Рішення

від 29.06.2016 по справі 908/1921/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/50/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 Справа № 908/1921/14

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька регіональна консалтингова компанія» (вул. 40 років Радянської України, буд. 88, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 38191143),

до відповідача: Спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба» (вул. Солідарності, буд. 104, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69039, код ЄДРПОУ 03345780),

у присутності представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 15000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька регіональна консалтингова компанія» про стягнення з спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» 15000грн., як вказано в позові, суми основного боргу за надані консультативні послуги.

05.06.2014 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. З ціллю надання витребуваних матеріалів в засіданні оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно укладеному з відповідачем договору №01/042 від 04.07.2012 надавав останньому консультативні послуги. За послуги, надані в червні-серпні 2013 року відповідачем не сплачено 15000грн.

Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі і направлення матеріалів справи до органів досудового розслідування у зв'язку з наявністю кримінального провадження щодо посадових осіб СКП «Запорізька ритуальна служба» у зв'язку з взаємовідносинами з ТОВ «Бізнес консалтинг менеджмент» (в даний час - позивач по справі), в тому числі і за договором №01/042 від 04.07.2012.

В засіданні знайшли підтвердження обставини, що:

Прокуратурою м.Запоріжжя на підставі постанови 01.04.2014 року першого заступника прокурора м.Запоріжжя ОСОБА_1 від 01.04.2014 проведена перевірка в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів посадовими особами СКП «Запорізька ритуальна служба», під час якої було перевірено господарські взаємовідносини підприємства з ТОВ «Бізнес консалтинг менеджмент» (в теперішній час - ТОВ «Запорізька регіональна консалтингова компанія».

За наслідками перевірки діяльності підприємства прокуратурою м.Запоріжжя внесено до ЄРДР за № 4201408001000006 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Досудове розслідування доручено здійснювати Запорізькому міському управлінню ГУМВС України в Запорізькій області.

25.06.2014 Ленінський районний суд м.Запоріжжя за клопотанням слідчого СВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Пекного Д.М. виніс ухвалу про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні № 4201408001000006.

Згідно ухвали досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі укладених договорів у період з 2012 року по теперішній час, СКП «Запорізька ритуальна служба» перераховано коштів комунального підприємства на рахунки ТОВ «Бізнес консалтинг менеджмент» на загальну суму 132000 гривень, що більше ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, внаслідок чого посадові особи СКП «Запорізька ритуальна служба» допустили розтрату, яка передбачає незаконне і безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні, грошових коштів підприємства на загальну суму 132000 гривень.

З огляду на викладене і приймаючи до уваги, що в процесі досудового розслідування буде, в тому числі, встановлено фактичне надання (ненадання) вказаних консультаційних послуг, з ціллю недопущення можливих додаткових розтрат коштів комунального підприємства за неіснуючі послуги, суд ухвалою від 03.07.2014 матеріали справи направив прокурору м.Запоріжжя для досудового розслідування і провадження по справі зупинив.

На теперішній час досудове розслідування було зупинено і на теперішній час не поновлено, підозрюваний оголошений у розшук.

Для уникнення невизначеного терміну розгляду справи, в цілях своєчасного захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, суд ухвалою від 31.05.2016 провадження по справі поновив і зобов'язав сторони надати необхідні матеріали.

У позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги. Підставою для звернення із позовом зазначає неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг за договором про надання консультативних послуг №01/042 від 04.07.2012, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15000,00грн. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач у відзиві на позову заяву зазначає про те, що на момент укладання про надання консультативних послуг №01/042 від 04.07.2012 на СКП «Запорізька ритуальна служба» працювали головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, два бухгалтери, касир, головний економіст, провідний інженер-економіст, 3 інженери-економісти, в обов'язки яких входило ведення бухгалтерського обліку, оподаткування підприємства та управління комерційною діяльністю підприємства. Таким чином, робота підприємства щодо надання послуг в сферах бухгалтерського обліку, оподаткування та консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю виконувалась штатними працівниками підприємства. Начальник СКП «Запорізька ритуальна служба» ОСОБА_2, уклавши вищезазначений договір з ТОВ «Бізнес Консалтінг Менеджмент», фактично за грошову винагороду винайняв працівників ТОВ «Бізнес Консалтінг Менеджмент» виконувати ті ж самі обов'язки, що виконували штатні працівники СКП «Запорізька ритуальна служба». Відповідно до цього начальник СКП «Запорізька ритуальна служба» ОСОБА_2 уклав завідомо економічно не обґрунтований договір на користь ТОВ «Бізнес Консалтінг Менеджмент», виконання якого завдало підприємству шкоди на загальну суму 55000 грн.

