Рішення

від 01.07.2016 по справі 910/7281/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2016Справа №910/7281/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "Медичний центр "ДОБРОБУТ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс Інтернешинел" простягнення передплати у розмірі 1 334 025, 00 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Тума О.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Косів Л.Т. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Медичний центр "ДОБРОБУТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс Інтернешинел" про стягнення заборгованості (попередньої оплати) у розмірі 1 334 025, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання та у встановлений строк не повернено суму попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 р. порушено провадження у справі № 910/7281/16, розгляд справи призначено на 27.05.2016 р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та надав суду усні пояснення по справі. Безпосередньо у судовому засіданні подав документи з метою їх подальшого долучення до матеріалів справи, а саме: копію акту звірки, копію супровідного листа, копію доказів направлення акту звірки відповідачу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи, в межах строків встановлених ст. 69 ГПК України. Крім того, відповідач через загальний відділ суду звернувся із відзивом на позовну заяву, в якому повідомив суд, що кошти, які перерахував позивач на розрахунковий рахунок відповідача, відкритого в АТ "ЕРДЕ БАНК" м. Києва, залишилися на зазначеному розрахунковому рахунку і не були використані в господарській діяльності відповідача через події пов'язані з ліквідацією АТ "ЕРДЕ БАНК" та відмови банком в наданні зазначених коштів відповідачу.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, розгляд справи відкладено на 08.06.2016 року, про що судом винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 08.06.2016 року представник позивача наполягав на позові та на тому, що договір комісії №23/05 від 23.05.2012 р. припинив свою дію. Безпосередньо в судовому засіданні, представник позивача подав письмові пояснення на відзив та повідомив суд, що між сторонами підписано акт звірки розрахунків, проте такий акт суду не надав.

Представник відповідача пороти позову заперечував, посилаючись на те, що грошові кошти, які перерахував позивач на розрахунковий рахунок відповідача, залишилися на зазначеному розрахунковому рахунку і не були використані в господарській діяльності відповідача у зв'язку з веденням тимчасової адміністрації АТ "ЕРДЕ БАНК". Крім того, представник відповідача надав 30.06.2016 року доповнення до відзиву на позовну заяву та клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи № 910/7281/16 на 01.07.2016 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та надав суду Акт звірки взаєморозрахунків за 01.05.2012-30.06.2016 за договором комісії № 23/05 від 23.05.2012 року, який підписано сторонами по справі та скріплено печатками.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Судом зроблено висновок, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні 01.07.2016 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Медичний центр "Добробут" (Далі - комітент, позивач, ПрАТ "Медичний центр "Добробут" ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емансіс Інтернешинел" (Далі - комісіонер, відповідач, ТОВ "Емансіс Інтернешинел" ) укладено договір комісії № 23/05 (Далі - договір ), відповідно до якого, комісіонер зобов'язаний за дорученням комітента за винагороду здійснити від свого імені за рахунок та в інтересах комітента наступні угоди:

- імпортні поставки по зовнішньоекономічним контрактам товару, обумовленого у Додатку, який є невід'ємною частиною договору.

Комісіонер за договором зобов'язаний самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти продавця для комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з продавцем - нерезидентом імпортний контракт на поставку товару відповідно до вимог комітента по визначеній у додатку ціні та інших умовах придбання (п.2.1. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що розмір комісійної винагороди складає 480 249, 00 грн., що еквівалентно 59 400, 00 доларів США згідно середнього курсу продажу міжбанківської валютної біржі гривні відповідно долару США на дату укладення договору.

Оплата комісійної винагороди комісіонера на виконання доручення комітента виконується комітентом шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера після підписання сторонами Акту приймання-передачі (п. 5.3. договору).

Згідно п.п. 5.4., 5.5. договору, комітент зобов'язаний в строк до 20.02.2013 року провести передоплату за товар у розмірі 10% від його вартості, вказаної у додатку до договору. Комітент зобов'язаний в строк до 10.04.2013 року провести оплату за товар у розмірі 90% від його вартості, вказаної у додатку до договору (в редакції Додаткової угоди до договору від 01.10.2012 року).

У пункті 14.3. договору визначено, що договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним договором.

У додатку 1 до договору сторони визначили кількість, асортимент товару, та загальну вартість товару, яка складає 13 340 250, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач, згідно банківської виписки про рух грошових коштів за період з 01.03.2012 року по 30.06.2015 року перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 334 025, 00 грн. (10% передоплати).

Листом № 7 від 03.02.2016 року ПрАТ "Медичний центр "Добробут" повідомило ТОВ "Емансіс Інтернешинел" про необхідність повернення грошових коштів в сумі 1 334 025, 00 грн. та відмову від договору комісії від 23.05.2012 року № 23/05 (копія листа наявна у матеріалах справи).

Спір у справі виник, на думку позивача, у зв'язку з тим, що оскільки договір комісії від 23.05.2012 року № 23/05 припинив свою дію, тоді грошові кошти в сумі 1 334 025, 00 грн., перераховані позивачем на виконання комісіонером наданого йому доручення, відповідно до ст. 1212 ЦК України, набули статус безпідставно отриманих коштів.

За змістом ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір комісії № 23/05 від 23.05.2012 р. є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 ГК України , ст. ст. 11 , 202 , 509 ЦК України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ст.1016 ЦК України).

Положеннями ст. 1022 ЦК України передбачено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525 , 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.

Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов'язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "Емансіс Інтернешинел" зазначає, що не погоджується з позицією позивача щодо припинення договору комісії № 23/5 від 23.05.2012 року в односторонньому порядку, після отримання вимоги № 7 від 03.02.2016 року та повернення у зв'язку з цим перерахованих грошових коштів в сумі 1 334 025, 00 грн.

Крім того, відповідач повідомив суд, що позивачем було перераховано грошові кошти у розмірі 1 334 025, 00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Емансіс Інтеренешинел" відкритого в АТ "ЕРДЕ БАНК", які залишилися на зазначеному рахунку та не були використані в господарській діяльності відповідача через події пов'язані з ліквідацією ПАТ "ЕРДЕ БАНК" та відмови банком в наданні зазначених коштів відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до ТОВ "Емансіс Інтернешинел" з вимогою перерахувати спірні кошти.

Положеннями ст. 598 ЦК України передбачено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї з сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що комітент вправі в будь-який час відмінити дане комісіонеру доручення вцілому або в частині з виконанням умов, передбачених п. 4.2. договору.

Відповідно до статті 1025 ЦК України, комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Оскільки припинив свою дію, а доказів повернення отриманих грошових коштів відповідачем не надано, то у відповідності із ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено порядок повернення безпідставно отриманого майна, у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу 1 334 025, 00 грн., які отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача за договором комісії 23/05 від 23.05.2012 року становить 1 334 025, 00 грн. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Медичний центр "Добробут" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 1 334 025, 00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Медичний центр "Добробут" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емансіс Інтернешинел" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15; код ЄДРПОУ 36426078) на користь Приватного акціонерного товариства "Медичний центр "Добробут" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10; код ЄДРПОУ 31629319) передоплати у розмірі 1 334 025, 00 грн. та судовий збір у розмірі 20 010, 37 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.07.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко