Рішення

від 30.06.2016 по справі 915/641/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Справа № 915/641/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача в судове засідання не з'явився,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРПРОПАНГАЗВ» , 39622, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 35

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«МЕЛАРВ» , 54001, м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, 34-А, к. 307

про: стягнення 666 650,30 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«УКРПРОПАНГАЗВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МЕЛАРВ» заборгованості в розмірі 666 650,30 грн. з якої: 605 050,87 грн. - основної заборгованості, 16 659,62 грн. - 3% річних, 44 939,81 грн. - інфляційних.

22.06.2016 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд розглянути справу № 915/641/16 без участі представника позивача та зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 30.06.2015 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинствіВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача та представника відповідача.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

25 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«УКРПРОПАНГАЗВ» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«МЕЛАРВ» (далі - замовник) було укладено договір постачання № 1025 (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність замовника нафтопродукти, надалі - товар, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар відповідно до умов Договору. (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 4.2 Договору, асортимент, кількість (об'єм) товару, ціна, умови оплати, терміни і умови його поставки та моменту відвантаження узгоджується сторонами в заявках, накладних, виставлених рахунках та інших бухгалтерських документах, що застосовуються при товарообороті, або при необхідності - шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 5.1 Договору, ціна товару є договірною і зазначається в накладних на товар залежно від умов поставки з урахуванням ПДВ та транспортних витрат, а в інших випадках умови оплати узгоджуються додатковою угодою до договору. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору, термін оплати за товар: 5 календарних днів з дати поставки постачальником товару замовнику. Під терміном «дата поставки», вважається дата зазначена в видатковій накладній постачальника.

Пунктом 11.1 Договору сторони визначили, що Договір поставки набирає чинності з моменту його підписання сторонами на строк до 31 грудня 2013 року, але в будь - якому випадку до повного його виконання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну його дії не повідомить іншу сторону про розірвання договору чи перегляд його умов.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 754 371,56 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № РН-0000112 від 12.12.2013 на суму 314 849,64 грн.

(а.с. 14);

- видатковою накладною № РН-0000118 від 25.12.2013 на суму 314 849,64 грн. (а.с. 15);

- видатковою накладною № РН-0000012 від 04.02.2014 на суму 314 849,64 грн. (а.с. 16);

- видатковою накладною № РН-0000018 від 21.02.2014 на суму 327 441,84 грн. (а.с. 17);

- видатковою накладною № РН-0000021 від 17.03.2014 на суму 203 940,00 грн. (а.с. 18);

- видатковою накладною № РН-0000025 від 02.04.2014 на суму 313 988,50 грн. (а.с. 19);

- видатковою накладною № РН-0000027 від 18.04.2014 на суму 372 071,28 грн. (а.с. 20);

- видатковою накладною № РН-0000034 від 05.05.2014 на суму 363 134,14 грн. (а.с. 21);

- видатковою накладною № РН-0000035 від 13.05.2014 на суму 468 949,44 грн. (а.с. 22);

- видатковою накладною № РН-0000047 від 29.05.2014 на суму 468 160,44 грн. (а.с. 23);

- видатковою накладною № РН-0000054 від 13.06.2014 на суму 452 375,00 грн. (а.с. 24);

- видатковою накладною № РН-0000068 від 08.07.2014 на суму 452 370,00 грн. (а.с. 25);

- видатковою накладною № РН-0000080 від 25.07.2014 на суму 273 980,00 грн. (а.с. 26);

- видатковою накладною № РН-0000108 від 23.09.2014 на суму 566 200,00 грн. (а.с. 27);

- видатковою накладною № РН-0000114 від 10.10.2014 на суму 547 212,00 грн. (а.с. 28), товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (а.с. 57 - 71), податковими накладними (а.с. 43 - 56).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видаткових накладних, товарно - транспортних накладних та скріплено печаткою підприємства.

Позивачем для оплати поставленої відповідачеві продукції були виставлені:

- рахунок - фактури № СФ-0000106 від 10.12.2013 (а.с. 106);

- рахунок - фактури № СФ-0000113 від 25.12.2013 (а.с. 107);

- рахунок - фактури № СФ-0000012 від 04.02.2014 (а.с. 108);

- рахунок - фактури № СФ-0000018 від 21.02.2014 (а.с. 109);

- рахунок - фактури № СФ-0000021 від 17.03.2014 (а.с. 110);

- рахунок - фактури № СФ-0000026 від 02.04.2014 (а.с. 111);

- рахунок - фактури № СФ-0000028 від 18.04.2014 (а.с. 112);

- рахунок - фактури № СФ-0000035 від 05.05.2014 (а.с. 113);

- рахунок - фактури № СФ-0000039 від 12.05.2014 (а.с. 114);

- рахунок - фактури № СФ-0000049 від 29.05.2014 (а.с. 115);

- рахунок - фактури № СФ-0000055 від 13.06.2014 (а.с. 116);

- рахунок - фактури № СФ-0000071 від 08.07.2014 (а.с. 117);

- рахунок - фактури № СФ-0000085 від 24.07.2014 (а.с. 118);

- рахунок - фактури № СФ-0000112 від 22.09.2014 (а.с. 119);

- рахунок - фактури № СФ-0000119 від 10.10.2014 (а.с. 120);

Відповідач оплату поставленого товару здійснив частково в розмірі 5 149 320,69 грн., у зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість за поставлений по Договору товар в сумі 605 050,87 грн. (5 754 371,56 грн. - 5 149 320,69 грн.), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 605 050,87 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 131) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 16 659,62 грн. за період з 01.06.2015 по 30.04.2016.

Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» розмір 3% річних які підлягають задоволенню становить 16 643,18 грн. за період з 01.06.2015 по 30.04.2016.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів інфляційних в розмірі 16,44 грн. (16 659,62 грн. -16 643,18 грн.) задоволенню не підлягають.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 131) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з червня 2015 року по квітень 2016 року в розмірі 44 939,81 грн., розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягають задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати позивачеві вартості поставленого товару згідно умов та в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

(судові витрати розраховано: 666 633,86 грн. (задоволені позовні вимоги)/ 666 650,30 грн. (заявлені позовні вимоги) = 0,999975% (відсоток задоволених) Х 9999,75 грн. (сплачений судовий збір) = 9 999,50 грн.).

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МЕЛАРВ» (54001, м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, 34-А, к. 307, п/р 260060131596 в ПАТ «БМ Банк», МФО 380913, код ЄДРПОУ 36143098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРПРОПАНГАЗВ» (39622, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 35, п/р 26008500049657 в ПАТ «Креді ОСОБА_1», МФО 300614, код ЄДРПОУ 36670686) 605 050,87 грн. - основної заборгованості, 16 643,18 грн. - 3% річних, 44 939,81 грн. - інфляційних та 9 999,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 05.07.2016

Суддя Н.О. Семенчук