Рішення

від 30.06.2016 по справі 904/1944/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.16р.

Справа № 904/1944/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "АКВАТОРІЯ"

про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу в розмірі 93 880,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача – не з'явився

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 93 880,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу та витрати по сплаті судового збору.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав. Судові ухвали (повістки), адресовані Відповідачеві, повернулася на адресу суду з відміткою поштової установи "За закінченням терміну зберігання" (№4930000959121 та №4930001293917).

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За даними, вказаними в залізничній накладній № 44663995, вантаж - лом чорних металів, у кількості 63 000 кг, у вагоні № 66932807, 15.09.15р. відвантажено Відповідачем зі ст. Суми Південної залізниці на адресу ТОВ "Запоріжсталь".

Відповідно до п. 24 накладної № 44663995 масу вантажу визначено відправником.

При проходженні вагону через станцію Синельникове -1 Придніпровської залізниці, у вагоні № 66932807 виявлено невідповідність маси вантажу зазначеній у перевізному документі, про що 20.09.15р. Залізницею складено акт загальної форми № 2144.

На додаток до акту загальної форми № 2144 від 20.09.15р. складено комерційний акт РА №007449/153 від 20.09.15р. у якому зазначено, що вага вантажу у вагоні №66932807 під час перевірки виявилась на 4 800 кг менше, ніж зазначено у перевізному документі. У акті також зазначено про відсутність у вагоні ознак втрати чи розкрадання вантажу та, що маса вантажу, якої недостає, у вагоні вміститися не могла.

При прибутті вагону на станцію призначення – Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній та комерційному акті РА №007449/153 від 20.09.15р. не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що складено комерційний акт РА № 010606/2037 від 24.09.15р. Перевіркою виявлено: в накладній №44663995 у вагоні №66932807 вказана маса вантажу складає 63 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 58 250 кг, що на 4 750 кг менше ніж вказано в накладній.

З посиланням на ст. 122, 118 Статуту залізниць України (далі Статут), за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (18 776,00 грн. х 5= 93 880,00 грн.).

За даними Позивача, Відповідач добровільно штраф не сплатив.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування...є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).

Згідно з п. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до п. 23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з Правилами перевезення вантажів, розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.00р. № 644, Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "маса вантажу, визначена відправником", заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Пунктом 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За п. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, а саме у п'ятикратному розмірі від провізної плати.

Відповідно до п.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів Позивача.

Перевіривши доводи Позивача, судом встановлено, що саме Відповідач визначав масу вантажу, зазначену в залізничній накладній, доказів участі працівників залізниці у визначенні маси вантажу у спірному вагоні (оплати за таку участь п.4.2 Збірника тарифів) Відповідач суду не надав, тому суд погоджується з Позивачем щодо наявності підстав для нарахування Відповідачеві штрафних санкцій у визначеному Позивачем обсязі.

          Однак, суд бере до уваги, що ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З матеріалів справи не вбачається, що порушенням чинного законодавства Відповідачем спричинено збитки Позивачеві чи іншим учасникам господарських відносин.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що п.122 Статуту встановлено, що окрім штрафу, передбаченого ст.118 Статуту, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли, а у даному випадку, виходячи з матеріалів справи, Позивачеві не завдано негативних наслідків, що в результаті перевезення меншої маси вантажу, ніж зазначено у провізному документі, не виникло небезпеки під час перевезення, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу до 56 328,00 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Позивач при звернені з позовом сплатив 1 613,00 грн. судового збору, а виходячи із ціни позову мав сплатити 1 408,20 грн., тобто переплата становить 204,80 грн.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "АКВАТОРІЯ", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 15, (код 30602144) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 49062, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, (код 40081237) 56 328,00 грн. - штрафу, 1 408,20 грн. – судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя           С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено