Рішення

від 30.06.2016 по справі 920/157/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р.Справа № 920/157/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК Фрамакс", м. Харків про стягнення 18 818,65 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (позивач) звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК Фрамакс" (відповідача) про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 11 518,04 грн., пені в розмірі 3 122,37 грн., 3% річних в розмірі 507,16 грн. та інфляційних витрат в розмірі 5 768,71 грн. за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1577-Т від 01.10.2011 р., укладеним між позивачем та відповідачем, а також про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.04.2016 р. справу №920/157/16 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області на підставі ч. 2 ст. 15 ГПК України.

18.04.2016 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Макаренко О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2016 р. справу №920/157/16 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2016 р. на 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2016 р. прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1014к від 07.04.2016 р.) про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 11 518,04 грн., пені в розмірі 1 304,94 грн., 3% річних в розмірі 507,16 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5 768,71 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2016 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив. Подав до суду письмові пояснення (вх.№20427 від 21.06.2016 р.), в яких просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 11 460,38 грн., пеню в розмірі 1 304,94 грн., 3% річних в розмірі 494,72 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 558,61 грн., всього: 18 818,65 грн.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Проаналізувавши зміст письмових пояснень позивача (вх.№20427 від 21.06.2016 р.), суд дійшов висновку про те, що дане письмове пояснення за правовою природою є заявою про зменшення розміру основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи те, що ст. 22 ГПК України наділяє позивача правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по суті спору, а також те, що такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги у зменшеному розмірі - 18 818,65 грн., з яких: основний борг в розмірі 11 460,38 грн., пеня в розмірі 1 304,94 грн., 3% річних в розмірі 494,72 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 558,61 грн.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2011 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 1577-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі-договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - послуги), а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 9 Додатку №2 до договору для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа сторони складають та підписують визначений п. 11 договору акт прийому-передачі послуг.

Споживач на протязі 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний направити виконавцю підписаний з свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання.

Згідно з п. 10 Додатку №2 до договору якщо споживач на протязі вказаного в п. 9 даного додатку строку не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

Позивач у позові стверджує, що на виконання умов договору у період з 01.01.2013 р. по 30.04.2016 р. позивач надав відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 12 060,38 грн., що підтверджується наявними у справі актами прийому-передачі теплової енергії, які позивач разом з рахунками (а.с. 36-53) надіслав відповідачу. Відповідач, в свою чергу, підписав дані акти частково. При цьому вмотивованої відмови щодо причин не підписання інших актів позивачеві не надав.

Отже, згідно з п. 10 Додатку №2 до договору наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі послуг є підписаними без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими відповідачу у період з 01.01.2013 р. по 30.04.2016 р. в обсязі, вказаному в актах на загальну суму 12 060,38 грн.

Згідно з пунктами 3.2., 3.3., 3.5. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

09.12.2013 р. та 21.01.2014 р. відповідач частково оплатив вартість теплової енергії на загальну суму 600,00 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки (а.с. 133-134).

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1577-Т від 01.10.2011 р. в розмірі 11 460,38 грн. (12 060,38 грн. - 300,00 грн. = 11 460,38 грн.), яка залишається непогашеною.

При цьому відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог та на підтвердження сплати боргу або відсутності обов'язку щодо сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі до суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов'язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1577-Т від 01.10.2011 р. в розмірі 11 460,38 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 304,94 грн., 3% річних в розмірі 494,72 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5 558,61 грн., судом встановлено наступне.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За умовами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1.5. договору передбачено, що в разі несвоєчасної сплати споживачем грошових коштів , які передбачені термінами цього договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні та святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 1 304,94 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5 558,61 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, за результатами проведеного судом перерахунку, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 494,72 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 494,68 грн. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 0,04 грн. в позові слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 11 460,38 грн., пені в розмірі 1 304,94 грн., 3% річних в розмірі 494,68 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5 558,61 грн. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 0,04 грн. в позові слід відмовити.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладає судовий збір в повному обсязі (в розмірі 1 378,00 грн.) на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 901-903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Tовариства з обмеженою відповідальністю "СБК Фрамакс" (61070, м. Харків, вул. Рудика, 6, код ЄДРПОУ 33813283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго" (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код ЄДРПОУ 33698892) на:

- р/р 26032221524 в Філії Сумського обласного управління AT "Ощадбанк", МФО 337568 - основний борг в розмірі 11 460,38 грн.

- р/р 26006055012111 ПАТ СФ КБ "ПриватБанк" в м. Суми, МФО 337546 - пеню в розмірі 1 304,94 грн., 3% річних в розмірі 494,68 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 558,61 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позові відмовити.

Повне рішення складено 02.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_1