Постанова

від 12.04.2007 по справі 33/322-06(6/663-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/322-06(6/663-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2007                                                                                   Справа № 33/322-06(6/663-06)  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді – Білецька Л.М., Науменко І.М.,  

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Куткова Н.Б., довіреність від 18 січня 2007 року № 04;

від відповідача –Прозорова Я.В., довіреність від 14 листопада 2006 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба”, с.м.т.Тар омське Дніпропетровського району Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23 січня 2007 року у справі № 33/322-06(6/663-06)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання “Восход”, м.Дніпропетровськ

до Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба”, с.м.т.Таромське Дніпропетровської області

про стягнення 41663 грн.33 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2007 року у справі № 33/322-06(6/663-06) (суддя Разіна Т.І.) позов ТОВ ВО “Восход” задоволено. Стягнуто з відповідача –ПСГП “Дружба” на користь позивача 41520 грн. заборгованості, 143 грн.33 коп. три проценти річних, 416 грн.63 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 41520 грн., яка стягнута з нарахуванням річних.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач –ПСГП “Дружба” звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарським судом не з'ясовані підстави і обставини перерахування ним коштів на користь позивача на підставі рахунку від 13 квітня 2005 року № 1264, в якому перелічена техніка, яка фактично не отримувалась. Також вказує, що позивач не надав належних доказів отримання ним техніки за накладними від 12 березня 2003 року № 133, від 13 березня 2003 року № 145, від 18 березня 2003 року № 167 та від 03 квітня 2003 року № 250. Крім цього, відповідач, з посиланням на порушення позивачем чинного законодавства, а саме Інструкції про безготівкові розрахунки в України і національний валюті, зазначає, що позивачем не виставлялись рахунки на оплату товару, а тому обов'язок оплати отриманої техніки не настав.

Позивач –ТОВ ВО “Восход”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У поданому відзиві зазначає про обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару, факт отримання якого відповідачем підтверджений як матеріалами справи, так і самим відповідачем. Також вказує про направлення відповідачу претензії від 01 серпня 2006 року за вих.№ 260, яка у відповідності зі ст.530 ЦК України є вимогою про оплату товару.

В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався з 22 лютого 2007 року до 15 березня 2007 року,  в судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 березня 2007 року до 12 квітня 2007 року.      

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі усної домовленості позивач –ТОВ ВО “Восход” поставив відповідачу –ПСГП “Дружба” сільськогосподарську техніку на загальну суму 304760 грн., а саме:

- за накладною від 13 березня 2003 року № 133 –сіялка СУПН-8-01 у кількості 2 од., зцепка СП-10,8 у кількості 1 од. на загальну суму 44720 грн.02 коп. (з ПДВ) /а.с.10/;

- за накладною від 13 березня 2003 року № 145 –культиватор КПС-4 у кількості 3 од. на суму 13460 грн. (з ПДВ) /а.с.11/;

- за накладною від 18 березня 2003 року № 167 –сіялка СЗ-5,4 у кількості 2 од. на суму 68640 грн. (з ПДВ) /а.с.12/;

- за накладною від 03 квітня 2003 року № 250 –культиватор КТС-7,2 на суму 12879 грн.98 коп. (з ПДВ) /а.с.14/;

- за накладною від 20 квітня 2005 року № 358 –сіялка СУПН-8-01 у кількості 3 од. на суму 63540 грн. (з ПДВ) /а.с.16/;

- за накладною від 21 квітня 2005 року № 363 –борона ДМТ-6 у кількості 1 од. на суму 63900 грн. (з ПДВ) /а.с.16/;

- за накладною від 27 квітня 2005 року № 392 –культиватор КПС-4ПП у кількості 2 од., сіялка СУПН-8-01 у кількості 1 од. на загальну суму 37620 грн. (з ПДВ) /а.с.18/.

Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються.

Фактичні дії сторін свідчать про існування між ними відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару.

