Рішення
від 12.05.2016 по справі 911/1075/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2016 р. Справа № 911/1075/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна»

про стягнення 10809,12 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 (довіреність б/н від 14.04.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - ТОВ «Нова Пошта», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» (далі - ТОВ «ОСОБА_1 Україна», відповідач) про стягнення 10678,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за надані товарно-експедиторські послуги відповідно до договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 37662 від 16.08.2013 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 5560,75 грн. основного боргу, 2902,57 грн. пені, 1118,24 грн. 20% річних, 1097,23 грн. інфляційних втрат, а також 1380,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

28.04.2016 р. ТОВ «Нова Пошта» до суду було подано уточнення до позовної заяви № 17/7 від 21.04.2016 р. (вх. № 9307/16 від 28.04.2016 р.), відповідно до якого позивач просить суд стягнути з ТОВ «ОСОБА_1 Україна» на користь ТОВ «Нова Пошта» 5593,75 грн. основного боргу, 2919,77 грн. пені, 1124,88 грн. 20% річних, 1170,72 грн. інфляційних втрат, а також 1380,00 грн. судового збору.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., ГПК, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

За вказаних обставин суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням заяви № 17/7 від 21.04.2016 р. (вх. № 9307/16 від 28.04.2016 р.) про збільшення розміру позовних вимог, а саме - про стягнення з відповідача 5593,75 грн. основного боргу, 2919,77 грн. пені, 1124,88 грн. 20% річних, 1170,72 грн. інфляційних втрат, а також 1380,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 12.05.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 18.04.2016 р. та 12.05.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.05.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» (далі - замовник) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 37662 від 16.08.2013 р., відповідно до п. 1.1 якого виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику, згідно його замовлення та товарно-транспортної накланої на умовах, вказаних у цьому договорі.

За умовами п. 1.2 договору за надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду, згідно діючих у виконавця тарифів (розміщені на сайті http://novaposhta.ua.). Тарифи можуть змінюватися виконавцем, в односторонньому порядку, шляхом розміщення змінених тарифів на сайті виконавця, який розміщено за адресою: http://novaposhta.ua.

Договір у п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 передбачає, що: виконавець зобов'язаний своєчасно доставити вантаж, згідно з товарно-транспортною накладною замовника та умовами даного договору; забезпечити збереження вантажу, що перевозиться, за умов, що зазначені в даному договорі та умовах надання послуг, які затверджені виконавцем і є невід'ємною частиною даного договору; дотримуватись умов надання послуг, вказаних замовником письмово; представити замовнику документи для оплати наданих виконавцем послуг з перевезення вантажу (акт надання послуг, рахунок-фактуру, податкову накладну).

Згідно з п. 4.1 договору оплата вартості наданих послуг з перевезення вантажу відбувається за діючими у виконавця тарифами, шляхом внесення замовником на рахунок виконавця плати у розмірі 100 % від вартості наданих послуг, після виконання замовлення, протягом 2-х банківських днів.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник протягом 2 робочих днів підписує надані виконавцем 2 примірники акта надання послуг та повертає виконавцю 1 примірник підписаного акта або надає виконавцю письмову мотивовану відмову, не пізніше 1 робочого дня, з дня отримання акта від виконавця. Не підписання замовником акта протягом 2 робочих днів без мотивованих причин відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань визначених цим договором.

Згідно з п. 5.2 договору, за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу та 20 % річних від суми заборгованості.

ТОВ «Нова Пошта» були надані ТОВ «ОСОБА_1 Україна» транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/2-0109923 від 27.10.2014 р. на суму 70,00 грн., № НП/2-0125657 від 28.11.2014 р. на суму 5488,75 грн. та № НП/2-0131435 від 10.12.2014 р. на суму 35,00 грн., оригінали яких були оглянуті судом.

Відповідач свої обов'язки за договором № 37662 від 16.08.2013 р. про надання транспортно-експедиторських послуг в частині оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 5593,75 грн.

Оскільки відповідач взагалі не розрахувався з позивачем за надані послуги, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або доказів погашення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 37662 від 16.08.2013 р. в сумі 5593,75 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем вказаного зобов'язання судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості ТОВ «ОСОБА_1 Україна» перед ТОВ «Нова Пошта», позовні вимоги про стягнення 5593,75 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 2902,57 грн. пені, керуючись п. 5.4 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 37662 від 16.08.2013 р., укладеного між ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «ОСОБА_1 Україна».

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно з п. 5.4 договору за порушення строків оплати, передбачених п. 4.1 договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Слід зазначити що, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2902,57 грн. пені, нарахованої на загальну суму заборгованості відповідача у розмірі 5593,75 грн. за період з 17.03.2015 р. до 15.03.2016 р.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача пені, останню було розраховано за період, що перевищує шість місяців.

Водночас, умовами укладеного між сторонами договору не було встановлено можливості нарахування пені за період, що перевищує зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України строк.

З урахуванням викладеного, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом щодо кожного факту виникнення заборгованості та відповідно до встановленого позивачем початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, становить 669,07 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5488.75 17.03.2015 - 28.05.2015 73 30.0000 % 0.164 %* 658.65 35.00 17.03.2015 - 15.06.2015 91 30.0000 % 0.164 %* 5.24 70.00 17.03.2015 - 30.04.2015 45 30.0000 % 0.164 %* 5.18 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 20 % річних та інфляційних втрат згідно договору про надання транспортно-експедиторських послуг від № 37662 від 16.08.2013 р.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір відсотків, визначений позивачем виходячи з встановленої п. 5.3 договору ставки у 20%, становить 1124,88 грн. за період з 17.03.2015 р. до 17.03.2016 р., є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим 20 % річних від суми заборгованості підлягають стягненню з відповідача в заявленій позивачем сумі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1170,72 грн., за період з квітня 2015 р. по лютий 2016 р. на суму 5593,75 грн.

Проте, згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1101,97 грн., за період з квітня 2015 р. по лютий 2016 р. на суму 5593,75 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.04.2015 - 29.02.2016 5593.75 1.197 1101.97 6695.72 За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а зайво сплачений судовий збір при поданні позивачем позову до суду в сумі 2,00 грн. підлягає поверненню ТОВ «Нова Пошта» з Державного бюджету України.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» (08714, Київська область, Обухівський р-н, с. Старі Безрадичі, вул. Садова, 5, код 38698834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (36039, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський р-н, вул. Фрунзе, 57, код 31316718) - 5593 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 75 коп. основного боргу, 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 07 коп. пені, 1124 (одну тисячу сто двадцять чотири) грн. 88 коп. 20% річних, 1101 (одну тисячу сто одну) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1082 (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 28 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.05.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення12.05.2016
Оприлюднено07.07.2016
Номер документу58735314
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/1075/16

Рішення від 12.05.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Бабкіна В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні