Вирок

від 05.07.2016 по справі 572/2231/16-к

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/2231/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження № 1-кп/134/16 (42015180490000094) про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білашів Здолбунівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого за контрактом у ЗСУ, в силу ст.89 КК України раніше несудимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за призовом по мобілізації та проходячи військову службу на посаді номера обслуги мінометної батареї військової частини польова пошта НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст.ст.1, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст.1 Закону України «Про оборону України», ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, 30 червня 2015 року близько 22 год. без будь-яких поважних причин вчасно не з`явився на службу у військову частину НОМЕР_2 (дислоковану у АДРЕСА_2 ), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а вільний час проводив на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, повернувшись на військову службу шляхом з`явлення у військову прокуратуру Рівненського гарнізону 10 травня 2016 року.

Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.407 КК України нез`явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Під час судового провадження 1 липня 2016 року між прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості. Згідно із угодою обвинувачений беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із звільненням від відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч.4 ст.469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого підозрюваний визнав себе винуватим, віднесений до тяжких злочинів, внаслідок якого шкоду завдано державним інтересам, угоду укладено у присутності захисника, а тому угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє зміст угоди, положення ч.4 ст. 474 КПК України щодо права на судовий розгляд, під час якого обвинувачення має доводитись прокурором, можливості мати захист від обвинувачення та можливості надання доказів на доведення невинуватості. Крім цього, із пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, факт застосування до останнього примусу, насильства або погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, останній заперечив.

Суд вважає, що умови угоди не суперечать вимогам чинного Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, інтересам суспільства, а тому є достатні підстави для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання, оскільки, на думку суду має можливості для виконання вказаного покарання.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, а тому є усі правові підстави для затвердження вказаної угоди.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Угоду від 1 липня 2016 року по кримінальному провадженню № 1-кп/134/16 (42015180490000094) про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 затвердити.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_8