Рішення

від 04.07.2016 по справі 918/427/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2016 р. Справа № 918/427/16

за позовом Управління комунальною власністю

до відповідача ОСОБА_1 крайової організації Української Республіканської партії

про розірвання договору оренди та повернення майна

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 14.01.2015 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2016 року Управління комунальною власністю (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 крайової організації Української Республіканської партії (відповідач) про розірвання договору оренди та повернення майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

28.03.2000 року між Управлінням житлового господарства (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідач систематично не вносить орендну плату , що призводить до істотного порушення умов договору, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути орендоване майно шляхом його виселення.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 651 ЦК України, ст.18 Закону України" Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою суду від 10.06.2016 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 21.06.2016 року.

Ухвалою суду від 21.06.2016 року розгляд справи відкладено на 04.07.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2000 року між Управлінням житлового господарства (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Згідно з рішенням ОСОБА_1 міської ради № 2653 від 10.07.2009 року «Про передачу на баланс нежитлових приміщень на вул. С. Петлюри, 1» Управління житлово-комунального господарства передало, а Управління комунальною власністю прийняло на баланс нежитлові приміщення, що є власністю територіальної громади міста Рівного, які знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1, а саме: адміністративний будинок загальною площею 1636,4 кв.м; сарай-гараж загальною площею 76,8 кв.м.

16.06.2014 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено додатковий договір № 2036 до договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000 року, відповідно до якого сторони вирішили викласти договір оренди від 28.03.2000 року в новій редакції.

Відповідності до п. 1.1. додаткового договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1, загальною площею 52,8 кв.м, у тому числі приміщення площею 32,9 кв.м. та приміщення площею 19,9 кв.м, які перебувають на балансі Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, Вартість майна (визначена відповідно до звітів про оцінку майна) складає: приміщення площею 32,9 кв.м. - 140 700,00 грн станом на 31.05.2014 року; приміщення площею 19,9 кв.м. - 92 200,00 грн станом на 28.02.2014 року.

У п.п. 3.1., 3.2. додаткового договору сторони погодили, що строк договору оренди встановлюється на 2 роки 11 місяців - з 16.06.2014 року по 15.05.2017 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але не довше, ніж до 01.09.2021 року, як це передбачено рішенням ОСОБА_1 міської ради від 29.05.1996 року № 136.

За п. 1.2. додаткового договору напрям використання орендованого майна: розміщення політичної партії.

Пунктами 2.1., 2.2. додаткового договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акту прийому-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на вказане майно, орендар користується ним лише протягом строку оренди.

Згідно з пунктами 4.1. та 4.3. додаткового договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням ОСОБА_1 міської, та встановлюється в сумі 825,50 грн в місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця (п. 4.2. додаткового договору).

Відповідності до підп. 6.2.4. п. 6.2. додаткового договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Як вбачається матеріалів справи, відповідач свій обов'язок щодо внесення орендної плати у строк та розмірі, визначені договором, не виконує.

Зокрема, за відповідачем у період з листопада 2015 року по червень 2016 року утворилася заборгованість з орендної плати в розмірі 12 775,11 грн.

Крім того, як встановлено судом, рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1264/15 від 23.12.2015 року стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема суму боргу з орендної плати в розмірі 11 351,94 грн, що виникла з серпня 2014 року по листопад 2015 року.

Згідно з підп. 7.1.3., 7.1.4. п. 7.1. додаткового договору орендодавець має право звернутися до господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди, якщо орендар не виконує свої зобов'язання, передбачені договором. Орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не вносить плату за користування орендованим майном протягом 3 місяців підряд. У разі відмови орендодавця від цього договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Законом (ч. 3 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 651, ст. 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а ст. 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена ч. 1 ст. 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачем відповідачу відмови від договору оренди, натомість позивачем долучена пропозиція про розірвання договору № 08-436 від 24.05.2016 року у зв'язку із заборгованість із орендної плати, як направлялася відповідачу, про що свідчить фіскальний чек 25.05.2016 року.

У вирішенні відповідних спорів слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені ст. 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-75цс13).

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач з серпня 2014 року по червень 2016 року, тобто майже 2 роки, орендної плати не сплачував, що позбавило позивача отримати те, на що він розраховував при укладенні договорів.

Отже, вимоги позивача про розірвання договорів оренди є обґрунтованими та такими, які належить задовольнити.

Пунктом 10.2. додаткового договору передбачено, що чинність цього договору припиняється, зокрема достроково за рішенням суду.

У разі припинення чи розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом 3 робочих днів з дня припинення чи розірвання цього договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі майна.

Відповідно до приписів ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України правовою підставою користування орендованим майном є, відповідно, договір оренди (найму).

За ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Позовні вимоги, пов'язані із поверненням майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, орендодавець на підтвердження припинення зобов'язань за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати передачі йому від орендаря майна, яке було предметом договору.

Згідно з п. 9.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Зважаючи, що вимога позивача про розірвання договору оренди визнана судом обґрунтованою, що має наслідком його припинення, отже вимога про зобов'язання відповідача повернути об'єкти оренди шляхом їх звільнення, також підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Договір оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000 року, укладений між Управлінням житлового господарства та ОСОБА_1 крайовою організацією Української Республіканської партії, зі змінами, внесеними додатковим договором № 2036 від 16.06.2014 року до договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000 року, укладеним між Управлінням комунальною власністю та ОСОБА_1 крайовою організацією Української Республіканської партії, розірвати.

3. ОСОБА_1 крайовій організації Української Республіканської партії (вул. С. Петлюри,1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 35224558) звільнити на користь Управління комунальною власністю (вул. Соборна,12А, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 26259563) нежитлові приміщення по вул. С. Петлюри,1, площею 52,8 кв.м., а саме: приміщення площею 32,9 кв.м. (на техплані № 34 - 12,8 кв.м., № 35 - 8 кв.м., а також частина приміщення загального користування площею 12,1 кв.м.); приміщення площею 19,9 кв.м. (на техплані № 33-1), шляхом виселення.

4. Стягнути з ОСОБА_1 крайової організації Української Республіканської партії (вул. С. Петлюри,1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 35224558) на користь Управління комунальною власністю (вул. Соборна,12А, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 26259563) 2 756,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 04.07.2016 року.

Суддя Андрійчук О.В.