Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/8073/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа №910/8073/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА",

2) Державної фіскальної служби України

про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельні марки

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Дитинюк Я.Л.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Богач М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київський вітамінний завод" (далі -позивач або ПАТ "Київський вітамінний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА", (далі -відповідач-1 або ТОВ "ІРІДА-УКРАЇНА"), Державної фіскальної служби України (далі -відповідач-2 або ДФС) про:

1) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки: «АЕвит», «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», які зареєстровано за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг № 22690 від 15.01.2002, № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009, шляхом припинення їх використання всіма доступними способами (експорт, імпорт, зберігання, пропонування до продажу, реалізацію, рекламування) для контрафактної продукції у вигляді лікувальних, косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е.

2) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» вилучити з цивільного обороту контрафактну продукцію, у вигляді лікувальних, косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ».

3) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» знищити за власний рахунок контрафактну продукцію, у вигляді лікувальних косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ».

4) зобов'язання Державної фіскальної служби та її територіальних підрозділів, які здійснюють митне оформлення товарів через кордон, зупинити пропуск через митний кордон України та митне оформлення контрафактної продукції, у вигляді лікувальних косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ», що ввозиться (імпортується) на територію України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, імпорт (ввезення) та пропонування для продажу на території України контрафактної продукції, яку марковано зареєстрованою ТМ АЕВИТ (АЕВІТ), іншими особами, є прямим порушенням його майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки: «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», які зареєстровано за свідоцтвами України на знак № 22690 від 15.01.2002 , № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009, та являється проявом недобросовісної конкуренції з боку розповсюджувача такої контрафактної продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

20.05.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 23.05.2016 представник ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог та надав письмові пояснення, у яких зазначає, що ПАТ "Київський вітамінний завод", як власник торговельних марок «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт» не звертався до ДФС із заявами про сприяння захисту прав інтелектуальної власності шляхом внесення таких марок до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Таким чином, лише після внесення у порядку, встановленому наказом Мінфіну № 648 від 30.05.2012, торговельних марок товариства до митного реєстру у органів доходів і зборів виникнуть правові підстави застосовувати процедури, визначені розділом ХIV Митного кодексу України, у тому числі призупиняти митне оформлення товарів за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності.

Розгляд справи відкладався до 16.06.2016 згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через загальний відділ діловодства суду 16.06.2016 від представника позивача надійшло клопотання, у якому ПАТ "Київський вітамінний завод" просить суд:

1. Призначити у справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності;

2. На вирішення експерта поставити питання:

1) Чи є товари Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА», марковані позначенням «АЕВИТ», такими самими чи спорідненими із товарами ПАТ «Київський вітамінний завод» 05 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки для товарів і послуг «АЕВИТ», «АЕВІТ», які зареєстровано за свідоцтвами України на знак № 22690 від 15.01.2002 р., та № 101616 від 12.01.2009 р.;

2) Чи є позначення «АЕВИТ», яким маркована продукція Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА», тотожним, або схожим настільки, що його можна сплутати із знаками для товарів та послуг «АЕВИТ», «АЕВІТ», які зареєстровано за свідоцтвами України на знак № 22690 від 15.01.2002 р. та № 101616 від 12.01.2009 р.;

3) Чи є позначення «АЕВИТ», яким маркована продукція Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА», таким, що може ввести в оману щодо ПАТ «Київський вітамінний завод», який є виробником товару маркованого товарними знаками «АЕВИТ», «АЕВІТ», які зареєстровано за свідоцтвами України на знак № 22690 від 15.01.2002 р. та № 101616 від 12.01.2009 р.;

3. Проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності доручити одному із атестованих судових експертів Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності (знаходиться за адресою: вул. Боженка, 11, корп. 4, м. Київ):

- ОСОБА_3, свідоцтво експерта № 1231;

- ОСОБА_4 - атестований судовий експерт, свідоцтво експерта

№ 933;

- ОСОБА_5, свідоцтво експерта № 1227.

4. Направити матеріали справи судовому експерту за місцезнаходженням спеціалізованої експертної установи.

5. Витрати на проведення експертизи первинно покласти на позивача шляхом виставлення відповідного рахунку.

Розгляд справи відклався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.06.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Державної фіскальної служби України інформацію (належним чином засвідчені копії декларацій, інших документів, що містять запитувану інформацію) про:

1) одержувачів (імпортерів) продукції за товарними позиціями УКТЗЕД 3304 (косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати по догляду за шкірою) та 3305 (засоби для догляду за волоссям), а також іншими товарними позиціями УКТЕД, що містить торговельну марку «Аевит», за період з 01.07.2015 по день надання відповіді на запит суду;

2) імпортовану такими одержувачами (імпортерами) продукцію за товарними позиціями УКТЗЕД 3304 (косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати по догляду за шкірою) та 3305 (засоби для догляду за волоссям), а також іншими товарними позиціями УКТЗЕД, з нанесеною торговельною маркою «Аевит» (її кількість, інші показники) за період з 01.07.2015 по день надання відповіді на запит суду.

Також, 24.06.2016 представник позивача подав заперечення на пояснення відповідача-2, в яких зазначає, що зупинення пропуску товарів через митний кордон України є цивільно-правовим засобом захисту прав інтелектуальної власності, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а також клопотання про призначення у справі судової експертизи та про витребування доказів, крім того, додатково надав письмові пояснення.

Крім того, представник позивача надав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Державної фіскальної служби України інформацію (належним чином засвідчені копії товаросупровідної документації та санітарно-гігієнічних висновків Державної санітарно-епідеміологічної служби України), подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» або третіми особами (заявниками/імпортерами) для митного оформлення та пропуску через митний кордон України товарів за товарними позиціями УКТЗЕД 3304 (Косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати по догляду за шкірою) та 3305 (Засоби для догляду за волоссям), а також іншими товарними позиціями УКТЗЕД, - «Крем питательный [для лица]», «Шампунь [для волос]», «Крем питательный [для рук]», «Гель увлажняющий [для губ]», задекларованих для переміщення через митний кордон України, зокрема, в режимі імпорту, за період з 12.05.2014 р. по день надання відповіді на запит суду.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог та поклався на розсуд суду щодо задоволення клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи.

Розглянувши подане позивачем клопотання про витребування доказів, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: - який доказ витребовується; - обставини, що перешкоджають його наданню; - підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; - обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки позивач не зазначив, які саме обставини можуть підтвердити вказані у клопотанні докази, зокрема, відомості про розмитнення певних товарів третіми особами, відповідно суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Щодо клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Разом з тим, внаслідок дослідження наданих позивачем речових доказів, суд не вбачає необхідності у проведенні експертизи для вирішення спору у даній справі, тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.

Представник відповідача-1 у судове засідання втретє не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач-1 повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем-1 не подано, у судове засідання представників не направлено.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА" є: 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103.

Так, відповідно до пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу (поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення) - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Отже, повідомлення про слухання справи № 910/8073/16 судом було тричі розміщено на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/ в розділі «Новини та події», відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА" вважається повідомленим про розгляд справи належним чином (скриншоти в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника ТОВ "ІРІДА-УКРАЇНА" не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих ПАТ "Київський вітамінний завод", Державною фіскальною службою України та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київський вітамінний завод" є власником:

1) свідоцтва України № 22690 на знак для товарів і послуг «АЕвит» за 5 класом Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), а саме: вітамінні препарати, що містять вітаміни А та Е;

2) свідоцтва України № 39569 на знак для товарів і послуг «АЄВІТ» за 5 класом МКТП, а саме: вітамінні препарати;

3) свідоцтва України № 53767 на знак для товарів і послуг «AEVIT» за 5, 35, 44 класами МКТП, а саме:

- Кл. 5: Фармацевтичні препарати; лікувальні та вітамінні препарати; вітамінні напої; активні біологічні добавки; вітамінно-мінеральні комплекси; лікувальні і вітамінні препарати натурально-рослинного походження; препарати для лікування і профілактики різних захворювань; препарати з мікроелементами; препарати з мікроорганізмами на лікарські потреби; мінеральні харчові домішки; полівітамінні препарати;

- Кл. 35: Реклама фармацевтичних та вітамінних препаратів; демонстрування фармацевтичних і вітамінних препаратів; ділове інформування; ділові довідки; імпорт-експорт фармацевтичних і вітамінних препаратів; ділове консультування; розповсюдження рекламних матеріалів і зразків; рекламування через комп'ютерну мережу; сприяння продажеві (посередництво); розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту фармацевтичних і вітамінних препаратів, що дозволяє споживачам зручно оглядати, замовляти та купувати ці препарати у підприємствах оптової і роздрібної торгівлі або в аптеках; допомога покупцям у виборі та придбанні фармацевтичних і вітамінних препаратів; розміщування в мережі Інтернат на веб-сторінках і на веб-сайтах інформації щодо асортименту різноманітних фармацевтичних і вітамінних препаратів,; що дозволяє покупцям зручно оглядати,; замовляти та купувати ці препарати з веб-сторінок і веб-сайтів в Інтернеті,; а також отримувати необхідну інформацію про ці препарати;

- Кл. 44: Лікарські (медичні) послуги; доглядання хворих; косметологічне консультування; лікарська (медична) допомога; медичне консультування; фармацевтичне консультування;

