Рішення

від 09.06.2016 по справі 923/1622/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р. Справа № 923/1622/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ,

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м. Херсон,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Захист", м.Запоріжжя,

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів",

про стягнення 5 554 465,91 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, уповн. представник, довіреність № 804/15 від 22.12.2015р;

від відповідача-1 - ОСОБА_3, уповн. представник, довіреність від 18.08.2014р.

від відповідача-2- не прибув;

від відповідача-3- не прибув.

Обставини справи: справу порушено за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Захист" (відповідач-2) з вимогою про солідарне стягнення з цих відповідачів заборгованості за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р., що укладений в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р2-01-03-3-0/002 від 10.02.2014р., в загальній сумі 5 554 465,91 грн., з яких 5268608,72 грн. заборгованості по кредиту, 213 919,95 грн. заборгованості по процентах, 61229,31 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10 507,93 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 200,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, а також, з вимогами про стягнення цієї ж заборгованості (у вказаних її загальному розмірі, складі та розмірі в розрізі складових цієї заборггованості) з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів", як солідарного, поряд з відповідачем-1, боржника відносно вказаної заборгованості, відповідно, з відповідача-1 як з позичальника за вказаним кредитним договором, а з відповідача-2 та відповідача-3 як з поручителів за цим кредитним договором на підставі договорів поруки від 10.02.2014р. № 12/Р2-01-03-3-0/004 та № 12/Р2-01-03-3-0/003.

Ухвалою суду від 26.12.2014р. провадження у даній справі було зупинено, у зв'язку з порушенням господарським судом Запорізької області справи № 908/5534/14 про банкрутство ТОВ "Сігма-Захист" та порушенням господарським судом Херсонської області справи № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія".

Ухвалою від 27.04.2016 року розгляд справи поновлено, у зв'язку з припиненням провадження у справі № 908/5534/14 про банкрутство ТОВ "Сігма-Захист" та затвердженням судом реєстру грошових вимог кредиторів до банкрута при розгляді справи № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія", продовжено строк розгляду даної справи по 17.06.2016р. та призначено розгляд справи на 24.05.2016 року.

Ухвалою від 24.05.2016р. розгляд справи відкладено на 09.06.2016р. з метою витребування від позивача додаткових документів для вирішення спору.

06.06.2016р. позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою просить, у зв'язку з вирішенням спору між позивачем та відповідачем-1 про стягнення спірного боргу (заборгованості за кредитним договором кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р.) в процесі розгляду судової справи № 923/1804/14 про банкрутство відповідача-1, стягнути з відповідача-2 та відповідача-3, кожен з яких, поряд з відповідачем-1, є солідарним боржником щодо вказаної заборгованості, стягнути з відповідача-2 та відповідача-3 заборгованість за цим кредитним договором у сумі 5554465,91 грн., з яких 5268608,72 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 213919,95 грн. заборгованості по процентах, 61229,31 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10507,93 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 200,00 грн. заборгованості зі сплати комісії. Суд приймає до справи вказану цю заяву позивача, оскільки, як-то слідує з протоколів судових засідань у справі, станом на 09.06.2016р. суд не перейшов до розгляду справи по суті та враховуючи, що за вказаною заявою позивача підстави позову залишаються незмінними, а саме, невиконання відповідачами договірних зобов'язань перед позивачем, які виникли з кредитних договорів та договорів поруки (в контексті визначення за п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 поняття "підстава позову" - як обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу).

У зв'язку з прийняттям судом даної заяви позивача, суд констатує про те, що клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі, у зв'язку з затвердженням судом реєстру грошових вимог кредиторів до банкрута при розгляді справи № 923/1804/14 про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія", складовою яких є вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р., в контексті розгляду даної справи за вимогами до відповідача-1, не має значення, оскільки, згідно заяви позивача про зміну предмету позову у позивача, при розгляді даної справи, відсутні вимоги до відповідача-1. В частині ж припинення провадження у даній справі за вимогами, які спрямовано до відповідача-2 та відповідача-3, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки спір між цими відповідачами та позивачем щодо стягнення з останніх заборгованості за кредитним договором № 010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. не вирішений іншим судом.

Представник відповідача-1, в контексті поданої позивачем до суду заяви про зміну предмету позову та прийняття цієї заяви судом, не наполягає на задоволенні клопотань від 16.12.2014р. відповідача-1 про витребування від позивача доказів, у зв'язку з чим суд залишає ці клопотання без розгляду. Представником відповідача-1 повідомлено суду про те, що у вирішені спору відповідач-1 покладається на розсуд суду.

08.06.2016р. через канцелярію суду надійшли клопотання відповідача-3 про передачу справи за територіальною підсудністю, за місцезнаходженням цього відповідача, до господарського суду Львівської області, та відзив відповідача-3 на заяву позивача про зміну предмету позову, за яким стверджується про відсутність підстав для прийняття судом цієї заяви. Клопотання відповідача-3 про передачу справи за територіальною підсудністю не підлягає задоволенню, з огляду на норму ч. 3 ст.17 ГПК України (справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду) , оскільки, станом на час порушення даної справи ця справа була підвідомча господарському суду Херсонської області.

Відповідач-2 належним чином повідомлений судом про місце, дату та час розгляду справи, проте, відзив на позовну заяву не надав. Заяви та клопотання цього відповідача щодо судового засідання 09.06.2016р. не надходили.

Відповідач-3 надав 25.12.2014р. відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити повністю в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги суперечать положенням ст. 554 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачі не давали спільної поруки, підстави для об'єднання у одній позовній заяві вимог до відповідача-2 та відповідача-3 відсутні, вимога від 07.08.2014р. № 140-7-0-384 банку до поручителів (відповідача-2 та відповідача-3) про погашення заборгованості за кредитним договором, поряд, з вимогами про погашення простроченої заборгованості, всупереч положень договору поруки, містить вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі (тобто, й щодо сум, які на дату надсилання вимоги не набули статусу простроченої заборгованості за кредитним договором), відсутність доказів підписання вказаної вимоги уповноваженою особою позивача (т.1 а.с.138-141). Також, відзив містить у собі твердження про відсутність підстав для об'єднання у одній позовній заяві вимог до відповідачів у цій справі та про непідвідомчість справи за позовом з заявленими, згідно з позовною заявою вимогами, господарському суду Херсонської області.

Твердження про відсутність підстав для об'єднання у одній позовній заяві вимог до відповідачів у цій справі відхиляються судом, оскільки позовні вимоги до відповідачів виникли з аналогічних підстав та підтверджується одними й тими самими, у своїй більшості, доказами. Твердження про непідвідомчість справи за вимогами до відповідача-3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, як з поручителя за цим договором, відхиляються судом, оскільки (в контексті оцінки обґрунтованості цих тверджень за станом на дату подання позову ) позовна заява, як-то слідує з наведених у ній фактичних та юридичних підстав подання позову, фактично, містить у собі вимоги про стягнення одночасно однієї й той самої заборгованості з відповідача-3, як з поручителя, та з відповідача-1 (позичальника), при тому, що відносно цієї заборгованості відповідач-1 та відповідач-3 виступають солідарними боржниками.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за відсутності представника сторони неможливо розглянути певну справу. Неявка представників відповідача-2 та відповідача-3 не унеможливлює розгляд справи № 923/1622/14. Розгляд справи за відсутності представників відповідача-2 та відповідача-3, при тому, що вказаних відповідачів належним чином повідомлено судом про місце, дату, час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача-2 та відповідача-3.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа стосовно спрямованих до відповідача-2 позовних вимог розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 09.06.2016р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, суд -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" (надалі - позивач, банк) та Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (надалі - відповідач-1) уклали 10.02.2014р. між собою Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Р2-01-03-3-0/002, з додатком до цього договору - Умовами проведення кредитних операцій, згідно з якими позивач зобов'язався здійснювати на користь відповідача-1 кредитні операції у національній валюті Україні, у межах загального ліміту в сумі 5 544 800,00 грн., з строком користування по 30.04.2016р., або іншим строком, що визначений за згодою банку та відповідача-1, з сплатою 19,0 % річних за користування кредитними коштами, з цільовим призначенням на рефінансування існуючої кредитної заборгованості відповідача-1 в РБА з євро в національну валюту України по кредитному договору № 010/03-022/019 від 21.03.2008р., шляхом укладання між позивачем та відповідачем-1 кредитних договорів, умовами яких може бути визначено особливості здійснення окремих кредитних операцій (ліміт кредитної операції, строки та умови погашення заборгованості за кредитом, графік погашення заборгованості), а відповідач-1 зобов'язався виконувати усі обов'язки, які виникають для нього з даного Генерального договору, Умов проведення кредитних операцій - додатку до цього договору та кредитних договорів до цього договору, та повністю погасити заборгованість за кредитом в межах строку встановленого для відповідної кредитної операції (надалі - Генеральний договір).

Згідно з п. 14.1. Генерального договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, прийнятих ними відповідно до Генерального договору.

В рамках (на виконання) Генерального договору позивач та відповідач-1 уклали 10.02.2014р. між собою кредитний договір № 010/Р2-01-03-3-0/003, на умовах якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в розмірі 5 544 800,00 грн., з видачею кредитних коштів однією сумою, строком користування по 30.04.2016р., сплатою 19,0 % річних за користування кредитними коштами, з цільовим призначенням на рефінансування існуючої кредитної заборгованості відповідача-1 в РБА з євро в національну валюту України по кредитному договору № 010/03-022/019 від 21.03.2008р., з погашенням заборгованості за кредитом починаючи не пізніше 28.02.2014р., в порядку у відповідності до Графіку погашення основної заборгованості - додатку до цього договору (надалі - кредитний договір).

Пунктом 2 кредитного договору передбачено, що на взаємовідносини сторін за даним договором поширюються положення Генерального договору, у тому числі, й положення додатку до Генерального договору - Умов проведення кредитних операцій.

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. цих Умов кредит надається на підставі письмової заяви відповідача про видачу кредитних коштів, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового на поточний рахунок відповідача.

Відповідно до п. 3.2. Генерального договору сплата процентів за користування кредитними коштами та/або комісій за певні кредитні операції здійснюється відповідачем в порядку, визначеному вказаними Умовами. Згідно з п. 3.3. Генерального договору проценти нараховуються не рідше одного разу на місяць, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, на залишок заборгованості за кредитом протягом усього строку наявності такої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день виникнення заборгованості за кредитом, а день повного погашення такої заборгованості не враховується. Згідно з п. 2.2. вказаних Умов проценти за користування кредитом мають сплачуватися відповідачем щомісяця, не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день повного погашення кредиту в такому порядку:

- в першому календарному місяці користування кредитом проценти сплачуються за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому банківському дню місяця;

- в наступних календарних місяцях проценти сплачуються за період з передостаннього банківського дня попереднього місяця (включно) по день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця;

- в останній календарний місяць користування кредитом проценти сплачуються за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує дню повного погашення кредиту.

Згідно п.3.4. Генерального договору, п.3.1.,3.1.5. Умов за обслуговування загального ліміту за Генеральним договором відповідач-1 щомісяця (не пізніше останнього банківського дня кожного місяця протягом строку дії Загального ліміту та в останній день строку загального ліміту) сплачує банку комісію у розмірі 100,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 10.1., п. 10.1.4. та п. 10.2.1. Генерального договору при порушенні відповідачем-1 строків виконання або невиконанні відповідачем-1 грошових зобов'язань за цим договором банк має право вимагати від відповідача-1 дострокового повного або часткового погашення заборгованості за кредитом. Згідно п. 10.3. Генерального договору у випадку, коли банк вирішив скористатися вказаним правом, банк повідомляє про це відповідача-1 шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання банку є припиненими, ліміти кредитних операцій скасованими або встановленими в розмірі фактичної заборгованості відповідача-1 за всіма окремими кредитними операціями з дати направлення банком відповідного повідомлення або з іншої встановленої банком дати. При цьому, відповідач-1 зобов'язаний виконати вимогу, яку вказано у надісланому банком письмовому повідомленні, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з дня направлення банком відповідачеві-1 цього письмового повідомлення (якщо у повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання відповідачем-1 вказаної вимоги банку, банк, зокрема, має право звернути стягнення за договором забезпечення та пред'явити вимогу поручителям відповідача-1.

Згідно з п. 14.6. Генерального договору передбачено, що повідомлення та інша кореспонденція між сторонами даного договору здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на адреси сторін, що зазначені у розділі "Реквізити та підписи сторін " цього договору, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони Генерального договору, або у іншій спосіб, який дозволяє достовірно довести (встановити) дати дату та зміст відправленого або врученого повідомлення.

З метою забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобов'язань за Генеральним та кредитним договорами, 10.02.2014р. позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-Захист" (надалі - відповідач-2) уклали між собою договір поруки № 12/Р2-01-03-3-0/004, згідно з яким відповідач-2 зобов'язався перед позивачем нести солідарну відповідальність по зобов'язанням відповідача-1 за Генеральним та кредитним договорами, у тому ж обсязі що й відповідач-1.

Також, з метою забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобов'язань за Генеральним та кредитним договорами, 10.02.2014р. позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" (надалі - відповідач-3) уклали між собою договір поруки № 12/Р2-01-03-3-0/003, згідно з яким відповідач-3 зобов'язався перед позивачем нести солідарну відповідальність по зобов'язанням відповідача-1 за Генеральним та кредитним договорами, у тому ж обсязі що й відповідач-1.

Згідно з п. 2.2. цих договорів поруки кожен з поручителів зобов'язався здійснити виконання порушених відповідачем-1 зобов'язань з кредитного договору протягом десяти банківських днів з дати отримання вимоги банку, в обсязі, який вказаний у такій вимозі.

Згідно з п. 7.6. цих договорів поруки повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цими договорами здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 2 ст . 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. З аналогічних правових підстав, суд застосовує й норму ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1 та ч. 2. ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Банк свої зобов'язання за Генеральним договором та укладеним до нього кредитним договором виконав належним чином: відповідач-1, на умовах цих договорів, отримав в користування кредитні кошти в розмірі 5 544 800,00 грн., але в порушення наведених норм закону та умов договору свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів (погашення заборгованості за кредитом), сплати процентів та комісій за користування цими коштами належним чином не виконав. Станом на 16.10.2014р., у зв'язку з порушеннями відповідачем-1 зобов'язань за Генеральним договором та укладеним до нього кредитним договором, за відповідачем-1 утворилося 5 268 606,72 грн. заборгованості за кредитом (з них 1 039 890,20 грн. простроченої заборгованості за кредитом), 213 919,95 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 200,00 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом.

Вказане не заперечується відповідачем-1 при розгляді даної судової справи, відповідні вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення заборгованості визнано відповідачем-1 при розгляді господарським судом справи № 923/1804/14 про банкрутство відповідача-1, що слідує з ухвали суду від 14.04.2016р. у справі № 923/1804/14 (т.2 а.с.118-127), та підтверджується заявкою від 13.02.2014р. відповідача-1 на надання кредиту, меморіальним ордером банку від 14.02.2014р. № 03 на суму 5 544 800,00 грн. та виписками банку по рахунках відповідача-1 (т.1 а.с.37,38, 40-47).

Відповідно до ст. 610 та ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачено, зокрема, ст.ст. 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є, зокрема, грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 13.1. Генерального договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених Генеральним договором, сторони цього договору несуть відповідальність згідно законодавства України та положень цього договору.

Відповідно до п. 13.3.1. Генерального договору за кожен календарний день прострочення будь-яких грошових зобов'язань за укладеними в рамках Генерального договору кредитними договорами відповідач сплачує позивачеві пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється з наступного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання повинно було бути виконано відповідачем.

Відповідно до п. 13.6. Генерального договору до всіх правовідносин, які пов'язані з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 5 (п'ять) років.

За неналежне виконання відповідачем-1 договірних зобов'язань з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом банк нарахував цьому відповідачу 61 229,31 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 10 507,93 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом. Розрахунки пені (т.1 а.с.39) судом перевірено. Ці розрахунки не містять арифметичних помилок, узгоджуються з наведеними нормами закону та положеннями Генерального договору, з урахуванням кредитного договору, а також, відповідають фактичних обставинам взаємовідносин за вказаними договорами між позивачем та відповідачем-1. При розгляді даної судової справи, відповідачами не надано будь-яких заперечень щодо нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, у загальному розмірі 71737,24 грн. або ж її контррозрахунків.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за Генеральним договором та укладеним до нього кредитним договором банк 08.08.2014р. надіслав відповідачу-1 (рекомендованим листом з повідомленням), а також, відповідачу-2 та відповідачу-3 (рекомендованими листами), вимогу-претензію від 07.08.2014р. № 140-7-0-384 про погашення у тридцятиденний строк заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 5 385 900,39 грн., з них 5 268 608,72 грн. заборгованості по кредиту (зокрема, 682314,28 грн. простроченої заборгованості), 93 247,16 заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 18 026,58 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5 417,93 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, 600,00 грн. заборгованості з сплати комісії за кредитом.

Надсилання банком цих вимог у вказаній спосіб узгоджується з положеннями п.14.6. Генерального договору, п.7.6. договорів поруки від 10.02.2014р. № 12/Р2-01-03-3-0/003 та № 12/Р2-01-03-3-0/004.

Факт надсилання банком цих вимог відповідачам у даній справі підтверджується фіскальними чеками від 08.08.2014р. поштового відділення, поштовим повідомленням та роздруківкою відомостей з інформаційного веб-сайту підприємства поштового зв'язку "Відстеження пересилання поштових відправлень" (т.1 а.с.50-54). Крім того, факт отримання відповідачем-1 цієї претензії-вимоги 11.08.2015р. підтверджується відміткою у вказаному поштовому повідомленні. Факти отримання 13.08.2014р. відповідачем-2 та 12.08.2014р. відповідачем-3 цих претензій-вимог підтверджуються відомостями з вказаного інформаційного веб-сайту. У встановлені у цих вимогах строки жоден з відповідачів не задовольнив вимоги банку належним чином. Докази іншого у матеріалах судової справи відсутні.

Суд констатує про те, що за станом на дату винесення даного судового рішення заборгованість за кредитом (зокрема, з повернення кредиту), про стягнення якої дострокове був заявлений позов, за спливом час протягом розгляду даної справи (тобто, з об'єктивних причин), набула статусу простроченої заборгованості відповідача-1 перед банком.

Станом на дату винесення даного судового рішення Генеральний та кредитний договори, а також, договори поруки від 10.02.2014р. № 12/Р2-01-03-3-0/003 та № 12/Р2-01-03-3-0/004 є чинними, не визнані недійсними.

Доводи відзиву відповідача-3 відхиляються судом. Зокрема, в частині тверджень про:

- невідповідність позовних вимог положенням ст. 554 Цивільного кодексу України, тому, що відповідачі не давали спільної поруки, оскільки у даній справі не заявлений позов про стягнення з відповідача-2 та відповідача-3, саме, солідарно заборгованості за кредитним договором;

- необґрунтованість вимоги від 07.08.2014р. № 140-7-0-384 банку до поручителів (відповідача-2 та відповідача-3) в частині вимог про сплату, поряд, з сумою простроченої заборгованості, й грошових сум, які на дату надсилання вимоги не набули статусу простроченої заборгованості, оскільки, ці твердження суперечать п.2.3 Генерального договору та п.10.3. Генерального договору (зобов'язання кредитора (тобто, банку) є припиненими, ліміти скасованими ), з урахуванням того, що у справі відсутні докази залишення ліміту кредитної операції не скасованими, а також, оскільки такі твердження не враховують положення п.1.1. та п.1.2. договору поруки (поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного або часткового виконання забезпечених зобов'язань) , а також, положення преамбули договору поруки стосовно визначення поняття "забезпечені зобов'язання" ( "забезпечені зобов'язання" - всі та окремі зобов'язання позичальника перед кредитором, що виникають з кредитного договору, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафів та інших платежів );

- відсутність доказів підписання вказаної вимоги уповноваженою особою позивача, оскільки, по-перше, по отриманню даної вимоги відповідач-3 не заявляв позивачу будь-яких відповідних претензій, заперечень або зауважень та, по-друге, з огляду на наявність у матеріалах справи довіреності (т.1 а.с.90), яка була чинною на дату складання зазначених вимог банку до відповідачів та містить (передбачає) відповідні повноваження представника банку, яким підписано відповідні вимоги до відповідачів.

Відповідачами (будь-ким з відповідачів) не надано доказів сплати, повністю або частково, заявлених до стягнення з них 5 554 465,91 грн., з яких 5 268 608,72 грн. заборгованості по кредиту, 213 919,95 грн. заборгованості по процентах, 61 229,31 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10 507,93 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 200,00 грн. заборгованості зі сплати комісії.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір повністю, у сумі 73 080,00 грн., має бути покладений на відповідачів у справі, з розподілом між відповідачами порівну.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Захист" (місцезнаходження: 69121, м . Запоріжжя, вул. Ладозька, буд.40; ідентифікаційний код юридичної особи 32324253) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) 5 268 608 (п'ять мільйонів двісті шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) грн. 72 коп. заборгованості по кредиту, 213 919 (двісті тринадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 95 коп. заборгованості по процентах за кредитом, 7 1 737 (сімдесят одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 24 коп. пені, 200 (двісті) грн. 00 коп. заборгованості зі сплати комісії та 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" (місцезнаходження: 81634, Львівська область, Миколаївський район, с. Розвадів, вул.Степана Бандери, буд.7; ідентифікаційний код юридичної особи 37288807) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) 5 268 608 (п'ять мільйонів двісті шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) грн. 72 коп. заборгованості по кредиту, 213 919 (двісті тринадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 95 коп. заборгованості по процентах за кредитом, 71 737 (сімдесят одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 24 коп. пені, 200 (двісті) грн. 00 коп. заборгованості зі сплати комісії, 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.06.2016р.

Суддя К.В. Соловйов