Постанова

від 23.04.2007 по справі 2/120а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/120а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "23" квітня 2007 р.                                                  Справа № 2/120а

                                   10 год. 43 хв.

За позовом :             управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області

                    смт. Ріпки, вул. Попудренка,8

до :           приватного підприємства „Белуха”

                              Ріпкинський р-н, с. Неданчичі, вул. Привокзальна площа,4

про                               стягнення           317,91  грн.  

                                                                      Суддя Михайлюк С.І

                               Секретар Пищолка А.Г.

Представники сторін:

Від позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт Тужик А.В.

Від відповідача: не з'явився

Заявлено позов про стягнення з відповідача 317,91 грн.  боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування за січень 2007 р.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило. Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, суд в с т а н о в и в :

Приватне підприємство „Белуха” зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області  як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон–1058) відповідач як платник повинен сплачувати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

          Страхувальниками відповідно до п.1 ч.1 ст.14 цього Закону-1058 є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

          Відповідно до ч.6 ст.20 Закону–1058 страхувальники, яким є відповідач, зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно до п.5.1.4. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003. (далі - Інструкція), нараховані  за  відповідний базовий звітний період, а саме календарний місяць, страхові внески сплачуються платниками  не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Ст.1 Закону–1058 дано визначення поняття страхових внесків, як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, які сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 2 ,3   ст. 106 Закону  суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій; територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом;  у разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.   У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду   чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Згідно з розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач мав сплатити  за січень 2007 року 317,91 грн.

15.03.2007 року відповідачем отримана вимога №Ю-117 від 05.03.2007р. про сплату боргу станом на 01.03.2007р.   Вимога не оскаржена, є узгодженою, доказів про погашення заборгованості не надано.  

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню  у повному обсязі. .   

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 71, 158,  160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  приватного підприємства „Белуха” (Ріпкинський р-н, с. Неданчичі, вул.. Привокзальна площа, 4, р/р 26005040530200 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код 33450595) на користь управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі (смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8, код 14249938) 313,19 грн боргу по сплаті страхових внесків на р/р 2560131205216 в Ріпкинському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343165 та  4,72 грн. боргу зі сплати страхових внесків на р/р 2560131306216 в Ріпкинському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343165.

Постанова  набирає законної сили згідно з ст. 254 КАСУ. Постанова може бути оскаржена  до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, що передбачені ст. 186 КАСУ.

У повному обсязі постанова виготовлена 23.04.2007р.

Суддя                                                                                      С.І. Михайлюк