Рішення

від 29.06.2016 по справі 127/5708/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/5708/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого Бар'яка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину житлового будинку та визначення часток майна, належних померлому на праві спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину житлового будинку та визначення часток майна, належних померлому на праві спільної сумісної власності, зазначивши, що 14.02.2015 року померла його мати ОСОБА_10, після смерті якої залишилась спадщина, а саме: 3/25 частки домоволодіння № 57 (45), що розташоване за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького) та частка земельної ділянки площею 0,048 га, кадастровий номер 0510136600:02:059:0021, що розташована за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького), буд. 57, проте, намагаючись оформити свої спадкові права на дане майно, позивач отримав відмову нотаріуса у вчиненні відповідних нотаріальних дій, оскільки за життя спадкодавець не зареєстрував своє право власності на будинковолодіння, згідно вимог чинного законодавства, а також, що стосується земельної ділянки, не можливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності до виділення (визначення) частки померлого у спільному майні, оскільки зазначена земельна ділянка належить позивачу та відповідачам на праві спільної сумісної власності, в силу чого позивач змушений звернутись до суду та просить визначити, що частка померлої 14.02.2015 року ОСОБА_10 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510136600:02:059:0021 площею 0,0480 га, яка на розташована за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького), 57, кв. 1-2 - становила 1/9 частки;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/25 частки домоволодіння номер 57 (45), що розташоване по вул. Миколи Оводова (Козицького) в м. Вінниця в порядку спадкування за заповітом.

Позивач будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак, представник позивача ОСОБА_9 звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглянути без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_11, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилися, повідомлення про причини своєї неявки та заяву про розгляд справи за їх відсутності суду не надіслали, в силу чого, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, що регламентується ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлена (оголошення в пресі) про місце та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, повідомлення про причини своєї неявки та заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надіслала, в силу чого, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, що регламентується ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, визначив та дослідив слідуючі докази, обставини та відповідні правовідносини:

Згідно копії свідоцтва про смерть серія І-АМ № 308065 від 16.02.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_10 померла 14.02.2015 року (а.с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія ЯЯ № 043581, виданого 02.03.1950 року Він. Міськ. Бюро ЗАГС, ОСОБА_10 являється матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Зміст заповіту від 19.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрованого в реєстрі за № 1387, зазначає, що ОСОБА_10 зробила наступне розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого все її майно де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповідає синові ОСОБА_1 (а. с. 5).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВЖ № 265441, виданого на ім'я ОСОБА_8, вбачається, що співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 0510136600:02:059:0021, площею 0,0480 га. у межах згідно плану, яка розташована за адресою: вул. Козицького, 57, м. Вінниця є наступні громадяни, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_10, на праві спільної сумісної власності (а.с. 9).

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.12.2015 року № 1859/02-31, видана державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_15, вказує, що гр. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 3/25 частки домоволодіння номер 57 (45), що розташоване по вул. Козицького в м. Вінниці (а.с. 7).

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.12.2015 року № 1858/02-31, видана державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_15, вказує, що гр. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки, площею 0,0480 га, кадастровий номер 0510136600:02:059:0021, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, буд. 57, оскільки нотаріус не може визначити склад та належність спадкового майна спадкодавцю (а.с. 8).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.06.2015 року № 40669888, зазначено, що до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи, спадкодавець: ОСОБА_10, спадкова справа: № 57571878 ( а.с. 13).

Згідно Свідоцтва № 3093 про право приватної власності на будівлі, виданого 28.05.1987 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів ОСОБА_2 управління житлового господарства виконкому, зазначено, що на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради депутатів трудящих № 22/902 від 26.08.1964 року, ОСОБА_2 управління житлового господарства виконкому підтверджує, що 3/25 частки домоволодіння, яке розташоване у м. Вінниця по вул. Козицького за № 45 дійсно належить ОСОБА_10 Прокофьєвні на праві приватної власності. Дане домоволодіння складається із двох жилих будинків (а. с. 26).

Зміст дозволу від 15.11.2007 року № 3330, виданого ОСОБА_2 міською радою, зазначає, що ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_10 Прокофьєвні, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_6,

ОСОБА_4, ОСОБА_8 міська рада рішенням від 19.10.2007 року № 1333 надає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,0480 га з метою подальшої безоплатної передачі у спільну сумісну власність, цільове призначення - для індивідуального житлового будівництва, назва об'єкту - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,0480 га, за адресою вул. Козицького, 57, за рахунок земель міської ради в межах будинковолодіння - 0,0431 га та земель міської ради, які не надані у власність або користування - 0,0049 га (а.с. 27).

Копія домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_2 по вул. Козицького, зазначає, що ОСОБА_17 є власником відповідного будинку та зареєстрована у ньому з 10.06.1966 року (а.с. 33-35).

ОСОБА_18 комітету ОСОБА_2 міської ради від 26.02.2016 року № 01-00-011-4268, зазначає, що відповідно до рішення ОСОБА_2 міської ради «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» від 25.12.2015 року № 71, вулицю Козицького перейменували на вулицю ОСОБА_19 (а.с. 41).

Згідно досліджених матеріалів копії спадкової справи № 172/2015 до майна померлої 14 лютого 2015 року ОСОБА_10 вбачається, що спадкоємцем, який прийняв у визначеному законодавством порядку спадщину після смерті ОСОБА_10, є ОСОБА_1 (а.с.123-140).

Норма ст. 328 Цивільного Кодексу України прописує: право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 3 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Норма ст. 2 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є механізмом офіційного визнання такого права, а тому, за умови наявності правовстановлюючого документу, який виданий у межах повноважень та у спосіб визначений законом, не виключаються обставини наявності відповідних речових прав у особи, при цьому наслідком відсутності реєстрації таких прав є виключно неможливість вчинення дій щодо однієї із складових змісту права власності - розпорядження таким майном за життя особи. Оскільки обставини наявності правовстановлюючих документів, виписаних на ім'я спадкодавця, є неспростовними, а відтак, враховуючи особливості спадкового права та припинення цивільної правоздатності спадкодавцем у момент смерті, з огляду на належність спадкоємцеві спадщини, суд вважає, що до таких правовідносин, в площині додержання принципу справедливості, є доцільним застосування способу захисту прав спадкоємця, передбаченого законодавцем в ч.2 ст. 16 ЦК України, в тому числі визнання права.

Суд звертає увагу на те, що спадкове право відокремлене законодавцем в окрему самостійну підгалузь права, оскільки такі правовідносини нерозривно пов'язані із наявністю неспростовного юридичного факту смерті особи, в силу чого держава, враховуючи важливість таких правовідносин, гарантує та прописує особливий механізм розпорядження спадкодавцем своїм майном, закріплюючи та констатуючи факт належності такого майна спадкоємцю за умови прийняття ним спадщини, тобто визначальною обставиною належності спадщини спадкоємцю є прийняття такої спадщини, а не інші умови, в тому числі додержання процедури реєстрації майнових прав спадкодавцем.

Норма ст. 1216 ЦК України прописує, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 5. ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Норма ч.1 ст. 355 ЦК України прописує, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Зміст ч. 1 ст. 368 ЦК України зазначає, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Як вбачається з ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України В«Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власностіВ» № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Також суд при ухваленні рішення бере до уваги правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплену в п. 3.4. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

З огляду на зазначене, врахувавши, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом до майна померлої ОСОБА_10, з огляду на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, закріплену в п. 3.4. листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року В«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуванняВ» , суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, відсутність реєстрації права власності на відповідне будинковолодіння за спадкодавцем - не може бути перешкодою у оформлені спадкових прав спадкоємцю, що прийняв спадщину у визначеному законом порядку, і яка належить йому згідно закону, за таких умов позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст. 355, 368, 372, 1216, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка померлої 14.02.2015 року ОСОБА_10 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510136600:02:059:0021 площею 0,0480 га, яка розташована за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького), 57, кв. 1-2 - становила 1/9.

Визнати у порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 право власності на 3/25 частки домоволодіння, яке розташоване за адресою: вул. ОСОБА_19 (Козицького), буд. 57 (45), м. Вінниця, що належала померлій 14.02.2015 року ОСОБА_10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя