Рішення

від 30.06.2016 по справі 917/651/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016 Справа №917/651/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінфо-Полтава плюс", вул. Великотирнівська, 39А, м. Полтава, 36034

про визнання договору укладеним

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 29-14/19 від 04.01.2016

від відповідача: не з'явився

В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення.

Суть спору: Розглядається позов про визнання укладеним договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 4123 від 01.02.2016, запропонований за проектом, що направлений відповідачу листом № 30.1-13/346 від 01.02.2016.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "адресат не розшуканий".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Основним напрямком діяльності підприємства "Полтаватеплоенерго" є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави.

Позивач являється теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України "Про теплопостачання", як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

У свою чергу, споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 1 Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" забезпечує тепловою енергією у вигляді гарячої води на опалення нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 39А.

Нежитлове приміщення відповідача знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 39А та належить останньому на праві приватної власності, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.11.2015 та договір купівлі-продажу від 18.11.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу місцезнаходження відповідача, яка співпадає з адресою вказаних нежитлових приміщень, позивачем направлено лист № 30.1-13/346 від 01.02.2016 з двома примірниками договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 4123 та додатком «Розрахунки обсягу теплової енергії» з пропозицією підписати та повернути один примірник на адресу теплопостачальної організації у строк, визначений чинним законодавством.

Проте, відповідач у встановленому законом порядку на пропозицію укласти договір не відреагував, у відповідний строк не надіслав позивачу підписаний проект договору.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору укладеним, оскільки відповідно до закону укладення таких договорів є обов'язковим.

Відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов'язком споживача теплової енергії, окрім іншого, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Положеннями ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

При цьому, ч. ч. 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Відповідно до положень ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, а у ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону також визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Згідно з п. 4 Правил № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Тобто, укладання спірного договору є обов'язковим для сторін в силу закону, а відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем є порушенням чинного законодавства у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Як зазначає позивач, нежитлові приміщення відповідача за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська, 39А не обладнані приладом обліку теплової енергії, а тому проект договору містить умови щодо визначення обсягу теплової енергії на опалення згаданого приміщення споживача на підставі розрахункового теплового навантаження 0,015577 Гкал/год.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, запропонований Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" договір не підписано, протоколу розбіжностей, як це передбачено ст. ст. 179-181 ГК України, до нього не складено, екземпляр договору позивачу не повернуто.

Враховуючи те, що проект договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 4123 містить всі істотні умови, визначені ч. 1ст. 638 ЦК України, а відповідач не надав доказів підписання договору, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати укладеним договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №44123 в редакції позивача, запропонований за проектом, що направлений відповідачу листом №30.1 -13/346 від 01.02.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінфо-Полтава плюс", вул. Великотирнівська, 39А, м. Полтава, 36034 (код ЄДРПОУ 40115323) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008 (р/р 260007148 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) 1218,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.07.2016.

Суддя Д.М. Сірош