Рішення

від 05.07.2016 по справі 909/436/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р. Справа № 909/436/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000 в особі Калуського безбалансованого управління по експлуатації газового господарства, вул. Я.Мельника, 20, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: Управління освіти Калуської міської ради, вул. Підвальна, 16, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 14419,18 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт І категорії відділу правового забезпечення, довіреність № 1.8-19/62 від 11.01.16р.

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" особі Калуського безбалансованого управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління освіти Калуської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 14419,18 грн., в тому числі 9330,61 грн. основного боргу, 4716,62 грн. інфляційних та 371,95 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.16 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 21.06.16. Ухвалою суду від 21.06.16 розгляд справи відкладено на 05.07.16.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи - ухвали суду від 27.06.16 та 21.06.16 (докази вручення ухвали від 21.06.16 містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між сторонами по справі укладено договір №Б-3003 від 19.02.13 та №Б-3003 від 01.01.14 на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача.

Предметом вищезаначених договорів є технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача визначений в розділі другому договорів.

Пунктом 2.1. договорів сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з планового та позапланового технічного обслуговування (далі - ПТО та ППТО) систем газопостачання споживача, що перебуває на його балансі чи у власності, в терміни та з періодичністю, що наведені в додатку, який є невід"ємною частиною даного договору, а також проведення технічного обслуговування за окремими заявками абонентів.

Відповідно до п.3.2. договору №Б-3003 від 19.02.13, оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником за наданими платіжними вимогами з долученням інвентаризаційної відомості та акта виконаних робіт, щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним періодом місяця.

Відповідно до п.3.2. договору №Б-3003 від 01.01.14, оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником за наданим актом виконаних робіт, щоквартально, не пізніше 10 числа, наступного за звітним періодом місяця.

На виконання умов договорів позивачем протягом 2013 - 2014 років виконано роботи на загальну суму 14994,83 грн., що підтверджується актами прийняття виконаних робіт на профілактичне обслуговування за 2013 рік, актами приймання виконаних робіт за 2014 рік. (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи).

Враховуючи, що відповідач частково оплатив вартість наданих послуг, заборгованість станом на день звернення до суду становила 9330,61 грн. Вказана заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 14.03.16, який підписаний і скріплений печатками обох сторін (а.с.17).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №02-02/1082 від 08.06.15 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи. Проте, дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 9330,61 грн.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 9330,61 грн. боргу за надані послуги є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем за період з 01.01.15 по 30.04.14 нараховано 4716,62 грн. інфляційних та 371,95 грн. - 3% річних.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи п.3.2 договорів, перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що вони є арифметично вірними.

Таким чином до стягнення підлягають 9330,61 грн. основного боргу, 4716,62 грн. інфляційних та 371,95 грн. - 3% річних.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на відповідача, а саме 1378 грн. судового збору.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 509,525,526, 610, 611,614, 625, 629 ЦК України, ст.174, 193 ГК України, 22, 43, 49,55, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Калуського безбалансованого управління по експлуатації газового господарства до Управління освіти Калуської міської ради про стягнення 14419,18 грн. - задоволити.

Стягнути з Управління освіти Калуської міської ради (вул. Підвальна, 16, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 02143459) на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код 03361046) - 9330 (дев"ять тисяч триста тридцять) грн. 61 коп. основного боргу, 4716 (чотири тисячі сімсот шістнадцять) грн. 62 коп. інфляційних, 371 (триста сімдесят одну) грн. 95 коп. - 3% річних та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.16

Суддя Цюх Г.З.