Ухвала

від 02.06.2016 по справі 808/8677/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2016 рокусправа № 808/8677/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,

представників сторін:

позивача : - Железняк В.К., дов. від 01.01.15 р., Пахолок А.П., дов. від 01.08.15 р.

відповідача: - Дегтяр О.М., дов. від 01.02.16 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєвал Інжиніринг"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 р. у справі № 808/8677/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєвал Інжиніринг"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання переплати податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дєвал Інжиніринг" звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати переплатою грошові кошти, які сплачені на користь держави ТОВ «Дєвал Інжиніринг» у якості податку на додану вартість в проміжок часу з вересня 2012 року по серпень 2013 року в загальній сумі 404 488 грн. 80 коп., а саме: за вересень 2012 року - 33333 грн. 33 коп., за листопад 2012 року - 25 000 грн. 00 коп., за лютий 2013 року - 38 333 грн. 33 коп., за квітень 2013 року - 62 500 грн. 00 коп., за квітень 2013 року - 121 666 грн. 67 коп., за серпень 2013 року - 123 655 грн. 47 коп., разом 404 488 грн. 80 коп.;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя здійснити коригування в інтегрованій картці платника податку з податку на додану вартість ТОВ «Дєвал Інжиніринг» шляхом внесення до неї відомостей про наявність переплати з ПДВ в розмірі 404 488,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовим рішенням апеляційної інстанції у справі № 808/3134/14 частково задоволено позов ТОВ «Дєвал Інжиніринг» та скасовано податкове повідомлення-рішення, яким Товариству донараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ. Позивач вказує, що внаслідок прийняття апеляційною інстанцією цього судового рішення на рахунках позивача виникла переплата з ПДВ, яку податковий орган протиправно відмовляється визнавати та повертати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 р. у справі № 808/8677/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що позовна вимога щодо визнання переплатою грошових коштів, які сплачені на користь держави ТОВ «Дєвал Інжиніринг», код ЄДРПОУ 32731357, у якості податку на додану вартість в проміжок часу з вересня 2012 року по серпень 2013 року в загальній сумі 404488,80 грн. є невірно обраним позивачем способу захисту порушеного права, оскільки встановлення наявності або відсутності грошового зобов'язання, переплати, помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов'язання є функцією закріпленою законом за відповідачем, а відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці платника податку з податку на додану вартість ТОВ «Дєвал Інжиніринг» шляхом внесення до неї відомостей про наявність переплати з податку на додану вартість у сумі 404488,80 грн., постанову суду першої інстанції мотивовано тим, що нарахування в інтегрованій картці Товариства здійснені відповідачем відповідно до п.1-п.4 Розділу ІІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів».

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Дєвал Інжиніринг" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 р. у справі № 808/8677/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову. Скаржник зазначає про наявність судової практики, яка свідчить про ухвалення адміністративними судами судових рішень про визнання певних сум переплатою, та те, що висновок суду першої інстанції про невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суперечить приписами ст.ст.105, 162 КАС України. Стосовно суті заявлених позовних вимог скаржником зазначено про ігнорування судом першої інстанції обставин, що слугували підставою для виникнення у Товариства переплати з ПДВ, а саме: обставин щодо господарських операцій з ТОВ «ТД «Дніпросталь» за договором поставки № ТД03/09 від 03.09.2012, за результатами здійснення яких, з урахуванням судового рішенням апеляційної інстанції у справі № 808/3134/14, у Товариства виникла переплата сум ПДВ.

ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи про узгодженість судовим рішенням суми, яку позивач вважає надмірно сплаченою. В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін правові позиції по суті спірних питань даної справи, підтримано.

З урахуванням наявних матеріалів справи, наданих представниками пояснень, судова колегія зазначає наступне:

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Щодо суті спірного питання про наявність/відсутність у Товариства переплати грошових коштів, які сплачені на користь держави ТОВ «Дєвал Інжиніринг» в якості ПДВ в проміжок часу з вересня 2012 року по серпень 2013 року в загальній сумі 404 488,80 грн., колегія суддів зазначає наступне:

Скаржник, зазначаючи, що на суть спірних відносин мали вплив взаємовідносини позивача з ТОВ «ТД «Дніпросталь» за договором № ТД03/09 від 03.09.2012, пояснює, що ТОВ «ТД «Дніпросталь» перераховувало позивачу авансові платежі у розмірі, визначеному узгодженою специфікацією на чергову поставку заготівки трубної відповідної марки, а ТОВ «Дєвал Інжиніринг» після отримання передоплати виписувало на адресу ТОВ «ТД Дніпросталь» податкову накладну на суму передоплати із зазначенням заготівки трубної за марками, вказаними в узгодженій сторонами специфікації, складало податкову декларацію із зазначенням податкових зобов'язань та своєчасно сплачувало в повному обсязі нараховані суми ПДВ.

Тобто, ПДВ нараховувалось та сплачувалось Товариством за першою подією, після отримання авансових платежів за товар - заготівку трубну.

Між тим заготівка трубна відповідної марки, яка зазначена в специфікаціях та у

виписаних податкових накладних, не завжди була на складі і тоді ТОВ «Дєвал Інжиніринг» за згоди ТОВ «ТД «Дніпросталь» поставляло заготівку трубну іншої марки в межах суми передоплати.

Продукція, що відвантажувалась фактично, зазначалась у видаткових накладних, котрі виписувало ТОВ «Дєвал Інжиніринг».

При цьому ТОВ «Дєвал Інжиніринг» не нараховувало і не сплачувало ПДВ за другою подією - після відвантаження оплаченої раніш продукції.

Так, з матеріалів справи вбачається, ТОВ "Дєвал Інжиніринг" (Постачальник) дійсно мало господарські відносини з ТОВ «ТД «Дніпросталь» (Покупець) за договором № ТД03/09 від 03.09.2012 (далі - Договір, т.1, а. с.35-37), за умовами якого ТОВ "Дєвал Інжиніринг" постачає, а ТОВ «ТД «Дніпросталь» приймає та оплачує продукцію, кількість, асортимент, ціна та технічні умови на яку зазначені у специфікаціях або рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору тип оплати товару узгоджується у видаткових накладних, що оформлюються на кожну конкретну партію товару, і може бути одним із наступних: 100 % передплата, часткова оплата з кінцевим розрахунком за фактом поставки продукції, відстрочка платежу.

ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 03.04.2014 за №165/08-28-22-01/32731357 (далі - акт перевірки від 03.04.2014).

На підставі даного акту перевірки від 03.04.2014 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 № 0001682201, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 512 471,25 грн., у тому числі: основний платіж - 409 977 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 102 494,25 грн. (т.1, а. с.70).

ТОВ «Дєвал Інжиніринг» оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015 у справі №808/3134/14 адміністративний позов ТОВ «Дєвал Інжиніринг» до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.04.2014 № 0001682201 (т.2, а. с.13-24).

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено постанову від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14, зазначену постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015 скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ТОВ «Дєвал Інжиніринг» задоволено частково:

- податкове повідомлення-рішення № 0001682201 від 25.04.2014, прийняте ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 194 085,47 грн., у тому числі за основним платежем - 155268,38 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 38 817,09 грн. визнано протиправним та скасовано;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1, а. с.62-69).

Згідно приписів ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14 набрала законної сили в силу приписів ч.5 ст.254 КАС України.

Крім того, матеріали справи містять ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.08.2015, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Дєвал Інжиніринг» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14 (т.2, а. с.26).

Таким чином, судовим рішенням від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14 визнано правомірність вищевказаного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя № 0001682201 від 25.04.2014 у частині визначення Товариству грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 318 385,78 грн., з якої: 254 708,62 грн. - основний платіж, 63 677,16 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

В свою чергу, стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вищезазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14 вбачається, що основна сума ПДВ 409 977 грн., визначена податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2014 № 0001682201 на підставі акту перевірки від 03.04.2014, донарахована у зв'язку з виявленням ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя двох порушень податкового законодавства:

- щодо заниження позивачем грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 404489 грн. по взаємовідносинах ТОВ «ТД «Дніпросталь» (Покупець) за договором № ТД03/09 від 03.09.2012;

- щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму ПДВ 5 488 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Унікон Лтд» (т.1, а. с.62-69).

Також з даної постанови у справі № 808/3134/14 вбачається, що за дослідженими первинним документами апеляційним судом було встановлено, що ТОВ «ТД «Дніпросталь» здійснювало передплату за замовлений певного типу товар, а ТОВ «Дєвал Інжиніринг», як постачальник виписувало податкові накладні на цей товар. В подальшому мала місце поставка товару. Проте, у деяких випадках товар поставлявся іншого типу, а також в інших (зменшених) обсягах, ніж замовлявся. Факт поставки підтверджувався видатковими накладними, а податкові накладні на фактично поставлений товар позивачем не виписувались.

Так, стосовно порушення, яке полягає у заниженні позивачем грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 404489 грн. по взаємовідносинах ТОВ «ТД «Дніпросталь» (Покупець) за договором № ТД03/09 від 03.09.2012, у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14 встановлено, зокрема, наступне:

- «З огляду на акт перевірки, висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 404 489,00 грн. податковий орган дійшов з огляду на те, що по виписаним видатковим накладним підприємством не було виписано податкові накладні та відповідно не були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість».

«Позивач відповідно до обсягів поставок, які не включені до податкових зобов'язань, у встановленому законом порядку склав розрахунки коригувань кількісних та вартісних показників до раніше виписаних податкових накладних за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної».

«Розрахунки коригувань, що складені до податкових накладних було виписано із зазначенням причини коригування - зміна номенклатури. При цьому, коригування номенклатури проводилось шляхом зміни одного виду товару на інший, а саме: замість заготівки трубної одного виду, діаметру, якості та технічних характеристик відвантажувались заготівки з іншими характеристиками».

«Відповідно до вищевказаних розрахунків сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту дорівнює 0 (нулю)».

- «Позиція позивача полягає в тому, що такі висновки є безпідставними, оскільки відповідно до вищевказаних розрахунків сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту дорівнює 0 (нулю), а тому у підприємства був відсутній обов'язок подавати уточнюючі декларації. В даному випадку, відбулася домовленість між контрагентами щодо часткової зміни запланованого переліку постачання товарів та зарахування суми здійсненою передоплати в рахунок постачання товарів згідно з переліком, остаточно узгодженим на дату постачання. При цьому, така домовленість не змінює дату першої події - зарахування коштів, сплачених як передплата, на рахунок позивача. Право здійснення коригування вартісних і кількісних показників до податкової декларації передбачено ст.192 ПК України. Здійснюючи ж коригування, підприємство керувалося роз'ясненнями наведеними в Єдиній базі податкових знань, а тому висновки відповідача про порушення підприємством норм податкового законодавства не відповідають дійсності».

Суд зазначив про порушення ст.192 ПК України діями «позивача щодо збільшення обсягу поставки товару, який взагалі не був передбачений податковими накладними, оскільки ст.192 ПК України не передбачає такого права у платника податку, як здійснення коригувань, у зв'язку зі зміною номенклатури».

Крім того судом встановлено, що «має місце зменшення обсягу товару, який визначений постачальником - позивачем.

Проте, матеріали справи не містять доказів повернення постачальником суми попередньої оплати товарів, що, на думку суду, є порушенням позивачем норми ст.192 ПК України».

- «Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією ДПІ, що товар, який поставлявся за видатковими накладними, є іншим товаром, ніж визначений у податкових накладних, а тому підприємство повинно було виписати нові податкові накладні на підтвердження нарахування податкових зобов'язань та сплати покупцем сум ПДВ у вартості саме цього товару. Але, враховуючи, що таких податкових накладних виписано не було, позивачем не доведено факт нарахування грошових зобов'язань з ПДВ та їх сплату покупцем у вартості товару за видатковими накладними».

- «Разом з тим, вирішуючи питання правильності визначення розміру податкових зобов'язань в цій частині, колегія суддів не погоджується з висновком відповідача щодо необхідності збільшення такого зобов'язання на загальну суму за податковими накладними №32, №19, №21, №8, №6 та №44, оскільки, як зазначено вище, частина сум ПДВ є підтвердженою.

Отже, загальна сума ПДВ, яка занижена позивачем складає 254708,42 грн. Відповідно, податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 149780,38грн. за основним платежем та на 37445,09 за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню».

- При цьому «Та обставина, що згідно розрахунків сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту дорівнює 0 (нулю), не впливає на вищевказані висновки та фактично свідчить про те, що така ж сума ПДВ у розмірі 254 708,42 грн. була нарахована позивачем та сплачена покупцем за інший товар, який не є предметом розгляду у даній справі».

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вказана постанова набрала сили з моменту проголошення у відповідності до приписів ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини не повинні доводитись знову.

Матеріали справи свідчать і не спростовується сторонами, що 23.08.2015 податковий орган вніс відповідні записи в інтегровану картку з ПДВ ТОВ «Дєвал Інжиніринг» про донарахування ПДВ в сумі 254 708,62 грн. за період з вересня 2012 р. по серпень 2013 р. на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 25.04.2014 № 0001682201 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 (т.2, а. с.52-65).

За позицією скаржника суми ПДВ, які були нараховані та сплачені Товариством за першою подією після отримання авансових платежів у разі непостачання зазначеної в специфікаціях та виписаних податкових накладних заготівки трубної певної марки, стають безпідставно сплаченими. І у зв'язку з цим ці суми ПДВ, як надміру сплачені суми грошового зобов'язання (переплата), підлягають поверненню платнику або направляються в рахунок погашення існуючого податкового боргу.

Керуючись цією позицією ТОВ «Дєвал Інжиніринг» та тим, що відповідач не став вносити відповідні записи в інтегровану картку з ПДВ Товариства щодо виникнення у ТОВ «Дєвал Інжиніринг» переплати (надміру сплачених сум грошового зобов'язання) податку на додану вартість за проміжок часу з вересня 2012 р. по серпень 2013 р. в розмірі 404 488,80 грн., та не зарахував переплату з ПДВ в сумі 404 488,80 грн. для погашення виниклого за судовим рішенням від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14 боргу з ПДВ в сумі 318 385,78 грн., позивач 29.09.2015 звернувся до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя з заявою про повернення надміру сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 404 488,80 грн.

У відповідь ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя листом № 16181/10/08-18-11-02 від 16.10.2015 повідомила позивача, що станом на 12.10.2015 надміру сплачена сума за даними інтегрованої картки платника податку з податку на додану вартість відсутня та рахується заборгованість у сумі 318 385,78 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0001682201 від 25.04.2014 та судовим рішенням від 23.07.2015 у справі № 808/3134/14. На підставі вищевикладеного та у зв'язку із відсутністю надміру сплачених сум з податку на додану вартість лист ТОВ «Дєвал Інжиніринг» контролюючим органом залишено без виконання (т.1, а. с.71, 72).

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 КАС України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено право платник податків на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Разом з тим, умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначено статтею 43 КАС України.

Так, за приписами пунктів 43.1-43.5 вказаної статті помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів .

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що існує певний порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, який передбачає подання платником податків відповідної заяви і її розгляд податковим органом.

При цьому розгляд такої заяви є виключною компетенцією податкового органу, як контролюючого, його дискреційними повноваженнями.

Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Викладені вище обставини справи свідчать, що спірні відносини, у контексті заявлених позовних вимог, виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з наданням ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя відповіді № 16181/10/08-18-11-02 від 16.10.2015 про відсутність у Товариства надміру сплачених сум з податку на додану вартість у сумі 404 488,80 грн., який по суті є рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову у вчиненні певних дій.

У п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкової консультації.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення , дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень , крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.ч.4, 5 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом (ч.5 ст.105 КАС України).

Скаржник, посилаючись на неврахування судом першої інстанції положень ч.5 ст.105 КАС України, не навів норму чинного законодавства, яка б визначала можливість визнання переплатою грошових сум ПДВ, сплачених на користь держави, у судовому порядку.

Судова практика щодо визнання грошових коштів, сплачених в якості ПДВ, переплатою, на яку посилається скаржник (т.3, а. с.16-28), колегією суддів до уваги не приймається, оскільки за положеннями ч.1 ст.237 та ч.ч.1, 2 ст.244-2 КАС України лише висновки Верховного суду України, викладені у постанові, прийнятій з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги Товариства щодо визнання переплатою грошових коштів, які сплачені на користь держави ТОВ «Дєвал Інжиніринг», в якості податку на додану вартість в проміжок часу з вересня 2012 року по серпень 2013 року в загальній сумі 404488,80 грн., з огляду на те, що встановлення наявності або відсутності грошового зобов'язання, переплати, помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов'язання є функцією закріпленою законом за відповідачем, і суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.

Відповідно, як похідна від основної, задоволенню не підлягає і позовна вимога Товариства про зобов'язання ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя здійснити коригування в інтегрованій картці платника податку з податку на додану вартість ТОВ «Дєвал Інжиніринг» шляхом внесення до неї відомостей про наявність переплати з ПДВ в розмірі 404 488,80 грн.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зауважує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції про відмову у задоволенні позові ТОВ «Дєвал Інжиніринг".

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєвал Інжиніринг" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 р. у справі № 808/8677/15 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 р. у справі № 808/8677/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко