ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.06.16р. Справа № 904/3348/16
За позовом Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", (м. Дніпро)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ініціатива-3", (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 66 322,32 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт ( дов. № 265 від 12.05.16р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ініціатива - 3" (далі-відповідач) про стягнення 66 322,32 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 48 641,32 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 3 979,73 грн. - пеня, 12 235,14 грн. - інфляційні втрати, 1 466,13 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 010549 від 29.03.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 21996228 станом 07.06.2016 року юридичне місцезнаходження відповідача (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ініціатива - 3") - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, Донецьке шосе, б. 97-А - куди і направлялась ухвала суду.
Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання, в якому зазначається, що згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 26/6 від 13.04.16р. "Про перейменування МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" та затвердження статуту у новій редакції" найменування комунального підприємства з "Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" змінено на "Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради". Відповідно до п. 1.1 Статуту КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" (у новій редакції) підприємство є правонаступником МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі".
Також, відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націо-нал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та розпорядження Дніпропетровської міської ради від 19.02.16 р. № 71-р «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська», проспект Карла Маркса, на якому знаходиться КП «Дніпропетровські міські теплові мережі», перейменовано на проспект ОСОБА_2.
Також, відповідно до Постанови Верховної ради України № 1375-УП від 19.05.16 р. «Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області» місто Дніпропетровськ Дніпропетровської області перейменовано на місто Дніпро.
У зв'язку з викладеним, просить замінити назву Позивача - Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" на Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд, 37, код ЄДРПОУ 32082770).
Відповідно до п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". За приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на викладене, господарський суд вважає можливим здійснити заміну сторони її правонаступником, а саме: замінити позивача у справі - Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради".
Представником позивача в судовому засіданні надано оригінал довідки від 24.06.16р. про наявність заборгованості відповідача за період з 01.10.14р. по 01.01.16р. у сумі 48 641,34 грн.
Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2011 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі", як енергопостачальна організація, та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ініціатива - 3", як споживач, було укладено договір на постачання теплової енергії № 010549.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 29.03.2014 року (п. 11.1. договору).
Згідно п. 1.1. договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді та потрібних їй обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);
гаряче водопостачання - протягом 350 діб;
- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;
- кондиціонування повітря - по мірі необхідності.
Згідно п. 7.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4.
Пунктом 7.3. договору встановлено, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати постачальнику вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.
У відповідності до п. 7.4. договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку постачальника, який зобов'язаний направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
За змістом додатку № 1 до договору від 29.03.2011 року Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" постачало через свої теплові магістралі теплову енергію до відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, буд. 97-А.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію за період за жовтень 2014р. на суму 1 516,88 грн., за листопад 2014р. на суму 5 611,02 грн., за грудень 2014р. на суму 9 068,88 грн., за січень 2015р. на суму 10 204,76 грн., за лютий 2015р. на суму 11 139,29 грн., за березень 2015р. на суму 11 847,43 грн., за квітень 2015р. на суму 2 208,37 грн.
Позивач зазначає, що відповідач систематично порушував умови вищевказаного договору, а саме, протягом опалювальних періодів 2014-2015рр., 2015-2016рр. не здійснював оплату за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію на загальну суму 51 596,63 грн., в підтвердження чого надано до суду копії актів прийому-передачі виконаних робіт до договору № 010549 від 29.03.2011 року (а.с.29-32).
На оплату спожитої відповідачем теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки, які додаються до позовної заяви (а.с. 22-28).
Акти приймання-передачі виконаних робіт та рахунки на оплату спожитої теплової енергії за спірний період вручені відповідачу, що підтверджується додатними до позовної заяви реєстрами доставки рахунків (а.с. 34-35).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ініціатива - 3" за зазначений період частково сплатило за надані послуги теплопостачання суму в розмірі 2 955,31 грн.
Тобто, станом на 01.01.2016 року з урахуванням часткової оплати заборгованість відповідача перед позивачем складає у розмірі 48 641,32 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплової енергії у розмірі 48 641,32 грн.
Доказів виконання по оплаті за договором на постачання теплової енергії № 010549 від 29.03.2011 року на загальну суму 48 641,32 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 48 641,32 грн.
Пунктом 8.2.3. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.
На підставі п. 8.2.3. договору прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3 979,73 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 19).
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 3 979,73 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 12 235,14 грн. та 3% річних у сумі 1 466,13 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 20-21).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 12 235,14 грн. та 3% річних у сумі 1 466,13 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Здійснити заміну позивача у справі № 904/3348/16 з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на його правонаступника Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради".
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ініціатива-3" (49130, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, буд. 97-А; код ЄДРПОУ 25015281) на користь Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради" (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 37; код ЄДРПОУ 32082770) - 48 641 (сорок вісім тисяч шістсот сорок одна) грн. 32 коп. заборгованість за спожиту теплову енергію, 3 979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 73 коп. пені, 12 235 (дванадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 1 466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 13 коп. 3% річних, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.07.16р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2016 |
Оприлюднено | 11.07.2016 |
Номер документу | 58786532 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні