ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2016 р.Справа № 922/1915/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Відділу освіти Зачепилівської районної Державної адміністрації Харківської області, с.Зачепилівка про стягнення 677 640,43грн. за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. № 245 від 09.02.2016р.;
відповідача - ОСОБА_1, дов. № 01/30/1152 від 22.06.2016р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 604 707,24грн., пеню в розмірі 45 571,03грн., 3% річних в розмірі 3 271,20грн., збитки від інфляції в розмірі 24 090,09грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу за врегульованим тарифом № 2015/ТП-БО-414121 від 28.09.2015р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та збитків від інфляції, в частині стягнення пені відповідач просить суд зменшити її розмір до 1 000,00грн.
Позивач проти зменшення розміру пені заперечує.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
28.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач), Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (газорозподільне підприємство) та Відділом освіти Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач) укладено договір на постачання природного газу за врегульованим тарифом № 2015/ТП-БО-414121 від 28.09.2015р. (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати природний газ відповідачу в обсягах порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору (п.1.2 договору).
Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу (технічного акту приймання-передачі природного газу) за розрахунковий період, складеного відповідачем та газорозподільним підприємством відповідно до п.2.5 розділу ІІ договору (п.3.6 договору).
За умовами п.3.9 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.
У п. 4.6 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: відповідач зобов'язався здійснювати оплату вартості послуг з постачання газу на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару в строк, передбачений умовами договору не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені, 3% річних та збитків від інфляції.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач на виконання умов договору протягом січня-квітня 2016р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 604 707,24грн., а саме:
- у січні 2016р. - 22,816 тис.м.куб. на загальну суму 175 369,25грн.;
- у лютому 2016р. - 34,867 тис.м.куб. на загальну суму 267 996,13грн.;
- у березні 2016р. - 17,995 тис.м.куб. на загальну суму 138 313,88грн.;
- у квітні 2016 р. - 2,996 тис.м.куб. на загальну суму 23 027,98грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками обох сторін та наявними у справі.
Акти приймання-передачі природного газу з боку відповідача підписані без будь-яких заперечень та зауважень.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати за отриманий природний газ неналежним чином не виконав, за отриманий природний газ не розрахувався.
Факт наявності заборгованості на суму 604 707,24грн. підтверджується належними доказами, наявними у справі та визнаний відповідачем в повному обсязі.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за поставлений природний газ у січні-квітні 2016р. в сумі 604 707,24грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені, суд виходить з наступного.
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві за період з 11.02.2016р. по 16.05.2016р. (за кожний період постачання природного газу окремо) 3% річних в сумі 3 271,20грн. та за період лютий-травень 2016р. збитки від інфляції в сумі 24 090,96грн.
Нарахування 3% річних та збитків від інфляції не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, нарахування 3% річних в сумі 3 271,20грн. та збитків від інфляції в сумі 24 090,96грн. відповідачем не заперечується, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.6.2.2 договору, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі зазначеного, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем за період з 11.02.2016р. по 16.05.2016р. нарахована пеня у розмірі 45 571,03грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язаньВ» .
Однак, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1 000,00грн., враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою, бюджетною, її фінансування здійснюється виключно з державного бюджету України, а також те, що відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), суд вважає за можливе у відповідності до ст.233 Господарського кодексу України клопотання відповідача задовольнити частково та зменшити розмір пені на 80%.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 9 114,21грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову частково судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, враховуючи те, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, обов'язок відшкодувати позивачу судовий збір суд покладає на першого відповідача в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 233, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти Зачепилівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 02146088 (64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Паркова, 9, п/р 35411001009975 у ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", код ЄДРПОУ 39590621 (61004, м.Харків, вул.Москалівська, 57/59, п/р 26005110058 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647) - 604 707,24грн. основного боргу; 9 114,21грн. пені; 3 271,20грн. 3% річних, 24 090,96грн. збитків від інфляції, 10 164,61грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 36 456,82грн. - відмовити.
Повне рішення складено 04.07.2016 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2016 |
Оприлюднено | 07.07.2016 |
Номер документу | 58735791 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лавренюк Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні