Постанова

від 02.04.2007 по справі 34/435-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/435-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2007 року                                                                                   Справа № 34/435-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:              Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:  

позивача – Денисенко Максим Дмитрович, юрист, довіреність №35  від 19.03.07;

відповідача –  Рязанцева Алла Федорівна, довіреність № 3  від 15.01.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД” м.Дніпропетровськ           

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2007 року                                    

у справі № 34/435-06                             

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю “Круп'яний дім”, м.Київ                      

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД”, м.Дніпропетровськ                                               

про  стягнення 56 820 грн. 60 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                                                                                                                                 

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2007р. (суддя Примак С.А.) по справі № 34/435-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Круп'яний дім”, м.Київ (далі –ТОВ “Круп'яний дім”) до  товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД”, м.Дніпропетровськ (далі –ТОВ “Комтех ЛТД”) про стягнення 56 820 грн. 60 коп. позов було задоволено та з відповідача на користь позивача було стягнено 46 274 грн. 15 коп. основного боргу, 101 грн. 33 коп. – 3% річних, 851 грн. 94 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 7619 грн. 82 коп. штрафу, 568 грн. 20 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження по справі в частині вимог щодо стягнення 1973 грн. 56 коп. боргу було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки 1973 грн. 56 коп. було перераховано відповідачем в ході розгляду справи.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого товару, ст..193 Господарського кодексу України, ст.625 ЦК України.  

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку в частині стягнення 7619 грн. 82 коп. штрафу відповідач по справі –ТОВ “Комтех ЛТД” м.Дніпропетровськ, посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зазначаючи, що має місце невідповідність висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам та матеріалам справи, зокрема:

          - господарським судом не взято до уваги протокол розбіжностей, складений до додаткової угоди № 1 до договору, відповідно до якого майнова відповідальність у виді штрафу сторонами не передбачена;  

          - господарським судом не прийнято факт того, що в результаті оформлення протоколу розбіжностей договір відповідно до ст.638 ЦК України фактично не був укладений, крім цього, зазначений протокол взагалі не має відношення до договору № 371, оскільки сторони визначені, як “постачальник” та “покупець”, а не “дистриб'ютор”, а договір № 371 не містить саме пункту 8.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі –ТОВ “Круп'яний дім” м.Київ –проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення господарського суду вимогам законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

26.12.2005р. між ТОВ “Круп'яний дім” м.Київ (позивач по справі, “постачальник” за договором) та ТОВ “Комтех ЛТД” м.Дніпропетровськ (відповідач по справі, скаржник, “дистриб'ютор” за договором) було укладено договір № 371, відповідно до якого “дистриб'ютор” по узгодженню з “постачальником” отримує передбачений додатками до договору комплекс прав та зобов'язань з продажу в регіоні –Дніпропетровській області –продукції, виробником якої є “постачальник”, в узгоджений обсягах, з метою розширення ринків збуту продукції “постачальника” (а.с.12-15).

Відповідно до п.3.3 договору “дистриб'ютор” зобов'язаний прийняти та оплатити на умовах договору продукцію на суму та в кількості, обумовленими в щомісячному замовленні.

Пунктом 3 (п.п.3.3.5) договору сторони встановили, що “дистриб'ютор” зобов'язаний щотижнево надавати відділу маркетингу “постачальника” звіт про продаж продукції по кількості та якості, надавати звіт по залишкам товару.

Розділом 4 договору сторони передбачили, що оформлення замовлення на поставку здійснюється “дистриб'ютором” на підставі цін, узгоджених сторонами в день оформлення замовлення; “дистриб'ютор” здійснює розрахунки з “постачальником” щотижня протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції, згідно виставленого рахунку; фактичний продаж підтверджується звітом “дистриб'ютора”, наданого згідно з п.п.3.3.5 договору.

Пунктами 6.6, 6.8 розділу 6 договору сторони передбачили, що продукція прийнята “дистриб'ютором” поверненню не підлягає, крім умов, передбачених в п.7.1 розділу 7 договору; право власності, ризик втрати, пошкодження переходять від “постачальника” до “дистриб'ютора” в залежності від умов поставки продукції, визначених в замовленні.

Пунктом 8.3 розділу 8 договору сторони передбачили майнову відповідальність “дистриб'ютора” у випадку прострочення платежу більше, ніж на 20 календарних днів, крім пені, а саме, “дистриб'ютор” сплачує “постачальнику” штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Зазначений договір було підписано позивачем та відповідачем, але останнім з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.12.2005р. (а.с.16-17), відповідно до якої сторони не дійшли остаточної згоди та додаткову угоду № 1 було підписано сторонами, але позивачем з протоколом розбіжностей (а.с.18).

Як вбачається із протоколу розбіжностей по додатковій угоді (а.с.18), протокол було підписано обома сторонами та скріплено печатками. Зі змісту протоколу розбіжностей вбачається, що спірні умови були остаточно прийнято “дистриб'ютором” та саме в редакції договору, як зазначено безпосередньо в протоколі відповідачем, а не в редакції додаткової угоди.

Отже, остаточно сторони уклали договір № 371 розділ 8, п.6.1 в редакції саме договору, а не додаткової угоди № 1, на яку посилається відповідач.

Доводи останнього про те, що “дистриб'ютор” не є “покупцем” по договору, не зрозуміло до яких пунктів складено протокол, не можуть бути прийняті в силу того, що: по-перше, жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України скаржником не доведено, що між сторонами існують будь-які інші договори та інші додаткові угоди № 1 від 26.12.2005р., сторони визнають в своїх поясненнях, що між ними оформлювався лише один договір № 371; по-друге, факт того, що договір є укладеним підтверджується тим, що в подальшому сторони здійснили певні дії на виконання договору, а саме, прийняття товару, часткову оплату.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 від 26.12.2005р. сторони змінили редакцію п.4.2 р.4 договору та передбачили обов'язок “дистриб'ютора” здійснити оплату товару в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “постачальника” протягом 30 календарних днів з дати, визначеної в накладній на приймання товару (а.с.16).

На виконання умов договору позивачем було в період з 14.08.2006р. по 06.09.2006р. відвантажено по накладним № РН 0004639, РН 0004807, РН 0005176 та довіреностям відповідача серії ЯАХ № 827468, серії ЯЛХ № 827471 товар на загальну суму 79 785 грн. 58 коп. Факт отримання товару по договору на зазначену суму не спростовується відповідачем, підтверджено накладними, довіреностями, які містяться в матеріалах справи.

В результаті здійснення часткової оплати за товар станом на день звернення позивача з позовом у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в сумі 48 247 грн. 71 коп., що підтверджується як вищенаведеними матеріалами справи, так і оформленими відповідачем проектами акту звірки станом на 01.01.2007р. (а.с.64), станом на 21.12.2006р. (а.с.75), станом на 24.01.2007р. (а.с.96).

Докази погашення суми боргу –46 274 грн. 15 коп. відсутні в матеріалах справи, н не надавались судам обох інстанцій. Решту заборгованості –1973 грн. 56 коп. було сплачено відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується відповідними матеріалами справи, зокрема, заявою позивача про зменшення позовних вимоги (а.с.68-69), відомостями відповідача, зазначеними в вищенаведених проектах актів звірки (а.с.64, 75, 96), платіжним дорученням на перерахування заборгованості (а.с.49-63).

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов правильного висновку щодо припинення провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог про стягнення 1973 грн. 56 коп. боргу.

Щодо решти заборгованості, то враховуючи відсутність доказів її оплати, а також те, що її розмір не спростовується будь-якими іншими доказами жодною із сторін відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст..546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.   

Враховуючи викладене, факт прострочення виконання грошового зобов'язання, господарський суд дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення основного боргу –46 274 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 101 грн. 33 коп. (за період з 15.09.2006р. по 16.10.2006р.), 851 грн. 94 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції (за період з вересня по жовтень 2006 року), частини штрафу –7619 грн. 82 коп., оскільки вимоги про стягнення штрафу в більших обсягах не заявлялись позивачем.

Отже, доводи апеляційної скарги в зв'язку з вищевикладеним не можуть бути визнані достатніми правовими підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.  

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -                                                                               

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2007р. по справі № 34/435-06 –залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД” м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.            

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко