Рішення

від 27.04.2016 по справі 911/537/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2016 р. Справа № 911/537/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 61 від 15.12.2015 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ

до Київської обласної громадської організації інвалідів „Інститут соціальних технологійВ» , м. Вишогород

про стягнення 3 653, 69 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

РВ ФДМУ по місту Києву звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Київської обласної громадської організації інвалідів „Інститут соціальних технологійВ» про стягнення 2 986, 44 грн основної заборгованості по орендній платі, 440, 79 грн пені, 89, 59 грн штрафу, 136, 87 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2016 р. порушено провадження у справі № 911/537/16 за позовом РВ ФДМУ по місту Києву до Київської обласної громадської організації інвалідів „Інститут соціальних технологійВ» про стягнення 3 653, 69 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.01.2016 р. Також даною ухвалою суду відстрочено РВ ФДМУ по місту Києву сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у даній справі до прийняття рішення.

09.03.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.03.2016 р.

30.03.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.04.2016 р.

13.04.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.04.2016 р.

27.04.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07300, вул. Кургузова, 11А, м. Вишгород, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 6892 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 9, 20 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 25, на п'ятому поверсі будівлі (реєстровий номер майна 02473145.2.ЮЮХКЛР568), що перебуває на балансі Державного підприємства „Державне спеціалізоване видавництво „ТехнікаВ» , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02473145 (далі - Балансоутримувач), в вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на „28В» лютого 2014 р. і становить 90 300, 00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації, па площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р., і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2014 р. - 250, 86 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2014 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень місяць 2014 р.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутрумувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж

Пунктом 10.1. договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.08.2014 р. до 29.07.2017 р. включно.

Відповідно до п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

29.08.2014 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 25, згідно якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 9, 20 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 25, на п'ятому поверсі будівлі (реєстровий номер майна 02473145.2.ЮЮХКЛР568), що перебуває на балансі Державного підприємства „Державне спеціалізоване видавництво „ТехнікаВ» .

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нежитловим приміщенням за договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності, з моменту укладення договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з серпня 2014 р. по січень 2016 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України у вказаний період склав 4 172, 37 грн., що підтверджується договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності, розрахунком заборгованості за договором, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 185, 93 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором оренди строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з серпня 2014 р. по січень 2016 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (до Державного бюджету України) складає 2 986, 44 грн, що підтверджується договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності, розрахунком заборгованості за договором, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 2 986, 44 грн за договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності, за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендних платежів з 05.08.2015 р. по 02.02.2016 р. всього на загальну суму 440, 79 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 440, 79 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором оренди № 6892 від 29.08.2014 р., нерухомого майна, що належить до державної власності, за прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендних платежів більш ніж на 3 місяці всього на загальну суму 89, 59 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 89, 59 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендної плати з березня 2015 р. по січень 2016 р. всього на загальну суму 136, 87 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 136, 87 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської обласної громадської організації інвалідів „Інститут соціальних технологійВ» (ідентифікаційний код 38257261) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (ідентифікаційний код 19030825) в доход Державного бюджету України 2 986 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн 44 (сорок чотири) коп. основної заборгованості, 440 (чотириста сорок) грн 79 (сімдесят дев'ять) коп. пені, 89 (вісімдесят дев'ять) грн 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. штрафу, 136 (сто тридцять шість) грн 87 (вісімдесят сім) коп. інфляційних збитків.

3. Стягнути з Київської обласної громадської організації інвалідів „Інститут соціальних технологійВ» (ідентифікаційний код 38257261) в доход Державного бюджету України судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

11 травня 2016 р.