Рішення

від 09.06.2016 по справі 910/5204/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Справа № 910/5204/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства В«ПроКредит БанкВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УБК В«ЄвробудВ»

про звернення стягнення 2963685,31 грн. на предмет іпотеки

секретар судового засідання: Зінченко С.С.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.07.2014 р.);

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство В«ПроКредит БанкВ» (далі - позивач, банк) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УБК В«ЄвробудВ» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог банк посилається на те, що відповідачем не були виконані свої зобов'язання за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 р. та укладеними на її підставі договорами про надання траншів, у зв'язку з чим банк просив суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ "УБК "Євробуд" за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 р. та укладеними на її підставі договором про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014 р., зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн. , звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ "ПроКредит Банк" права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" на зазначене нерухоме майно, а також покласти на відповідача судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

25.04.2016 р. до господарського суду Київської області представником позивача була подана заява б/н від 20.04.2016 р. (вх. № 8496/16 від 25.04.2016 р.) про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2016 р.

23.05.2016 р. до господарського суду Київської області від представника позивача було подано клопотання б/н від 23.05.2016 р. (вх. № 10807/16 від 23.05.2016 р.) про продовження строку розгляду справи на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 23.05.2016 р.

09.06.2016 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 12222/16 від 09.06.2016 р.), за змістом якої позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 р. та укладеними на її підставі договором про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014 р., зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн. , звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ "ПроКредит Банк" права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, з початковою вартістю, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент набуття права власності, а також припинити право власності відповідача на вказані об'єкти нерухомості та стягнути з ТОВ В«УБК В«ЄвробудВ» 44455,28 грн. судового збору.

Представник позивача у судових засіданнях 25.04.2016 р., 23.05.2016 р. та 09.06.2016 р. позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання уповноваженого представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.06.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між ПАТ «ПроКредит Банк» (кредитор) та відповідачем (позичальник) було укладено Рамкову угоду № FW115.771 від 31.10.2013 р. (далі - рамкова угода), відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування відповідача на підставі низки кредитних договорів.

Пунктом 2.1 рамкової угоди було передбачено, що кредитор на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконувати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Так, між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) було укладено договір про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013 р. (далі - кредитний договір 1), згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 600000,00 грн., процентна ставка - 21 % річних, строк - 60 місяців. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку відповідача, долученою до матеріалів справи. При цьому фактично видана сума дорівнює сумі кредиту мінус комісії за видачу кредиту. За вказаним кредитним договором 1 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 627814,07 грн., у тому числі - 524915,78 грн. заборгованості за капіталом, 39074,14 грн. заборгованості за процентами, 21047,13 грн. процентів за неправомірне користування кредитом та 42777,02 грн. пені.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013 р. (далі - кредитний договір 2), згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 310000,00 грн., процентна ставка - 24 % річних, строк - 24 місяці. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку відповідача, долученою до матеріалів справи. При цьому фактично видана сума дорівнює сумі кредиту мінус комісії за видачу кредиту. За вказаним кредитним договором 2 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 198228,45 грн., у тому числі - 166153,77 грн. заборгованості за капіталом, 12452,87 грн. заборгованості за процентами, 6760,57 грн. процентів за неправомірне користування кредитом та 12861,24 грн. пені.

Поряд з цим, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014 р. (далі - кредитний договір 3), згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 77000,00 дол. США, процентна ставка - 10 % річних, строк - 60 місяців. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку відповідача, долученою до матеріалів справи. При цьому фактично видана сума дорівнює сумі кредиту мінус комісії за видачу кредиту. За вказаним кредитним договором 3 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 2137642,79 грн., у тому числі - 1826181,50 грн. заборгованості за капіталом, 142036,13 грн. заборгованості за процентами, 28955,18 грн. процентів за неправомірне користування кредитом та 140469,97 грн. пені.

Згідно з п. 4.1 рамкової угоди за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти, розмір яких визначається кредитними договорами.

Поряд з цим, п. 10.2 рамкової угоди було передбачено, що у випадку прострочення встановлених договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Позичальник, за твердженням позивача, порушив умови кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість, і ПАТ «ПроКредит Банк» набуло право вимагати стягнення з позичальника заборгованості за капіталом по кредиту, відсотками по графіку, відсотками за фактичне користування капіталом та пенею.

Умовами пп. 8.2.1 п. 8.2 рамкової угоди передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

Водночас, п. 8.6 та п. 8.7 зазначеної рамкової угоди передбачено, що при прострочені погашення грошових зобов'язань за договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Як слідує з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 1160/1 від 20.11.2015 р., яка була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Умовами п. 8.4 рамкової угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення вимоги.

Оскільки відповідач не виконав зазначену вище вимогу і взяті на себе зобов'язання, кредит залишився непогашеним, банк і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Поряд з цим слід зазначити, що статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України В«Про заставуВ» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника, що випливає з рамкової угоди та кредитних договорів 1, 2, 3, між ПАТ В«ПроКредит БанкВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (іпотекодавець) 31.10.2013 р. був укладений договір іпотеки № 308852-ІД1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 за реєстровим № 2363, згідно з п. 2.1 якого, для забезпечення повного виконання позичальником основних зобов'язань за рамковою угодою та кредитним договорами та вимог іпотекодержателя (банку), іпотекодавцем (позичальником) передається в іпотеку на умовах, визначених договором іпотеки, наступне нерухоме майно (п. 2.2 договору іпотеки): єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "ОВ» загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210. Згідно з умовами іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки складає 1869280,00 грн.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про іпотекуВ» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України В«Про іпотекуВ» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 7 Закону України В«Про іпотекуВ» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ст. 33 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону України В«Про іпотекуВ» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Зазначеною вище вимогою від 20.11.2015 р. № 1160/1 банком було поставлено перед відповідачем вимогу про повне дострокове погашення кредиту, а також попереджено останнього про звернення стягнення на предмет іпотеки.

19.01.2016 р. іпотекодавцеві було направлено вимогу № 9/1 про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, однак виконання зазначених вимог ПАТ «ПроКредит Банк» не відбулось, порушення умов кредитних зобов'язань тривають, зобов'язання залишаються не виконаними.

Пунктом 6.1 договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення позичальником та/або іпотекодавцем умов кредитних договорів чи договору та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 6.7 договору іпотеки сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності порушень договору та/чи кредитних договорів, наявності, виду, розміру, строку тощо основних зобов'язань є письмова довідка іпотекодержателя.

Пункт 6.4 договору іпотеки передбачає, що звернення стягнення здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі, зокрема, рішення суду.

Відповідно до п. 7.1 договору іпотеки, сторони домовилися, що іпотекодержатель у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом, серед іншого, набуття права власності на предмет іпотеки (пп. 7.1.1 п. 7.1 договору іпотеки).

Частиною 1 статті 39 Закону України В«Про іпотекуВ» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним, з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 грудня 2011 р. у справі № 3-139гс11.

Разом із тим, як зазначено в листі Верховного Суду України від 01.02.2015 р. «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» , суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана довести інший розмір, зокрема, заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судові засідання представника не направляв, відзиву на позов, письмових заперечень або ж доказів погашення заборгованості за кредитними договорами перед банком суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«ПроКредит БанкВ» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 р. та укладеними на її підставі договором про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014 р., зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн. , звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-А, код 21677333) права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, з початковою вартістю, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент набуття права власності.

3. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) на єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-А, код 21677333) 44455 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.06.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна