Постанова

від 24.04.2007 по справі 18/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/120

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "24" квітня 2007 р.                                                  Справа № 18/120

За позовом Державної податкової інспекції у Новгород –Сіверському районі

16000, м. Новгород – Сіверський, вул. К.Маркса, 24

До Товариства з обмеженою відповідальністю „АВІС”

16000, м. Новгород – Сіверський, вул. Весняна, 102

про   стягнення 754 грн. 00 коп..

                                                                                     Суддя  А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Стоян В.А. –гол. держподатінспектор, дов. № 580/10/10 від 11.04.2007р. (в судовому засіданні 12.04.2007р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією у Новгород –Сіверському районі заявлено  адміністративний позов до товариства з обмеженою відповідальністю „АВІС” (надалі –Відповідач) про стягнення 754,00 грн. фінансових санкцій за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, накладених податковими повідомленнями –рішеннями позивача від 29.12.2004р. № 0000402333/0 та від 04.09.2005р. № 0000212333/0.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився.

Оскільки Відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 428740 та № 2271860, неявка Відповідача не перешкоджає вирішенню справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АВІС” зареєстроване розпорядженням Новгород –Сіверської райдержадміністрації від 15.12.1994р. № 160.  

28 грудня 2004 року службовими особами Позивача, на підставі посвідчень від 27.12.2004р. № 310, № 312 та № 313, була проведена перевірка магазину, розташованого за адресою: м. Новгород –Сіверський, вул. Леніна, 40 –а та належить ТОВ „АВІС”.  

          За результатами перевірки складений акт № 1087/232/142 від 28.12.2004р.

          Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення:

„- непроведення розрахункової операції через зареєстрований РРО і не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує викон. розрах. операції, чим порушено п. 1 ст. 3 ЗУ „Про застосування РРО в сфері торгівлі, гром. харчування та послуг” № 1776 від 01.06.2000р. із змінами і доповненнями.

- невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, чим порушено ст. 3 п. 13 ЗУ 1776-III”.

Як вказано в акті перевірки, зазначеним порушено вимоги п. п. 1, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. № 1776 –III із змінами та доповненнями.

Перевірка була проведена в присутності продавця Редкач Інабат Унгаловни, 1971 року народження, проживаючої за адресою: м. Новгород –Сіверський, вул. Чернишевського, 12, яка підписала акт перевірки без зауважень, отримала один примірник акту та надала перевіряючим письмові пояснення, якими підтвердила факт не проведення розрахункової операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій і не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджував би виконання розрахункової операції.

Згідно пунктів 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265/95-ВР), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у  фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із   застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Факт невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій підтверджується копією акту перевірки, а також копією розписки продавця Редкач І.У. від 28.12.2004р.

Приписом пунктів 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних  органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність –у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової  книжки.

Статтею 22 Закону № 265/95-ВР встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На підставі акту перевірки № 1087/232/142 від 28.12.2004р., Позивачем прийняті податкові повідомлення –рішення від 29.12.2004р. № 0000402333/0 та від 04.09.2005р. № 0000212333/0 про застосування до Відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 754,00 грн. за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Вказані податкові повідомлення –рішення були отримані Відповідачем 06.01.2005р. та 19.09.2005р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінцях податкових повідомлень –рішень.

Зважаючи на те, що Відповідач, у встановлений ст. 25 Закону № 265/95-ВР термін з дня прийняття органом державної податкової служби України податкових повідомлень –рішень добровільно їх не виконав, Позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення сум фінансових санкцій.

Доказів скасування податкових повідомлень –рішень в порядку адміністративного оскарження або судовому порядку на момент розгляду справи сторонами надано не було.

Втім, Відповідач не позбавлений права звернення до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними спірних рішень, в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 17, 22, 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АВІС”, м. Новгород –Сіверський, вул. Весняна, 102 (р/р 26001497421001 Приватінвест, МФО 353489, код 14249631) в доход Державного бюджету України (Одержувач: державний бюджет Новгород –Сіверського району, код 22824537, рахунок 31112104700334 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 754 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко