Рішення

від 30.06.2016 по справі 923/497/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 р. Справа № 923/497/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет", м. Херсон

до міського комунального підприємства "Істок", м. Херсон

про стягнення 26947,64 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №65-05/09 від 12.05.2016р.;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет" звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з міського комунального підприємства "Істок" заборгованість у розмірі 26947,64 грн., з якої: 20885,39 грн. - сума основного боргу по орендній платі за договором оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р., 3282,02 грн. - сума пені та 1863,07 грн. - сума штрафу, а також 843,64 грн. - заборгованість за договором від 29.09.2009р. по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та 73,52 грн. - сума пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р., додаткових договорів №1, 2, 3 про внесення змін до договору оренди державного майна, договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.09.2009р., додаткових угод №1, 2, 3 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та положення ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України.

24 червня 2016 року представник позивача подав до суду з супровідним листом розрахунок заборгованості сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг МКП "Істок". Дані матеріали суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Відповідач, своїм правом на судовий захист не скористався, у судове засідання вдруге не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував.

Так, ухвали суду від 18.05.2016р. та від 07.06.2016р., які були направлені судом на адресу відповідача - 73000, м. Херсон, вул. Комкова, 73-Б, повернулись до суду з помітками поштового підприємства "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо копію ухвали про порушення провадження у справі, призначення її до розгляду, відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (повідомленою стороною, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника сторони справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про дату, час і місце розгляду справи, за адресою зазначеною в ЄДР. Відповідач, з огляду на наведений зміст Постанови Пленуму Вищого господарського суду України вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Отже, неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/497/16, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 29 вересня 2009 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області і міським комунальним підприємством "Істок" був укладений договір оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р., згідно п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 73,8 кв. м., що розташовані на першому поверсі в будівлі їдальні, яка перебуває на балансі ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 73-б.

Згідно п. 3.1. додаткового договору №3 від 20.07.2015р. про внесення змін до договору оренди держаного майна від 29.09.2009р. (далі - додатковий договір №3), розмір орендної плати визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. за №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2015р. - 3162,52 грн.

Згідно п.3.3. додаткового договору №3, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

На підставі п.3.6. додаткового договору №3, орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступаючого за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених законодавством та чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктами 3.7., 3.8. додаткового договору №3 від 20.07.2015р. сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, але не менше 500,00 грн.

Згідно п.5.3. додаткового договору №3, орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Матеріали справи також свідчать, що 29 вересня 2009 року між позивачем (балансоутримувач) і відповідачем (орендар) був укладений договір на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (додаткова угода № 1 від 01.10.2011р., додаткова угода № 2 від 27.08.2012р.; додаткова угода №5 від 01.10.2015р. до договору на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.09.2009р.

Відповідно до п.1.1. договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 73-6, загальною площею 1934 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням, яке складається з нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 73,8 кв.м. Мета оренди: розміщення офісу та складських приміщень.

Відповідно до п.2. додаткової угоди №3 від 20.07.2015р. до договору про відшкодування витрат баласоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.09.2009р., орендар зобов'язаний не пізніше останнього числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, згідно виставленого рахунку за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та експлуатаційні витрати. При несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день оплати, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від несплаченої суми. У разі несплати, або несвоєчасної оплати орендар зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) відсотків річних від простроченої суми.

На виконання умов договору №716-29-065 від 29.09.2009р. позивачем виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 20885,39 грн., а саме: №478 від 11.08.2015р. на суму 2893,83 грн., №534 від 10.09.2015р. на суму 2870,67 грн., №598 від 09.10.2015р. на суму 1667,53 грн., №658 від 10.11.2015р. на суму 2195,19 грн., №722 від 09.12.2015р. на суму 2239,09 грн., №13 від 12.01.2016р. на суму 2254,77 грн., №40 від 10.02.2016р. на суму 2254,77 грн., №72 від 11.03.2016р. на суму 2254,77 грн. та №162 від 11.04.2016р. на суму 2254,77 грн.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач (орендар) свої договірні зобов'язання зі здійснення оплати за користування об'єктом оренди не виконав, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 20885,39 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 14.03.2016р. звернувся до відповідача з претензією №65-22/75 щодо сплати заборгованості у розмірі 19182,17 грн., з якої: оренда - 17774,17 грн., комунальні послуги - 407,70 грн., пеня - 1000,23 грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Отже, у зв'язку із несплатою відповідачем за договором №716-29-065 від 29.09.2009р. орендної плати у розмірі 20885,39 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 20885,39 грн., суму пені у розмірі 3282,02 грн. та суму штрафу у розмірі 1863,07 грн.

Також, позивач зазначає, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення у розмірі 843,64 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача, за договором на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 29.09.2009р., суму боргу у розмірі 843,64 грн. та суму пені у розмірі 73,52 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 20885,39 грн., за договором оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу по орендній платі за договором оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р.у розмірі 20885,39 грн., є доведеними та обґрунтованими.

Також, відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Право на нарахування пені та штрафу сторони узгодили пунктами 3.7., 3.8. додаткового договору №3 від 20.07.2015р. до договору оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р., яким передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, але не менше 500,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його правильність та відповідність умовам договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 3282,02 грн. та суми штрафу у розмірі 1863,07 грн. є доведеними та обґрунтованими.

Матеріали справи також свідчать, що відповідач в порушення умов пункту 2 додаткової угоди №3 від 20.07.2015р. до договору про відшкодування витрат баласоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.09.2009р. несвоєчасно відшкодовував витрати на утримання житлового приміщення, у зв'язку з чим позивач відповідно до здійсненого ним розрахунку нарахував відповідачу суму боргу у розмірі 843,64 грн. та суму пені у розмірі 73,52 грн.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення доведено матеріалами справи.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу у розмірі 843,64 грн. та суми пені у розмірі 73,52 грн. визнав його обґрунтованим.

За таких обставин, вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 843,64 грн. та суми пені у розмірі 73,52 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з міського комунального підприємства "Істок" (73000, м. Херсон, вул. Комкова, 73-Б, код ЄДРПОУ - 19234367) на користь Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" (73000, м. Херсон, вул. Комунарів, 15-А, код ЄДРПОУ - 02146713) суму боргу по орендній платі за договором оренди державного майна №716-29-065 від 29.09.2009р. у розмірі 20885,39 грн., суму пені у розмірі 3282,02 грн., суму штрафу у розмірі 1863,07 грн., суму заборгованості за договором від 29.09.2009р. по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у розмірі 843,64 грн., суму пені у розмірі та 73,52 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.07.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко