Рішення

від 30.06.2016 по справі 914/1272/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016р. Справа № 914/1272/16

За позовом:Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької районної державної адміністрації, Львівська обл., м. Дрогобич; до відповідача:Фермерського господарства «Володар», Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Лішня; за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів; про:внесення змін до договору оренди землі від 20.01.2009р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від прокуратури:Труш О.Ю. - прокурор; від позивача:Хомин О.В. - представник (довіреність №02-33/982 від 05.05.2016р.); від відповідача:не з'явився; від третьої особи:не з'явився.

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

12.05.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької районної державної адміністрації (надалі - Позивач) до Фермерського господарства «Володар» (надалі - Відповідач) про внесення зміни до п. 7 Договору оренди землі від 20.01.2009р.

Ухвалою суду від 13.05.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 30.05.2016р. Ухвалою від 30.05.2016р. суд відклав розгляд справи на 30.06.2016р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Прокурор в судове засідання з'явився, заявлені прокуратурою позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2009р. між Дрогобицькою державною адміністрацією та ФГ «Володар» укладено договір оренди землі, на підставі якого у строкове, платне користування відповідача було передано земельну ділянку площею 8,062 га, яка знаходиться по вул. Стефаника, 1а на території Лішнянської сільської ради Дрогобицького р-ну Львівської обл. для ведення фермерського господарства, обслуговування господарських будівель та дворів. Згідно п. 7 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3192,42 грн. в місяць, що складає 1,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. На думку прокурора, набрання 01.01.2011р. чинності ПК України, нормами якого закріплено, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для приведення договору у відповідність до вимог законодавства, шляхом внесення до нього змін. Оскільки в добровільному порядку відповідач зміни до договору не підписав, прокурор просить суд внести такі в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання з'явився, заявлені прокурором позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2009р. між Дрогобицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фермерським господарством «Володар» (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 12.02.2009р. за номером 040944100002 (надалі - Договір).

За умовами п. 1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування господарських будівель та дворів, яка знаходиться на території Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, за межами населеного пункту, вул. Стефаника, 1а.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,062 га, кадастровий номер ділянки 4621284800:04:000:0005. На земельній ділянці розташовані комплекс господарських будівель, які є власністю орендаря: будівля ферми, будівля зерносховища, будівля кормоцеху, цегляно-металевий навіс, металевий навіс, незавершене будівництво корівника (п. 2, 3 Договору).

Згідно п. 6 Договору, такий укладено на терміном на 49 (сорок дев'ять) років.

Пунктом 5, 7, 8, 9 Договору встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки становить - 2553930,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3192,42 грн. в місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції щорічно згідно Закону України «Про державний бюджет». Орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше тридцятого числа, шляхом перерахування вказаної у пункті 7 суми на рахунок Лішнянської сільської ради вказаного у довідці ВДК у Дрогобицькому районі, яка представляється орендодавцем.

Як зазначає прокурор та представник позивача, річна орендна плата, яка сплачується орендарем становить 1,5% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Так, положеннями п. 10 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається не частіше ніж один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зважаючи на введення в дію з 01.01.2011р. Податкового кодексу України, яким встановлено мінімальний розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурор та представник позивача просять внести відповідні зміни до укладеного між сторонами Договору, зокрема, викласти п. 7 Договору в наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку вноситься в грошовій формі та становить 3% нормативної грошової оцінки - 6384,82 грн. в місяць».

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про внесення змін до Договору такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 ПК України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України в від 03.03.2016р. у справі № 3-476гс15-1.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі був укладений між сторонами в 2009р., тобто ще до введення в дію Податкового кодексу України, відповідно розмір орендної плати становив менше 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що набрання 01.01.2011р. чинності ПК України (яким було встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні не меншому, ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) є правовою підставою для приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства, у даному випадку до ПК України, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, котра діяла нам момент укладення договору та станом на день розгляду справи є чинною.

В пункті 31 Договору сторони погодили, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

За приписами ст. 30 ЗУ «Про оренду землі») зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, в п. 1 резолютивної частини Рішення від 09.07.2002р. №15-рп-2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) Конституційний Суд України вказав, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного Договору оренди землі є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому у випадку недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки, не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Встановивши наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо звернення з позовом до господарського суду заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК країни господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України передбачено, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

В силу положень ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, підставою для представництва інтересів держави в даному випадку послужило неналежне здійснення Дрогобицькою районною державною адміністрацією заходів щодо внесення змін в договір оренди землі та здійснення нею захисту інтересів держави.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Львівської області.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 27, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Внести зміни до укладеного між Дрогобицькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Володар» договору оренди землі від 20 січня 2009р., зареєстрованого 12.02.2009р. за № 040944100002, шляхом викладення пункту 7 договору в наступній редакції:

« 7. Орендна плата за земельну ділянку вноситься в грошовій формі та становить 3% нормативної грошової оцінки - 6384,82 гривень (шість тисяч триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят дві копійки) в місяць».

3. Стягнути з Фермерського господарства «Володар» (82127, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Лішня, вул. Стефаника, 1А; код ЄДРПОУ 32777999) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 1378,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.