Відповідач обов'язок по оплаті вартості отриманого товару виконав частково, сплативши на користь позивача 263240 грн.:

- платіжним дорученням від 04 березня 2003 року № 32 –138000 грн.,

- платіжним дорученням від 15 квітня 2005 року № 22 –42360 грн. /а.с.124/,

- платіжним дорученням від 18 квітня 2005 року № 23 –21180 грн. /а.с.125/,

- платіжним дорученням від 19 квітня 2005 року № 29 –47700 грн. /а.с.126/,

- платіжним дорученням від 25 квітня 2005 року № 50 –10000 грн. /а.с.127/,

- платіжним дорученням від 27 квітня 2005 року № 62 –4000 грн. /а.с. 128/.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку по повній оплаті вартості отриманого товару склалася заборгованість в розмірі 41520 грн., доказів погашення якої відповідачем не надано.

Як встановлено ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк  (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем –ТОВ ВО “Восход” на адресу відповідача ПСГП “Дружба” направлено претензію від 01 серпня 2006 року за вих.№ 260 з вимогою про сплату вартості отриманої техніки і погашення виниклої заборгованості в сумі 41520 грн., вказана претензія отримана відповідачем 10 серпня 2006 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.20, 21/, проте відповідачем повна сума вартості товару на вимогу позивача не сплачена.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем –ПСГП “Дружба”, не виконані в повній мірі зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості.

При цьому судова колегія визнає безпідставними викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо неподання позивачем документального підтвердження отримання техніки за накладними від 12 березня 2003 року № 133, від 13 березня 2003 року № 145, від 18 березня 2003 року № 167 та від 03 квітня 2003 року № 250, а також посилання відповідача на невідповідність накладених і довіреностей та відсутність належних підписів на первинних документах.

Відповідач сам факт отримання товару за вказаними накладними та вартість техніки не заперечує, вказана техніка оплачена відповідачем платіжним дорученням від 04 березня 2003 року № 32 на суму 138000 грн. на умовах передплати на підставі рахунку від 28 лютого 2003 року № 387 /а.с.94/ і використана відповідачем в господарській діяльності. Доказів звернення до позивача з приводу непоставки або недопоставки оплаченої техніки відповідачем не подавалось.

Також судова колегія визнає неспроможними твердження відповідача в апеляційній скарзі щодо невиставлення позивачем рахунку на оплату товару і відсутність обов'язку по оплаті отриманої техніки. Як вбачається із матеріалів справи, при частковому перерахуванні коштів на користь позивача в оплату техніки відповідач у платіжних дорученням посилався на рахунки від 28 лютого 2003 року № 387 та від 13 квітня 2005 року № 1264, що свідчить про виставлення позивачем рахунків на оплату та отримання них відповідачем. Також, як вірно зазначено в рішенні господарського суду, вимогою про оплату в порядку ст.530 ЦК України є претензія позивача від 01 серпня 2006 року № 260.

Судова колегія також відхиляє як неспроможні заперечення відповідача щодо оплати ним рахунку від 13 квітня 2005 року № 1264 /а.с.108/, в якому зазначена техніка, що фактично не отримувалась, оскільки вказаний рахунок був виставлений для внесення попередньої оплати товару на підставі заявки покупця ПСГП “Дружба” і оплачений відповідачем лише частково –в сумі 125240 грн. Отримання вподальшому відповідачем іншої техніки, ніж та, що була зазначена у рахунку, не звільняє відповідача від оплати вартості  фактично отриманого товару.

Також, судова колегія вважає вірним рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача річних.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання, господарським судом правомірно стягнуто з відповідача 3 % річних в сумі 143 грн.33 коп. відповідно до поданого позивачем розрахунку /а.с.4/, який судова колегія вважає вірним.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23 січня 2007 року  у справі № 33/322-06 (6/663-06) залишити без змін, а пеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” –без задоволення.

Головуючий                                                                                              О.В.Голяшкін

          Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                                                     І.М.Науменко