Рішення

від 29.06.2016 по справі 916/1314/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2016 р.Справа № 916/1314/16

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю «КСАС І В»

До відповідача: Приватне підприємство «МОСТ»

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: - не з'явився.

Від відповідача: - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 23.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «МОСТ» про стягнення 9938,13 грн., з яких 8600,00грн. - сума основного боргу; 395,84 грн. - 30% річних; 390,00 грн. - сума, на яку збільшилась заборгованість з врахуванням індексу інфляції; 552,29 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2016р. порушено провадження по справі №916/1314/16 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 13.06.2016р. о 10:20.

29.06.2016р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» надійшло клопотання про розгляд справи №916/1314/16 без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами.

29.06.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» надійшло додаткове пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості за надані послуги.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини відсутності не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на юридичну адресу, яка зазначена у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.05.2016р. про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Враховуючи зазначене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.06.2016р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, та оцінивши надані докази, суд встановив:

16 лютого 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» та Приватним підприємством «МОСТ» було укладено договір про надання транспортних послуг № 16/02/16, який визначає порядок взаємовідносин, що виникають між ПП «МОСТ» (Замовник) та ТОВ «КСАС І В» (Виконавець).

Вищевказаний договір завірений підписом директора приватного підприємства «МОСТ» ОСОБА_1 та скріплений печаткою був переданий Виконавцю) відповідно до п. 12.1. даного договору, через електронну пошту директора приватного підприємства «МОСТ» ОСОБА_1 (E-mail: k.lukyanchicov@mail.ru ). Оригінал даного Договору був пізніше наданий Замовником.

Предметом даного договору відповідно до розділу 2 є правовідносини між сторонами при яких Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати транспортні перевезення сипучих матеріалів (надалі-вантаж), а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю за надані транспортні послуги на умовах даного Договору.

Відповідно до п.п. 6.1. та 6.2. договору № 16/02/16, прийом-передача виконаних робіт (наданих послуг) проводиться три рази на місяць: 10, 20 та останнього числа поточного місяця, про що сторони підписують Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), які оформляються на підставі товарно-транспортних накладних. При цьому, товарно-транспортні накладні оформляються сторонами кожен день і окремо на кожну машину Виконавця. Замовник зобов'язаний прийняти послуги, надані Виконавцем, і підписати Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не пізніше наступного робочого дня. У випадку неповернення Замовником Виконавцеві підписаних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом трьох днів з моменту їх отримання або ненадання Замовником мотивованих заперечень до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) в цей строк, Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) вважаються підписаними з моменту їх передачі Замовнику, а роботи, зазначені в них, належним чином виконані Виконавцем.

Відповідно до вимог пункту 11.4 глави 11 правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за №128/2568, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників.

Однак, як встановлено судом, Приватне підприємство «МОСТ» не виписував, товарно-транспортні накладні.

Для контролю транспортних засобів, які виконували роботи, Виконавцем оформлялися на кожен день і на окремий транспортний засіб подорожні листи вантажного автомобіля, де зазначалося - реєстраційний номер автомобіля, ПІБ водія, робота водія та автомобіля, рух пального, та кількість відпрацюванних годин транспортного засобу. Дані подорожні листи вантажного автомобіля завірялися підписами відповідальної особи Замовника та скріплялися печаткою Приватного підприємства «МОСТ».

Відповідно до п.п. 7.1. та 7.2. Договору № 16/02/16, вартість даного Договору становить суму вартості усіх перевезень. Розмір оплати за надані транспортні послуги є договірною і становить 200 грн. за 1 год. роботи 1-го автомобіля.

На підставі зазначених даних в подорожних листах вантажного автомобіля, був складений акт № ОУ-0000006 здачі - прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016р.. Згідно даного акту, Виконавцем в період з 17.02.2016 року по 21.02.2016 року були проведені такі роботи (надані такі послуги) по Договору № 16/02/2016 від 16.02.16 р., а саме:

- транспортні послуги з перевезення сипучих матеріалів транспортним засобом АС0036ВС - відпрацювано 10 год. (подорожний лист вантажного автомобіля № 116948 та № 116899);

- транспортні послуги з перевезення сипучих матеріалів транспортним засобом АС8300АО - відпрацювано 10 год. (подорожний лист вантажного автомобіля № 116940 та № 116939);

- транспортні послуги з перевезення сипучих матеріалів транспортним засобом АС8900АО - відпрацювано 10 год. (подорожний лист вантажного автомобіля № 116887 та № 116888);

- транспортні послуги з перевезення сипучих матеріалів транспортним засобом АС9700ВС - відпрацювано 13 год. (подорожний лист вантажного автомобіля № 116941, № 116942 та № 116943).

Відповідно до п. 7.4 Договору оплата Замовником наданих Виконавцем послуг здійснюється три рази в місяць в такому порядку - 10, 20 і 30 числа кожного місяця Виконавець надсилає Замовнику рахунок на оплату (факсом, електронною поштою тощо) за виконані роботи, а Виконавець має оплатити цей рахунок не пізніше наступного робочого дня.

Виконавець 12.03.2016 року надіслав Замовнику на юридичну адресу (65481, АДРЕСА_1) рахунок-фактура № СФ-0000006 від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. та Акт № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн., однак дані документи повернулися за закінченням терміну зберігання15.04.2016 року.

27 квітня 2016 року Виконавцем повторно було надіслано Замовнику (відповідачу) на юридичну адресу (65481, АДРЕСА_1) рахунок-фактура № СФ-0000006 від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. та Акт № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн., однак також дані документи повернулися за закінченням терміну зберігання03.06.2016 року.

Окрім того, відповідно до п.п. 7.4 та 12.2 Договору, Виконавець (позивач) 11.03.2016 року рахунок-фактуру № СФ-0000006 від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. та Акт № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. були надіслані на електрону пошту (E-mail: k.lukyanchicov@mail.ru ), через яку виконавець отримав підписаний договір № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від директора приватного підприємства «Мост» ОСОБА_1.

Враховуючи те, що як зазначає позивач, на теперішній час, Приватне підприємство «МОСТ» не розрахувалось перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КСАС І В», позивач звертається до Господарського суду Одеської області за захистом своїх законних прав та інтересів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Враховуючи вищенаведене, Акт № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. був надісланий Приватному підприємству «МОСТ» неодноразово у спосіб, визначений договором № 16/02/16. При цьому, у визначений договором строк (п. 6.2. Договору) Замовник не надав жодних письмових заперечень щодо наданих послуг по Акту № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. а тому згідно пп. 6.1. та 6.2. договору № 16/02/16 він вважається виконаним належним чином та у повному обсязі.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» виконало зобов'язання за договором № 16/02/16 що підтверджується подорожніми листами та актами виконаних робіт, однак Приватне підприємство «МОСТ» безпідставно ухилилось від підписання актів виконаних робіт та не надало вмотивованої відмови від їх підписання.

Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)В» За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором № 16/02/16 Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншими правовими актами, договором, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно пред'являються.

Отже, враховуючи неналежне виконання Приватним підприємством «МОСТ» зобов'язань за договором № 16/02/16 з відповідача належить стягнути суму основної заборгованості у розмірі 8600,00грн.

Відповідно до п.п. 7.4 та 12.2 договору № 16/02/16, 11.03.2016 року, рахунок-фактура № СФ-0000006 від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. та Акт № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від 21.02.2016 року на суму 8 600,00 грн. були надіслані на електрону пошту (E-mail: k.lukyanchicov@mail.ru ), через яку Товариство з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» отримав підписаний договір № 16/02/2016 від 16.02.2016 року від директора приватного підприємства «Мост» ОСОБА_1 а тому, суд звертає увагу, що враховуючи те, що договором № 16/02/16 сторонами погоджено направлення даних документів електронною поштою, Приватне підприємство «МОСТ» отримало увесь необхідний пакет документів 11.03.2016 року та відповідно до п. 7.4 договору № 16/02/16 повинно було сплатити рахунок не пізніше наступного робочого дня а саме 14.03.2016р.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 552,29 грн. пені. 395,84грн 30% річних; 390,00 грн. сума, на яку збільшилась заборгованість з врахуванням індексу інфляції за період з 17.03.2016р. по 11.05.2016р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до постанови пленумуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» , статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» , статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» . У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань» , а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що між сторонами відповідно до п. 8.2. договору № 16/02/16, не визначено базу нарахування пені за невиконання грошового зобов'язання, як відсутній і спеціальний закон, який регулює підстави та порядок нарахування пені у даних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08 червня 2016 року по справі № 910/21924/15.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені.

Разом з тим, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум втрат коштів від інфляції та 30 % річних, суд дійшов висновку про те, що розрахунок втрат коштів від інфляції за період з березня по квітень є вірним та підлягає задоволенню в сумі яка заявлена позивачем а саме 390,00 грн.

Що стосується 30 % річних, при розрахунку Товариство з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» не врахувало 366 днів у 2016р. а тому стягненню з Приватного підприємства «МОСТ» підягає сума відповідно до розрахунку господарського суду Одеської області у розмірі 394,75 грн. за період з 17.03.2016р. по 11.05.2016р.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 та ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МОСТ» (65481, АДРЕСА_2 Р/р 26009287966 в РВ АБ В«УкргазбанкВ» МФО 320478 ЄРПОУ 13937694 ІПН 139376916030 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» (43020, м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного 20/39 Р/р № 26001300665317 в Фiлiя - Волинське обласне управлiння АТ «Ощадбанк» в м. Луцьку МФО: 303398 ЄДРПОУ 32748109 ІПН: 327481003188) основну заборгованість в розмірі 8600,00 грн., 30 % річних в розмірі 394,75 грн. інфляційні втрати в розмірі 390,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

3. Врешті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 липня 2016р .

Суддя О.Ю. Оборотова