Рішення

від 21.06.2016 по справі 911/1230/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа № 911/1230/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква

до 1. ОСОБА_2, Київська обл., м. Біла Церква

2. ОСОБА_3, Київська обл., м. Біла Церква

3. Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» , Київська обл., м. Біла Церква

про визнання рішення частково недійсним, визнання статуту недійсним, переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 12.04.2016)

від відповідача 1: ОСОБА_5 (довіреність б/н від 20.04.2016)

від відповідача 2: ОСОБА_5 (довіреність б/н від 14.04.2016)

від відповідача 3: ОСОБА_6 (довіреність б/н від 05.05.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.04.2016 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1М./позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2К./відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3Л./відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (далі - ТОВ В«ЕкіпажВ» /відповідач 3) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) в частині визначення покупцем частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) ОСОБА_3, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» від 16.01.2016;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) у новій редакції від 16.01.2016;

- переведення на ОСОБА_1 (що проживає за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Комсомольська, 35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) у розмірі 25% за договором від 15.01.2016, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- визнання за ОСОБА_1 (що проживає за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Комсомольська, 35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) права власності на частку в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) в розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків.

Відповідачі 1 та 2 письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог не надали, у той же час представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовними вимогами не погодився та просив у позові відмовити повністю.

Відповідач 3 позов не визнав з викладених у відзиві на позов підстав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2016 було порушено провадження у справі №911/1230/16, розгляд справи призначено на 25.04.2016.

25.04.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно ТОВ В«ЕкіпажВ» , що внесено до статутного капіталу товариства, та корпоративні права ТОВ В«ЕкіпажВ» .

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Беручи до уваги вищезазначені нормативні приписи, оскільки позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів до забезпечення позову у даній справі та їх відповідність заявленим позовним вимогами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.04.2016 та 16.05.2016 розгляд означеної справи відкладався на 16.05.2016 та 13.06.2016.

До того ж, ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2016 строк розгляду спору у даній справі було продовжено на 15 днів.

Водночас, 08.06.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення, відповідно до яких позивач, зокрема, повідомив про внесення на депозитний рахунок господарського суду Київської області грошових коштів у розмірі 25 000,00 грн, про що відповідно надано відповідні докази.

У судовому засіданні 13.06.2016 було оголошено перерву до 21.06.2016.

15.06.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надішли пояснення, відповідно до яких останній, зокрема, заявив клопотання про направлення господарським судом Київської області окремої ухвали до слідчого відділення національної поліції Білоцерківського відділу Київської області, а також до Білоцерківської районної адміністрації Київської області повідомлення в порядку ч. 4 ст. 90 ГПК України про виявленні порушення.

Статтею 90 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

У відповідності до підпунктів 5.3., 5.10. пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

На відміну від окремої ухвали повідомлення прокурору або органу досудового розслідування (частина четверта статті 90 ГПК України) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки кримінального правопорушення.

З огляду вищезазначеного, оскільки у заявленому ОСОБА_1 клопотанні не визначено закону чи іншого нормативно-правового акту, приписи якого, на думку позивача, порушуються під час розгляду даної справи, а також не визначено у чому саме полягають відповідні порушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали та надіслання повідомлення у даній справі в порядку ст. 90 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статуту ТОВ В«ЕкіпажВ» у редакції, що затверджена рішенням зборів учасників товариства, оформленим протоколом №1 від 16.09.2003, а також установчого договору від 16.09.2003 засновниками ТОВ В«ЕкіпажВ» є ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2.

Товариство має статутний фонд у розмірі 100 000,00 грн, який формується за рахунок майна, розподіленого серед учасників таким чином: ОСОБА_7 володіє майном на суму 50 000,00 грн - 50% статутного фонду і має 50 голосів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють майном на суму по 25 000,00 грн - по 25% статутного фонду і мають по 25 голосів.

15.01.2016 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцеві свою частку у статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» , а покупець зобов'язався прийняти та оплатити названу частку.

Відповідно до пп. 1.4.1., 1.4.2. та 7.1. договору купівлі-продажу розмір частки, щ відчужується: 25%, склад вкладу 25 000,00 грн.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та за умови отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» на відчуження продавцем своєї частки в статутному капіталі товариства на викладених у цьому договорі умовах.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що 16.01.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» за участю учасників ОСОБА_7, ОСОБА_2 та запрошеного ОСОБА_3, з наступним порядком денним:

1. про обрання голови та секретаря загальних зборів.

2. про надання згоди учаснику на продаж частки в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» .

3. про зміну складу учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» .

4. про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ В«ЕкіпажВ» .

5. про внесення та затвердження змін до статутного капіталу ТОВ В«ЕкіпажВ» шляхом викладення статуту в новій редакції.

6. про визначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації нової редакції статуту товариства та державної реєстрації рішень прийнятих на даних зборах.

За результатами проведених зборів були прийняті наступні рішення:

- про обрання ОСОБА_2 головою зборів, а ОСОБА_7 секретарем загальних зборів;

- про надання згоди ОСОБА_2 на продаж належної їй частки в ТОВ В«ЕкіпажВ» , що становить 25% у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_3;

- про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_3, у зв'язку із придбанням ним частки у статутному капіталі товариства, номінальною вартістю 25 000,00 грн, що становить 25% у статутному капіталі товариства;

- про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_2, у зв'язку з відчуженням нею своєї частки в статутному капіталі товариства в повному обсязі;

- про затвердження нового складу учасників товариства та розподіл часток в статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_7 50 000,00 грн - 50% статутного капіталу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 25 000,00 грн - по 25% статутного капіталу;

- про перенесення розгляду питання про збільшення статутного капіталу на наступні загальні збори товариства;

- внесення змін до статуту товариства, шляхом викладення статуту товариства в новій редакції, а також затвердження нової редакції статуту ТОВ В«ЕкіпажВ» ;

- про уповноваження директора товариства ОСОБА_7 здійснити всі дії, необхідні для проведення держаної реєстрації змін до статуту товариства, надання директору товариства.

Вищезазначені рішення оформлені протоколом №16/01 від 16.01.2016.

Поряд з тим, відповідно до наявних у вищезазначеному протоколі відомостей, на загальних зборах учасників були присутні учасники, які у сукупності володіють частками в розмірі 75% статутного капіталу товариства, що складає 75% голосів учасників товариства від загальної кількості голосів.

В подальшому, 01.03.2016 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено угоду про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 15.01.2016, за яким сторони відповідного правочину погодили розірвати відповідний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» в розмірі 25 000,00 грн, що становить 25% статутного капіталу.

Відповідно до підпунктів 2.1. та 2.2. пункту 2, пункту 4 вищезазначеної угоди від 01.03.2016, покупець повертає у власність продавця частку в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» в розмірі 25 000,00 грн, що становить 25% статутного капіталу.

Продавець повертає покупцю грошові кошти в сумі 25 000,00 грн, які були отримані ним від покупця в якості сплати за частку в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» .

Дана угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

За результатами проведених 05.05.2016 загальних зборів учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» були прийняті рішення, оформлені протоколом №18/05 від 05.05.2016, відповідно до яких, зокрема, виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та включено до складу учасників товариства ОСОБА_2 з часткою 25% у статутному капіталі товариства, а також затверджено статут ТОВ В«ЕкіпажВ» у новій редакції, відповідно до якого частки у статутному капіталі товариства були розподілені наступним чином: ОСОБА_7 - 650 000,00 грн, що становить 92,86% у статуному капіталі товариства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - по 25 000,00 грн що становить 3,57% у статуному капіталі товариства.

Посилаючись на порушення своїх корпоративних прав, як учасника товариства з часткою 25% у статутному капіталі, ОСОБА_1 просить суд, зокрема, визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) в частині визначення покупцем частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) ОСОБА_3, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» від 16.01.2016.

Заперечуючи проти заявленої позовної вимоги, відповідач 3 зазначив про те, що прийняті 16.01.2016 рішення відповідають порядку денному, у той час як рішення про визнання ОСОБА_3 покупцем частки в статутному капіталі товариства, яке оспорює позивач, загальними зборами не приймалось.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.

За приписами ст. 97, ч. ч. 1, 5 ст. 98 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Приписами статей 32-34, 36 ГПК України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Втім, з матеріалів справи слідує, що 16.01.2016 загальними зборами учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» не приймалось рішення про визначення покупцем частки в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» ОСОБА_3.

Інших доказів існування спірного рішення позивачем суду не надано.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) в частині визначення покупцем частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) ОСОБА_3, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» від 16.01.2016, з огляду на її безпідставність.

Що ж до вимоги позивача про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) у новій редакції від 16.01.2016 слід зазначити таке.

Як слідує з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» статут відповідного товариства у новій редакції від 16.01.2016 було затверджено та зареєстровано на підставі рішень загальних зборів засновників, оформлених протоколом №16/01 від 16.01.2016.

Доказів скасування вищезазначених рішень суду не надано.

До того ж, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що статут товариства у новій редакції від 16.01.2016 суперечить та/або не відповідає вимогам норм чинного законодавства.

За таких обставин, оскільки статут ТОВ В«ЕкіпажВ» у редакції від 16.01.2016 був затверджений на підставі дійсних, не скасованих у судовому порядку, рішень загальних зборів засновників товариства, оформлених протоколом №16/01 від 16.01.2016, у той час як невідповідність статуту нормам чинного законодавства позивачем не доведена, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) у новій редакції від 16.01.2016 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Посилання ж позивача на недійсність відповідного статуту з огляду на порушення відповідачем 3 порядку скликання відповідних загальних зборів, а саме неповідомлення ОСОБА_1 про час та місце зборів, судом оцінюються критично оскільки відповідні обставини не є підставою для визнання недійсним установчого документа у розумінні приписів норм чинного законодавства.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення його переважного права на купівлю частки в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» , просить суд перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця частки у статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) у розмірі 25% за договором від 15.01.2016, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 147, ч. 4 ст. 362 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

З вищевстановлених судом обставин слідує, що 01.03.2016 укладений між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 15.01.2016 було розірвано.

За результатами проведених 05.05.2016 загальних зборів учасників ТОВ В«ЕкіпажВ» , на яких в тому числі був присутній і позивач, були прийняті рішення, оформлені протоколом №18/05 від 05.05.2016, відповідно до яких, зокрема, виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та включено до складу учасників товариства ОСОБА_2 з часткою 25% у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин, оскільки з 01.03.2016 зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» припинилися, а відповідна частка в статутному капіталі була повернута у власність ОСОБА_2, відтак станом на момент звернення позивача з вимогою про переведення на нього прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» за договором від 15.01.2016 відповідні договірні зобов'язання припинилися, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про переведення на нього прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) у розмірі 25% за договором від 15.01.2016, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Що ж до вимоги позивача про визнання за ним права власності на частку в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) в розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків, суд дійшов про її безпідставність та необґрунтованість з огляду нижченаведеного.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду вищезазначеного, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що право власності на належну йому частку в статутному капіталі у розмірі 3,57% відповідачами не оспорюється та не заперечується, а переважне право купівлі належної ОСОБА_2 частки у статутному капіталі товариства не порушено з огляду на розірвання породжуючого відповідне право договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про визнання за ним права власності на частку в статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» (ідентифікаційний код 20577368) в розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Водночас, оскільки у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про переведення на нього прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ В«ЕкіпажВ» у розмірі 25% за договором від 15.01.2016 відмовлено, суд дійшов висновку про повернення позивачу коштів, внесених на депозит суду в якості забезпечення виконання рішення суду щодо переводу прав і обов'язків покупця.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 36, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 88, 97, 98, 143, 147, 362, 653 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Повернути ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з депозитного рахунку господарського суду Київської області (рахунок отримувача 37311076014298, банк отримувача 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код отримувача 03499945) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.07.2016.

Суддя В.А. Ярема