Рішення

від 04.07.2016 по справі 910/7833/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/7833/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Драго груп» доПублічного акціонерного товариства «Київхліб» простягнення 73 983,25 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кравченко А.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Драго груп» (надалі - ТОВ «Драго груп») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київхліб» (надалі - ПАТ «Київхліб») про стягнення 73 998,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг з організації транспортно-маршрутної системи №24.12.14 від 24.12.2014 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 71 527,82 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 109,31 грн. та інфляційних у розмірі 1 346,12 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, через канцелярію суду 04.07.2016 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника в іншому судовому процесі.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на наступне.

По-перше, відповідач не був позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів під час розгляду поданої заяви.

По-друге, суд обмежений строком для розгляду даної справи приписами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Більш того, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 04.07.2016 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2014 р. між ТОВ «Драго Груп» (виконавець) та ПАТ «Київхліб» (замовник) був укладений договір про надання послуг з організації транспортно-маршрутної системи №24.12.14 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець на комерційній основі надає послуги з організації транспортно-маршрутної системи, а замовник оплачує такі послуги за комплексною ставкою.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що під транспортно-маршрутною системою розуміється комплекс заходів з організації перевезення автомобільним транспортом вантажу, систематичного моніторингу руху автомобільного транспорту на шляху слідування, контролю своєчасності доставки вантажу перевізником, контролю виконання перевізником умов перевезення, в тому числі належного стану вантажу в процесі руху, орендування транспортних засобів відповідно до вимог замовника.

Згідно з п. 2.6.2 Договору після завершення перевезень у звітному періоді сторони складають акт наданих послуг відповідно до п. 4.3 договору, який є підставою для розрахунків.

За змістом п. 4.7 Договору замовник зобов'язаний оплатити послуги впродовж 20 банківських днів з моменту погодження сторонами акту наданих послуг.

На виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 71 527,82 грн., що підтверджується актами №8 від 31.08.2015 р., №9 від 07.09.2015 р. та №10 від 14.09.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 71 527,82 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акти №8 від 31.08.2015 р., №9 від 07.09.2015 р. та №10 від 14.09.2015 р.) вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано послуги на загальну суму 71 527,82 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.7 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті вартості наданих послуг повинно було бути виконане протягом 20 банківських днів з моменту погодження сторонами акту наданих послуг.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 71 527,82 грн. , а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 71 527,82 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Драго груп» про стягнення з ПАТ «Київхліб» заборгованості у розмірі 71 527,82 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 109,31 грн. та інфляційних у розмірі 1 346,12 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 29.09.2015 р. по 11.04.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 109,31 грн. та інфляційні у розмірі 1 346,12 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Київхліб» на користь ТОВ «Драго груп» заборгованості у розмірі 71 527,82 грн., 3% річних у розмірі 1 109,31 грн. та інфляційних у розмірі 1 346,12 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Драго груп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київхліб» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83; ідентифікаційний код 00381574) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Драго груп» (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3; ідентифікаційний код 39321809) заборгованість у розмірі 71 527 (сімдесят одну тисячу п'ятсот двадцять сім) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. 31 коп., інфляційні у розмірі 1 346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.2016 р.

Суддя В.П. Босий