Рішення

від 04.07.2016 по справі 925/68/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2016 р. Справа № 925/68/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від першого позивача - ОСОБА_1 - особисто,

ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

від другого позивача - ОСОБА_3 - особисто,

від відповідача - Терещенко С.І. - адвокат,

від третіх осіб:

від ОСОБА_5 - представник не з'явився,

від ОСОБА_6 - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом 1. ОСОБА_1, м. Кам'янка, Черкаської

області;

2. ОСОБА_3, м. Кам'янка, Черкаської області

до фермерського господарства "Долина Чмижини", м. Кам'янка,

Черкаської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_5, м. Кам'янка, Черкаської

області;

2. ОСОБА_6, м. Кам'янка, Черкаської

області;

про визнання недійсними наказів від 27 липня 2015 року за № 5, №6

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до фермерського господарства "Долина Чмижини" про визнання недійсними наказів від 27 липня 2015 року №5, №6 про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із членів фермерського господарства "Долина Чмижини", та про затвердження статуту фермерського господарства в новій редакції (з урахуванням заяви від 29 квітня 2016 року).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 березня 2016 року провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2016 року вищевказану ухвалу було скасовано та передано справу на розгляд господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 квітня 2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. та призначено розгляд справи на 12 травня 2016 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 червня 2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Позивачі позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього і зазначав, що позивачі не можуть бути членами фермерського господарства "Долина "Чмижини", оскільки останні не є членами сім'ї та родичами голови фермерського господарства, а внесення змін до статуту проводиться за рішенням засновників господарства, у зв'язку з чим відповідач вважає рішення про виключення позивачів зі складу учасників та внесення відповідних змін до статуту є законним.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, надіслали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 липня 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/68/16.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання недійсними наказів, позивачі зазначали, що відповідачем всупереч чинному законодавству рішення про виключення їх зі складу учасників господарства приймалося одноосібно головою фермерського господарства. При цьому останніх не було повідомлено про час та місце проведення зборів учасників господарства з оголошенням порядку денного. В зв'язку з чим було порушено права позивачів як членів фермерського господарства "Долина Чмижини".

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, фермерське господарство "Долина Чмижини" було створено одноосібно громадянином ОСОБА_7 (а.с.118-121).

В подальшому рішенням зборів засновників фермерського господарства від 20 червня 2013 року було прийнято в його члени ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також було вирішено здійснити державну реєстрацію змін до статуту (а.с.13).

Згідно п. 1.3. статуту фермерського господарства "Долина Чмижини" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарство засноване на базі спільного володіння майном та за взаємною домовленістю всіх його членів.

Голова та засновник фермерського господарства - ОСОБА_7, члени - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (п.п. 1.4. та 1.5. статуту).

27 липня 2015 року було прийнято рішення, оформлене наказом №5, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було виключено з членів фермерського господарства та затверджено статут фермерського господарства у новій редакції.

Також в той же день було прийнято рішення, оформлене наказом №6 про правомочність рішення прийнятого наказом №5 від 27 липня 2015 року.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

До членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти) (в редакції ст. 3 Закону станом на момент прийняття рішення про включення позивачів до членів фермерського господарства).

У статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (ч. 4. ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство").

В п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначається, що при визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

Господарський кодекс України, зокрема ст. 63, розрізняє види підприємств залежно від форми власності. Це приватне підприємство, що діє на основі приватної власності грома дян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності, підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності) та спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва.

Тобто за формою власності фермерське господарство є приватним підприємством.

Організаційні форми підприємств ГК України ставить в залежність від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу і розрізняє унітарні та корпоративні підприємства.

Унітарне підприємство - це підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство - це підприємств, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч. ч. 4. 5 ст. 63 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦК України товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Корпоративні підприємства за нормами Господарського кодексу України це й є товариства за нормами Цивільного кодексу України.

Створюючи фермерське господарство "Долина Чмижини" одноосібно головою ОСОБА_7, господарство мало всі ознаки приватного унітарного підприємства.

Однак в подальшому рішенням зборів засновників фермерського господарства від 20 червня 2013 року було прийнято в його члени ОСОБА_1 та ОСОБА_3, змінено статут, в зв'язку з чим фермерське господарство фактично набуло ознак приватного корпоративного підприємства.

Господарськими товариствами, відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до п. 2.4 статуту господарство належить його власникам (членам) на праві спільної сумісної власності або порядку, передбаченою угодою між ними.

Всупереч ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" порядок вступу до фермерського господарства та виходу з нього в статуті (в редакції чинній на час прийняття спірних рішень) не зазначено.

У складі спеціального Закону України "Про фермерське господарство" також відсутні норми, які б регулювали порядок виключення або добровільного виходу члена фермерського господарства з його складу.

У зв'язку із відсутністю у спеціальному законі та статуті господарства норм, які регулюють спірні між позивачами та відповідачем відносини, вони повинні регулюватись за принципом аналогії закону, як це передбачено статтею 8 ЦК України.

Виходячи зі змісту ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" питання про виключення члена товариства вирішується на загальних зборах товариства.

Загальні збори повинні бути правомочними, а під час їх скликання та проведення не повинно відбуватись порушення вимог Закону та/або установчих документів.

З наказу №5 від 27 липня 2015 року вбачається, що рішення про виключення позивачів з членів фермерського господарства приймалося одноособово головою фермерського господарства.

Частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Оскільки позивачів не було повідомлено про час та місце проведення загальних зборів фермерського господарства, а також не було ознайомлено з порядком денним, то це є підставою для визнання судом оскаржуваних рішень недійсними.

При цьому суд вважає, що спірні накази безпосередньо порушують права позивачів, зокрема, право брати участь в спільному управлінню справами фермерського господарства, оскільки останніх не було повідомлено про час та місце проведення зборів, позивачі не могли в достатній мірі підготуватися до питань порядку денного, висловити свої пропозиції, зауваження з усіх питань, що в подальшому могло вплинути на результати прийнятого рішення.

Таким чином, у позивачів виникли законні підстави для захисту порушених прав в судовому порядку шляхом їх відновлення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було спростовано належними доказами доводи позивачів, що викладені в позові.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується тверджень відповідача, про те що позивачі не можуть бути членами фермерського господарства "Долина "Чмижини", оскільки останні не є членами сім'ї та родичами голови фермерського господарства, то суд не приймає їх до уваги, оскільки рішення від 20 червня 2013 року про зарахування до членів фермерського господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як своїх родичів є чинним та у встановленому законом порядку не визнано недійним і дане рішення не є предметом розгляду даного спору.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат.

Господарські витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Першим позивачем також заявлено до стягнення з відповідача понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 2 200 грн. 00 коп.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013 (абзац 4 підпункту 6.3 пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013, року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що уповноважена першим позивачем особа ОСОБА_2 є адвокатом. Крім того першим позивачем не надано належних доказів, що підтверджують понесені ним витрати. Так, в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру №39 від 12 травня 2016 року, яка не містить жодного підпису (а.с. 109).

Крім того слід зазначити, що в матеріалах справи містяться заяви позивачів про повернення судового збору.

Оскільки ухвалу господарського суду Черкаської області від 02 березня 2016 року про припинення провадження у справі скасовано, то підстав для повергнення судового збору немає.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним наказ від 27 липня 2015 року №5 про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із членів фермерського господарства "Долина Чмижини", та про затвердження статуту фермерського господарства в новій редакції.

3. Визнати недійсним наказ від 27 липня 2015 року №6 про правомочність рішення прийнятого наказом від 27 липня 2015 року №5.

4. Стягнути з фермерського господарства "Долина Чмижини", вул. Селищна,14, м. Кам'янка, Черкаської області, ідентифікаційний код 21355173 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 1 378 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з фермерського господарства "Долина Чмижини", вул. Селищна,14, м. Кам'янка, Черкаської області, ідентифікаційний код 21355173 на користь ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 1 378 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 05 липня 2016 року.

Суддя А.В.Васянович