Ухвала

від 30.06.2016 по справі 802/182/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/182/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

30 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представників позивача: Гуравської В.Ю., Суслікової Н. М., Волчанської О. В.,

представника відповідача: Козак Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Грузької сільської ради Гайсинського району Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Грузької сільської ради Гайсинського району Вінницької області (далі-позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 (далі-третя особа) про визнання дій протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

- визнати протиправними дії начальника Головного управління Держземагенства у Вінницькій області ОСОБА_7 щодо прийняття Наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області №2-2763/15-14-СГ від 10.09.2014 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- визнати протиправним та скасувати Наказ Держземагенства у Вінницькій області №2-2763/15-14-СГ від 10.09.2014;

- визнати протиправними дії начальника Головного управління Держземагенства у Вінницькій області Козака Юрія Володимировича щодо прийняття Наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-5054/20-15-СГ від 27.10.2015 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду";

- визнати протиправним та скасувати Наказ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-5054/20-15-СГ від 27.10.2015.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2016 провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.12.2014 позивач звернувся до Начальника Головного управління Держземагенства у Вінницькій області ОСОБА_7 з листом №190 про виділення земельних ділянок громадянам села Грузьке, в тому числі учасникам АТО для ведення сільського господарства. У відповідь на вказаний лист Головне управління Держземагентства у Вінницькій області повідомило, що вказані земельні ділянки перебувають в оренді громадянці ОСОБА_6.

27.10.2015 на підставі наказу №2-5054/20-15-СГ виданого начальником ГУ Держземагенства у Вінницькій області, було затверджено документацію із землеустрою та надано в оренду вказану земельну ділянку ОСОБА_6.

Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції керувався положеннями п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України та виходив з того, що дану адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Стяттями 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Відповідно до ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області реалізує свої повноваження власника землі, і виступає рівноправним суб'єктом земельних відносин. У відносинах з приводу яких виник спір, відповідач не здійснював владні управлінські функції відносно позивача, тому, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно - правовий характер.

Згідно правової позиції Верховного Суду України № 6-2510 цс 15 від 16.12.2015 року, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності чи користування на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Аналогічного висновку дійшов Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі 21-493а14, вказавши, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

В силу норми абзацу 2 частини першої статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо неналежності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим, провадження по даній справі підлягає закриттю.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України апеляційний суд роз'яснює позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Грузької сільської ради Гайсинського району Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 липня 2016 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.