4) свідоцтва України № 101616 на знак для товарів і послуг «АЕвіт» за 5 класом МКТП, а саме:

- Кл. 5: Фармацевтичні препарати; активні біологічні добавки; амінокислоти на лікарські потреби; антисептики; антибіотики; апетитостримувачі на лікарські потреби; аптечки першої допомоги; бактерицидні засоби; бальзами лікувальні; бальзамічні препарати на лікарські потреби; білкові харчові продукти на лікарські (медичні) потреби; біологічні препарати на лікарські потреби; вакцини; вітамінні напої; вітамінні препарати; вітамінно-мінеральні комплекси; гормони на лікарські потреби; гормональні препарати; дитяче харчування; дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби; діагностичні препарати на лікарські (медичні) потреби; дієтичні харчові продукти лікарські (медичні); дієтичні напої лікарські; домішки до кормів лікарські; еліксири, що належать до 5 класу; заспокійливі препарати; знечулювачі; імунобіологічні препарати на лікарські потреби; імуностимулятори на лікарські потреби; капсули, що належать до 5 класу; кислоти на фармацевтичні потреби; краплі; кровоочищальні засоби; ліки для людини; лікувальні та вітамінні препарати натурально-рослинного походження; лікувальні лініменти (рідкі мазі); мазі, що належать до 5 класу; мінеральні харчові домішки; пігулки (пілюлі); полівітамінні препарати; поживні домішки на лікарські (медичні) потреби; препарати з мікроелементами для людей і тварин, препарати з мікроорганізмами на лікарські потреби; препарати для лікування і профілактики різних захворювань релаксанти для м'язів; свічки на фармацевтичні потреби; сиропи, що належать до 5 класу; солі мінеральних вод; фармацевтичні препарати для догляду шкіри; ферментні препарати на лікарські потреби; хіміко-фармацевтичні препарати; хімічні препарати на лікарські (медичні) потреби.

Як стверджує позивач, Публічним акціонерним товариством "Київський вітамінний завод" виявлена контрафактна продукція, яка маркована ТМ «АЕВИТ» та розповсюджується Товариством з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА" з порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача, при цьому, виготовляється на території Російської Федерації під контролем фармацевтичної компанії ТОВ «Зелдіс-Фарма» на замовлення відповідача-1 та реалізується Товариством з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА" через аптечну мережу «Аптека низьких цін».

На упаковку, виявленої контрафактної продукції, нанесено словесно позначення «АЕВИТ», що займає на упаковці домінуюче положення.

Виявлена позивачем контрафактна продукція представлена у вигляді лікувальних косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, а саме:

- «АЕВИТ крем для рук»;

- «АЕВИТ гель увлажняющий для губ»;

- «АЕВИТ масло для губ»;

- «АЕВИТ гигиеническая помада»;

- «АЕВИТ Крем питательный для лица»;

- «Шампунь АЕВИТ для реставрационного ухода за поврежденными волосами».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що імпорт (ввезення) та пропонування для продажу на території України контрафактної продукції, яку марковано ТМ «АЕВИТ» (АЕВІТ) без згоди ПАТ "Київський вітамінний завод", є порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки: «АЕвит», «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», які зареєстровано за свідоцтвами України № 22690 від 15.01.2002, № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закон України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Отже, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Київський вітамінний завод" є власником торговельних марок: «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», які зареєстровані за свідоцтвами України № 22690 від 15.01.2002, № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009.

Частиною 2 ст. 16 Закон України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

- зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих речових доказів, Публічним акціонерним товариством "Київський вітамінний завод" виявлена контрафактна продукція, яка маркована ТМ «АЕВИТ» та розповсюджується Товариством з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА" через мережу аптек «Аптека низьких цін».

Зокрема, виявлена позивачем контрафактна продукція представлена у вигляді лікувальних косметичних засобів, а саме: «АЕВИТ крем для рук», «АЕВИТ гель увлажняющий для губ» «АЕВИТ масло для губ», «АЕВИТ гигиеническая помада», «АЕВИТ Крем питательный для лица», «Шампунь АЕВИТ для реставрационного ухода за поврежденными волосами», які містять вітаміни А та Е.

Згідно ч. 4 ст. 16 Закон України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до пункту 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", зберігання товару з нанесеним знаком з метою пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення) визнаються використанням знака, тобто складають правомочності власника свідоцтва на знак. Таким чином, пропонування для першого продажу товару з нанесеним знаком, який використовується без дозволу його власника, є порушенням прав на знак. Зберігання ж продукції зі знаком, що використовується без дозволу його власника, визнається порушенням прав на знак, якщо воно здійснюється з метою введення такої продукції в господарський оборот (п. 67 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 544 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено призначення та основні завдання органів доходів і зборів, зокрема, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (ч. 9 ст. 544 МК України).

З матеріалів справи також вбачається, що листом № 17/818 від 18.05.2016 позивач звертався до Державної фіскальної служби України, в якому просив відповідача-2 надати зведену статистичну інформацію щодо кількості імпортованої продукції маркованої позначеннями «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», а саме: «АЕВИТ крем для рук», «АЕВИТ гель увлажняющий для губ» «АЕВИТ масло для губ», «АЕВИТ гигиеническая помада», «АЕВИТ Крем питательный для лица», «Шампунь АЕВИТ для реставрационного ухода за поврежденными волосами».

Листом № 11425/6/99-99-07-03-01-15 від 25.05.2016 Державна фіскальна служба України надала відповідь на лист позивача, в якому містяться дані митної статистики щодо обсягу імпорту товару, який класифікується за наступними товарними позиціями згідно з УКТЗЕД, по роках:

• 3304 (Косметичні препарати або засоби для макіяж та препарат для догляду за шкірою):

- 2015 рік - 10, 8 тис. тонн на суму 138, 5 млн. дол. США;

- січень - квітень 2016 року - 3,8 тис. тонн на суму 47, 1 млн. дол. США;

• 3305 (Засоби для догляду за волоссям):

- 2015 рік - 35, 1 тис. тонн на суму 99, 4 млн. дол. США;

- січень-квітень 2016 року - 11, 0 тис. тонн на суму 29, 6 млн. дол. США.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Згідно ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА"дозволу (ліцензії) від Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод", як власника торговельних марок: «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», за свідоцтвами України № 22690 від 15.01.2002, № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009 на використання таких торговельних марок.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

За змістом ст. ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", на вимогу власника свідоцтва порушення, передбачене п. 1 даної статті, повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Таким чином, імпорт (ввезення) відповідачем на територію України продукції, маркованої позначеннями «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», а саме: «АЕВИТ крем для рук», «АЕВИТ гель увлажняющий для губ» «АЕВИТ масло для губ», «АЕВИТ гигиеническая помада», «АЕВИТ Крем питательный для лица», «Шампунь АЕВИТ для реставрационного ухода за поврежденными волосами»., з огляду на використання відповідачем без згоди позивача у такій продукції знаків для товарів і послуг «АЕвит» , «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», які зареєстровані за свідоцтвами України № 22690 від 15.01.2002, № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009, є порушенням прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг позивача, відповідно така контрафактна продукція підлягає вилученню з цивільного обороту, шляхом її знищення.

Частиною 1 ст. 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 397 Митного кодексу України, органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, органи доходів і зборів взаємодіють з іншими державними органами, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, визначеному законодавством України (ч. 1 ст. 403 Митного кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності.

Зупинення пропуску товарів через митний кордон України є цивільно-правовим засобом захисту прав інтелектуальної власності позивача, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України

Отже, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання Державної фіскальної служби та її територіальних підрозділів, які здійснюють митне оформлення товарів через кордон, зупинити пропуск через митний кордон України та митне оформлення контрафактної продукції, у вигляді лікувальних косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ», що ввозиться (імпортується) на територію України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача визнаються обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІДА-УКРАЇНА" (відповідач-1).

Разом з тим, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 4 134, 00 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 5 512, 00 грн., однак сплатив - 9 646, 00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103, ідентифікаційний код - 37109147) припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки: «АЕвит», «АЄВІТ», «AEVIT» та «АЕвіт», які зареєстровано за свідоцтвами України на знак № 22690 від 15.01.2002, № 39569 від 15.04.2004, № 53767 від 15.09.2005 та № 101616 від 12.01.2009, шляхом припинення їх використання всіма доступними способами (експорт, імпорт, зберігання, пропонування до продажу, реалізацію, рекламування) для контрафактної продукції у вигляді лікувальних, косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103, ідентифікаційний код - 37109147) вилучити з цивільного обороту контрафактну продукцію, у вигляді лікувальних, косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103, ідентифікаційний код - 37109147) знищити за власний рахунок контрафактну продукцію, у вигляді лікувальних косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ».

5. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) та її територіальні підрозділи, які здійснюють митне оформлення товарів через кордон, зупинити пропуск через митний кордон України та митне оформлення контрафактної продукції, у вигляді лікувальних косметичних засобів, які містять вітаміни А та Е, та на яку нанесено знак «АЕВИТ», що ввозиться (імпортується) на територію України.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103, ідентифікаційний код - 37109147) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38, ідентифікаційний код - 35251822) 5 512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

7. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38, ідентифікаційний код - 35251822) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 05.07.2016.

Суддя Бондарчук В.В.