 від 14.05.2015 підтверджено факт поставки товару позивачем відповідачу на суму 33 315,28 грн, з урахуванням ПДВ, який всупереч приписам чинного законодавства України, не здійснив оплати за нього.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви документи є належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений за вищезазначеною накладною товар у розмірі 33 315,28 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 33 315,28 грн є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 1 199,33 грн, 3% річних в сумі 303,94 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом був встановлений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, було здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір 3% річних. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 303,94 грн.

Проте, позивачем було допущено помилку при розрахунку розміру інфляційних втрат, а тому судом, з урахуванням доведеності розміру заборгованості за основним зобов'язання, здійснено власний розрахунок зазначеного показника та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1 074,04 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, з урахуванням 3 % річних та інфляційних в загальному розмірі 34 818,55 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 34 693,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, будинок 13; ідентифікаційний код: 38409227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрсоюз" (01135, м. Київ, вул. Глібова, будинок 2, квартира 48; ідентифікаційний код: 37199953) заборгованість в розмірі 33 315 (тридцять три тисячі триста п'ятнадцять) грн 28 коп., 3 % річних в розмірі 303 (триста три) грн 94 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн 04 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, будинок 13; ідентифікаційний код: 38409227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрсоюз" (01135, м. Київ, вул. Глібова, будинок 2, квартира 48; ідентифікаційний код: 37199953) судовий збір в розмірі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят три) грн 04 коп.

Повне рішення складено 24.06.2016.

Суддя О.В. Нечай