Також, зазначає про те, що в договорі не обумовлені порядок надання та споживання наданих послуг, а саме не передбачена процедура надання завдання та отримання відповідей на зацікавлені питання, а також порядок оплати за різні об'єми послуг.

Відповідач висловив думку про те, що вказаний договір мав фіктивний характер з метою незаконної розтрати грошових коштів СКП «Запорізька ритуальна служба», та в діях керівництва сторін договору можливий спільний умисел на неправомірну розтрату грошових коштів СКП «Запорізька ритуальна служба».

Крім того, відносно колишнього керівництва СКП «Запорізька ритуальна служба» 21.05.2014 порушено кримінальне провадження №42014080010000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2.ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), яке зараз перебуває у провадженні слідчого відділу ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. 31.03.2015року слідчим СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Гарбузом П.В. складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, про що останнього повідомлено заочно поштовим зв'язком. У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 переховується від органів досудового слідства, не з'являється за викликом до слідчого, його оголошено в розшук, а провадження призупинено.

Вивчивши матеріали справи та додатково надані докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п.п.1, 2 ст.509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

04.07.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес консалтинг менеджмент» (надалі - Виконавцем), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька регіональна консалтингова компанія» та спеціалізованим комунальним підприємством «Запорізька ритуальна служба» (надалі - Замовник) було укладено договір №01/042 про надання консультативних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до умов розділу 1 Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультативні послуги в сферах бухгалтерського обліку, оподаткування та консультативні послуги з питань управління комерційною діяльністю (надалі - Послуги), в обсязі та порядку, передбаченому умовами Договору (п.1.1.). Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві надані останнім Послуги (п.1.2.). Послуги надаються Виконавцем Замовнику для їх використання у господарській діяльності Замовника (п.1.3.).

Пунктом 9.1 Договору закріплено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 р., включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом п. 2.1 Договору Виконавець надає Замовнику консультативні послуги в галузі бухгалтерського обліку; в галузі оподаткування; з питань управління комерційною та фінансовою діяльністю (перелік наведено в підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 Договору).

Виконавець надає Замовнику консультації як в усній, так і в письмовій формі (п. 4.1 Договору).

За умовами пункту 4.2 Договору сторони щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, що слідує за звітним, підписують акт приймання-передачі наданих Послуг у двох примірниках, скріплюють печаткою та повертають другий примірник іншій стороні.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у разі незгоди Замовника з результатами наданих Виконавцем Послуг (за наявності зауважень до наданих послуг), Замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання акту направляє на адресу Виконавця вмотивований перелік зауважень до наданих Виконавцем Послуг. Такі зауваження підлягають усуненню. У випадку відсутності у Виконавця підписаного акту або вмотивованих зауважень у строки, що визначені даним пунктом договору, акт вважається узгодженим сторонами, а послуги - наданими та прийнятими у повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 Договору розмір щомісячної плати, яка підлягає перерахуванню Виконавцю, узгоджена сторонами і зазначена у протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до цього договору).

Згідно з п. 5.3 Договору оплата винагороди Виконавця здійснюється Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, що слідує за звітним.

Додатком № 1 до Договору (Протокол узгодження договірної ціни від 04.07.2012) сторони узгодили, що розмір щомісячної плати, яка підлягає перерахуванню Виконавцю складає 5000,00 грн., без ПДВ.

01.09.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, якою вказаний договір був достроково розірваний з 01.09.2013.

Як зазначає у позові позивач та свідчать матеріали справи, акти здачі-приймання наданих послуг №12 від 30.06.2013, №13 від 31.07.2013 та №14 від 31.08.2013 отримані відповідачем 18.11.2013. Зауважень щодо наданих послуг від відповідача не надходили, проте акти залишені без оплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором у розмірі 15000,00грн.

Доказів того, що на момент розгляду справи заборгованість за Договром погашена відповідачем не надано.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 12 та звіту за червень 2013 року вбачається, що відповідачу у червні 2013 року надавались послуги: консультативна допомога з питань отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; консультації з питань розрахунку та виплати заохочувальних та компенсаційних витрат працівникам; консультація з питань, обов'язковості подання податкової звітності до органу державної податкової служби виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 13 та звіту за липень 2013 року, відповідачу були надані консультативні послуги за Договором щодо порядку заповнення та подання уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ; розрахунку виплат на відрядження у святкові та вихідні дні, консультування з питань компенсації для працівників, направлених в іншій населений пункт, на проходження семінару, навчання тощо; складання та подання нових форм звітності до Державної служби зайнятості; з приводу віднесення витрат на обслуговування автомобілів, у т. ч. і щоденних (прибирання, миття) до втрат, що враховуються у складі витрат при обчисленні податку на прибуток.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 14 та звітів за серпень 2013 року, були надані відповідачу послуги консультування щодо порядку отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ шляхом отримання фінансового казначейського векселя; розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, надання роз'яснень щодо нарахування єдиного соціального внеску на заробітну плату інвалідів; консультування з питань класифікації та відображення доходів і витрат у бухгалтерському обліку у зв'язку зі змінами П(с)БО 15 та П(с)БО 16; щодо вимог постанови НБУ №210 «про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» з 01.06.2013.

Перелічені послуги згідно актів відповідають предмету договору про надання консультативних послуг №01/042.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності з умовами Договору було складено в односторонньому порядку акти здачі-приймання наданих послуг № 12 від 30.06.2013, №13 від 31.07.2013, № 14 від 31.08.2013, які були надіслані відповідачу для підписання супровідним листом № 92/13 від 14.11.2013.

Факт отримання відповідачем вище перелічених актів підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.11.2013 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.11.2013, згідно з яким направлені акти отримано повноважним представником відповідача (Швачко) 18.11.2013.

Вказані акти здачі-приймання робіт відповідачем не підписані, другий примірник на адресу позивача не повернуто.

Всього за спірний період згідно вказаних актів відповідачу надано консультативних послуг на загальну суму 15000,00 грн. (3 місяці по 5000,00 грн.).

Проте, оплата за надані позивачем згідно договору послуги в установлений Договором строк відповідачем не здійснена. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача, що у СКП «Запорізька ритуальна служба» у спірний період працював штатний головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, два бухгалтери, касир, головний економіст, провідний інженер-економіст, три інженери-економісти, в обов'язки яких входило ведення бухгалтерського обліку, оподаткування підприємства та управління комерційною діяльністю підприємства, не виключає можливості укладення договору між сторонами та не спростовує факт надання послуг з питань бухгалтерського обліку, оподаткування підприємства та управління комерційною діяльністю позивачем за Договором, що не суперечить діючому законодавству.

При цьому суд зазначає, що статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про надання консультативних послуг №01/042 від 04.07.2012 у судовому порядку не оспорювався і його недійсність судом не встановлена.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, є фіктивним правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 1 ст. 234 ЦК України).

Згідно п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Факт надання послуг у спірному періоді відповідачем не спростований.

Посилання відповідача на те, що фактично послуги за спірний період позивачем не надавались, належними доказами не підтверджені та спростовуються наявними у справі актами, звітами, відсутністю зауважень відповідача у спірному періоді щодо обсягу та якості наданих послуг.

У випадку встановлення вироком суду в кримінальній справі обставин, що мають істотне значення для розгляду даної справи, відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду з заявою в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.

Судові витрати віднести на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» (вул. Солідарності, буд. 104, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69039, код ЄДРПОУ 03345780) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька регіональна консалтингова компанія» (вул. 40 років Радянської України, буд. 88, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 38191143) 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення в повному обсязі складено і підписане 04.07.2016.

Суддя С.А.Гончаренко