Постанова

від 30.06.2016 по справі 805/1542/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 р. Справа № 805/1542/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості

до Приватного підприємства «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО»

про стягнення суми одержаної дотації для створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітної за направленням Державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату у розмірі 3002,43грн.,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольський міський центру зайнятості звернувся до адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» про стягнення суми одержаної дотації для створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітної за направленням Державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату у розмірі 3002,43грн./а.с.4-9/.

В обґрунтування позову зазначив, що з Приватним підприємством «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» укладено договір про працевлаштування безробітного з наданням дотації №115 від 09.12.2011р. В порушення вказаного договору відповідачем звільнено найманого працівника, що тягне за собою повернення суми одержаної дотації в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції.

Просить стягнути з Приватного підприємства «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» (ЄДРПОУ 33503793) на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно одержану допомогу у сумі 3002,43грн.(три тисячі дві гривні сорок три копійки) на р/р 37170300901052, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706, одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, по час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є юридичною особою, виконує владні функції покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідач - Приватне підприємство «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» зареєстровано в якості юридичної особи та включено в ЄДРПОУ за №33503793.

Приватним підприємством «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» надано до Маріупольського міського центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою 3-ПН, в якому зазначено про можливість працевлаштування на вакантне робоче місце вчителя дошкільного виховання за умови надання дотації /а.с.10/.

09.12.2011р між позивачем та Приватним підприємством «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» укладено договір про працевлаштування безробітного з наданням дотації №115 /а.с.16-18/.

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору Роботодавець (відповідач по справі) працевлаштовує на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітну ОСОБА_1, а Центр зайнятості надає дотацію Роботодавцю на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату прийнятої за направленням державної служби зайнятості особи відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Мінпраці від 10.01.2001 №1, зареєстрованого у Мінюсті 26.01.2001 за №75/5266.

Для працевлаштування на вакантну посаду вчителя дошкільного виховання Маірупольським міським центром зайнятості видано направлення на працевлаштування №05421112070021001 від 07.12.2011 р безробітній ОСОБА_1, що відноситься до осіб, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, а саме, відноситься до категорії жінок, що мають дітей до 6 років/а.с.11/.

ОСОБА_1 прийнята на роботу з 12.12.2011 у відповідача на підставі наказу №33 від 12.12.2011 /а.с.19/.

Наказом №12 від 10.05.2012 ОСОБА_1 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку строком з 10.05.2012 р. по 03.03.2015р. /а.с.20/. У зв'язку із чим строк дії договору було зупинено на час перебування працевлаштованої особи у відпустці.

На підставі наказу №8 від 02.06.2014 р. ОСОБА_1 звільнено за узгодженням сторін, відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України /а.с.22/.

Відповідно до абз.7 п.7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Мінпраці від 10.01.2001 №1, зареєстрованого у Мінюсті 26.01.2001 за №75/5266, п.6.1 Договору, у дворічний період дії договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації не зараховується час перебування особи, працевлаштованої з наданням дотації, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку - за медичним висновком.

Таким чином, позивачем встановлено факт порушення Приватним підприємством «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» гарантій зайнятості особи, працевлаштованої за направленням Державної служби зайнятості, яке тягне за собою повернення суми одержаної дотації в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції.

Відповідачем приймалися заходи щодо досудового врегулювання питання про добровільне повернення отриманої суми дотації, що підтверджується відповідним листом від 17.03.2015 №07-914/а.с.23/.

Проте вказані заходи не призвели до добровільного повернення суми отриманої дотацій. Враховуючи виниклу ситуацію та встановлені порушення, позивач і звернувся до суду.

Виниклі правовідносини регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Так, частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що Фонд має право: користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою; стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 3 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім'ї реалізувати своє право на забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до розрахунку Центра зайнятості отримана сума дотацій відповідачем з урахуванням індексу інфляції становить 3002,43грн.

Вказана суму дотацій станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачена. Наявність заборгованості з отриманої суми дотації відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до стаття 39 зазначеного вище закону Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до Приватного підприємства «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» про стягнення суми одержаної дотації для створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітної за направленням Державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату у розмірі 3002,43грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Дитячий ясла-садок «АЛЬТЕР ЕГО» (ЄДРПОУ 33503793) на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно одержану допомогу у сумі 3002,43грн.(три тисячі дві гривні сорок три копійки) на р/р 37170300901052, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706, одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Постанову ухвалено в порядку письмового провадження 30 червня 2016 року.

Повний текст постанови складено та підписано 04 липня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Троянова О.В.