Рішення

від 01.07.2016 по справі 916/1509/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2016 р.Справа № 916/1509/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.01.2016р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - товариства з додатковою відповідальністю "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ"

до відповідача - приватного підприємства "Галвіт"

про стягнення 143 712, 29 грн. -

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" (ТзДВ "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ") звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватного підприємства "Галвіт" (ПП „ГалвітВ» ) 143 712, 29 грн. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення ПП "Галвіт" вимог укладеного між сторонами договору поставки № 114 від 05.01.2011р. щодо здійснення оплати за поставлену продукцію.

Також, разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову (вх. № 2-3051/16 від 07.06.2016р.), відповідно до якої ТзДВ "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" просить суд накласти арешт на грошові кошти ПП „ГалвітВ» , що знаходяться на рахунках відповідача, на суму 143 712,29грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідачем в травні 2016р. було змінено юридичну адресу без повідомлення контрагента - ТзДВ "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ", при цьому, всі письмові звернення до відповідача на нову адресу реєстрації повертаються без виконання з позначкою підприємства поштового зв`язку „адресат відсутній за вказаною адресоюВ» . З огляду на те, що відповідач не відповідає на телефонні дзвінки, не знаходиться за адресою реєстрації та ухиляється від виконання своїх зобов`язань по сплаті заборгованості, позивач доходить висновку, що ПП „ГалвітВ» відчужує належне йому майно та знімає кошти з банківських рахунків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2016р. порушено провадження у справі № 916/1509/16 за позовом ТзДВ "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ", розгляд справи призначено на 01.07.2016р.

В судовому засіданні 01.07.2016р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд її задовольнити.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на те, що позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення.

Також 01.07.2016р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, шляхом надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України № 21984769 від 02.06.2016р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто із відміткою поштової установи: В«за адресою не знаходитьсяВ» , суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.07.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

05.01.2011р. між товариством з додатковою відповідальністю «М'ЯСОКОМБІНАТ «ЯТРАНЬ» та приватним підприємством «Галвіт» укладено договір поставки № 114 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується систематично, по замовленню Покупця, постачати і передавати Покупцю продовольчі товари (Товар), а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати вартість Товару у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписують на кожну партію Товару.

Предметом поставки за Договором є Товар, визначений у Специфікації або в Прайс-листах, або накладних, які з моменту узгодження є невід'ємною частиною Договору, (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, ціна конкретної партії Товару визначається виходячи із Специфікації, Замовлення Покупця, накладних на Товар, поставленого Постачальником згідно Договору.

П. 2.6 Договору сторони передбачили, що оплата кожної партії товару здійснюється за попередньою оплатою або з відстрочкою платежу.

П. 2.7. Договору передбачено, що у разі надання Покупцю відстрочки платежу, він зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця вартість поставленої йому партії Товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару.

Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника вартість поставленої партії Товарів на підставі товарно-транспортної накладної, (п.2.8. Договору.)

Пунктом поставки товару є склад покупця, або магазини, адреси яких вказуються в замовленні. Поставка товару здійснюється транспортом постачальника. При умові само вивозу, транспорт покупця повинен мати санітарний паспорт (п. 3.4, 3.5 Договору)

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (п. 3 11 Договору).

Згідно з п.8.1 Договору, він набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011р. і вважається автоматично пролонгованим на такий же термін, якщо за місяць до закінчення вказаного терміну від однієї із Сторін не надійшла пропозиція про припинення дії Договору. Така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватись щорічно.

На виконання вимог договору поставки №114 від 05.01.2011р. позивач в період з 21.03.2016р. по 05.05.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 148 313,26 грн. за наступними видатковими накладними : №19113 від 21.03.2016р. на суму 13077,98 грн., №19114 від 21.03.2016р. на суму 2809,68 грн., №20052 від 24.03.2016р. на суму 3259,88 грн.. №20959 від 28.03.2016р. на суму 2187,06 грн., №20960 від 28.03.2016р. на суму 14917,79 грн., №22723 від 04.04.2016р. на суму 1399,21 грн., №22724 від 04.04.2016р. на суму 15944,50 гри., №23584 від 07.04.2016р. на суму 4705,32 грн., №24504 від 11.04.2016р. на суму 17814,95 грн.. №24505 від 11.04.2016р. на суму 2231,69 грн., №25382 від 14.04.2016р. на суму 3005,82 грн., №25383 від 14.04.2016р. на суму 683,86 грн., №26303 від 18.04.2016р. на суму 3023,65 грн.. №26304 від 18.04.2016р. на суму 19204,36 грн., №28336 від 25.04.2016р. на суму 3162,91 грн.. №28337 від 25.04.2016р. на суму 5699,54 грн., №28340 від 25.04.2016р. на суму 16259,89 грн., №29438 від 28.04.2016р. на суму 2455,39 грн., №29439 від 28.04.2016р. на суму 14074,74 гри.. №30735 від 05.05.2016р. на суму 2057,68 грн., №30736 від 05.05.2016р. на суму 337,36 грн. Зазначені накладні підписані повноважними представниками товариств та скріплені печатками останніх.

Відповідачем здійснено часткове повернення поставленого товару на загальну суму 4444, 53 грн., що вбачається з накладних на повернення від покупця, а саме: № 27498 від 16.05.2016 р. на суму 82,56 грн., №27501 від 16.05.2016 р. на суму 1025,81 грн, № 27506 від 16.05.2016 р. на суму 1263,92 грн., № 28950 від 23.05.2016р. на суму 635,12грн., № 28951 від 23.05.2016 р. на суму 944,78 грн., № 28952 від 23.05.2016 р. на суму 145,67 грн.. № 28953 від 23.05.2016 р. на суму 346,67 грн.

Зазначена сума повернення товару зарахована позивачем в рахунок оплати за товар, отриманий за видатковою накладною №19113 від 21.03.2016р.

Також 18.05.2016р. відповідач частково сплатив 156,44грн., які зараховано позивачем в рахунок оплати за товар, отриманий за видатковою накладною №19113 від 21.03.2016р.

Залишок заборгованості відповідачем сплачено не було, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом, в якому він просить суд стягнути з відповідача 143 712,29грн. (148 313,26грн. - 4444,53грн.- 156,44грн.)

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.і ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульовашта цим Кодексом, застосовуються відповідні пшібження Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2011р. між ТзДВ «М'ЯСОКОМБІНАТ «ЯТРАНЬ» та ПП «Галвіт» укладено договір поставки № 114 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується систематично, по замовленню Покупця, постачати і передавати Покупцю продовольчі товари (Товар), а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати вартість Товару у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписують на кожну партію Товару.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товарів на загальну суму 148 561,26грн. за видатковими накладними №19113 від 21.03.2016р. на суму 13077,98 грн., №19114 від 21.03.2016р. на суму 2809,68 грн., №20052 від 24.03.2016р. на суму 3259,88 грн.. №20959 від 28.03.2016р. на суму 2187,06 грн., №20960 від 28.03.2016р. на суму 14917,79 грн., №22723 від 04.04.2016р. на суму 1399,21 грн., №22724 від 04.04.2016р. на суму 15944,50 гри., №23584 від 07.04.2016р. на суму 4705,32 грн., №24504 від 11.04.2016р. на суму 17814,95 грн.. №24505 від 11.04.2016р. на суму 2231,69 грн., №25382 від 14.04.2016р. на суму 3005,82 грн., №25383 від 14.04.2016р. на суму 683,86 грн., №26303 від 18.04.2016р. на суму 3023,65 грн.. №26304 від 18.04.2016р. на суму 19204,36 грн., №28336 від 25.04.2016р. на суму 3162,91 грн.. №28337 від 25.04.2016р. на суму 5699,54 грн., №28340 від 25.04.2016р. на суму 16259,89 грн., №29438 від 28.04.2016р. на суму 2455,39 грн., №29439 від 28.04.2016р. на суму 14074,74 гри.. №30735 від 05.05.2016р. на суму 2057,68 грн., №30736 від 05.05.2016р. на суму 337,36 грн.

При цьому, відповідачем частково сплачено за отриманий товар в сумі 156,44грн. та повернуто товар на загальну суму 4444,53грн., що зараховано позивачем в рахунок оплати за товар, отриманий за видатковою накладною №19113 від 21.03.2016р.

П. 2.7. Договору сторони передбачили, що у разі надання Покупцю відстрочки платежу, він зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця вартість поставленої йому партії Товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару.

З огляду на те, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати за отриманий згідно договору поставки № 114 від 05.01.2011р. товар, суд вважає, що матеріалами справи встановлено існування у ПП «Галвіт» заборгованості по оплаті вартості отриманого товару товару в сумі 143 712, 29 грн. за наступними видатковими накладними: №19113 від 21.03.2016р. на суму 8 477,01 грн., №19114 від 21.03.2016р. на суму 2809,68 грн., №20052 від 24.03.2016р. на суму 3259,88 грн.. №20959 від 28.03.2016р. на суму 2187,06 грн., №20960 від 28.03.2016р. на суму 14917,79 грн., №22723 від 04.04.2016р. на суму 1399,21 грн., №22724 від 04.04.2016р. на суму 15944,50 гри., №23584 від 07.04.2016р. на суму 4705,32 грн., №24504 від 11.04.2016р. на суму 17814,95 грн.. №24505 від 11.04.2016р. на суму 2231,69 грн., №25382 від 14.04.2016р. на суму 3005,82 грн., №25383 від 14.04.2016р. на суму 683,86 грн., №26303 від 18.04.2016р. на суму 3023,65 грн.. №26304 від 18.04.2016р. на суму 19204,36 грн., №28336 від 25.04.2016р. на суму 3162,91 грн.. №28337 від 25.04.2016р. на суму 5699,54 грн., №28340 від 25.04.2016р. на суму 16259,89 грн., №29438 від 28.04.2016р. на суму 2455,39 грн., №29439 від 28.04.2016р. на суму 14074,74 гри.. №30735 від 05.05.2016р. на суму 2057,68 грн., №30736 від 05.05.2016р. на суму 337,36 грн., - у зв'язку з чим позовні вимоги ТзДВ "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" про стягнення з ПП «Галвіт» 143 712,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Галвіт" (65014, м.Одеса, вул. Троїцька, 10, код ЄДРПОУ 35620681) на користь товариства з додатковою відповідальністю "М'ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" (25005, м. Кіровоград, вул. Братиславська, 82, код ЄДРПОУ 05507073) 143 712 (сто сорок три тисячі сімсот дванадцять) грн. 29 коп. - заборгованості та 2 155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 68 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 04 липня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко