Постанова

від 16.04.2007 по справі ас-27/129-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/129-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" квітня 2007 р.  

10 год. 00 хвил.              Справа № АС-27/129-07

вх. № 4440/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Даншина Г.О. – завідуюча сектором (за дорученням)

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача – не з'явився

по справі за позовом  ДПІ у Зміївському районі, м. Зміїв, Харківська область   

до  ТОВ "Торговий дім "Вега", с. Коропове, Харківська область

та до ТОВ "ТКФ "Смерека", м. Київ  

про визнання недійсним господарського зобов'язання  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Зміївському районі Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним господарське зобов”язання ТОВ „ТД „Вега” та ТОВ „ТКФ „Смерека”, яке виникло на підстав право чину, укладеного згідно з договором № Д-29 від 06.04.2005 р. та по якому виписані податкові накладні:

- № 59 від 06.04.2005 р. на суму 164507,54 грн., в т.ч. ПДВ – 27417,92 грн.;

- № 60 від 13.04.2005 р. на суму 20477,65 грн., в т.ч. ПДВ – 3412,94 грн.  

- № 69 від 18.04.2005 р. на суму 97433,72 грн., в т.ч. ПДВ – 16238,95 грн.  

- № 80 від 26.04.2005 р. на суму 332315,76 грн., в т.ч. ПДВ – 55385,96 грн.  

- № 83 від 29.04.2005 р. на суму 92157,50 грн., в т.ч. ПДВ – 15359,58 грн.  

Відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиви на позов не надали. Повістка про виклик в судове засідання, ухвала про призначення справи до розгляду та позовні матеріали були направлені поштою першому відповідачу 02.04.2007 р. та повернулися з поміткою: „не значиться”.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На обліку в ДПІ у Зміївському районі Харківській області знаходиться ТОВ „Торговий дім „Вега”. 12.10.2004 р. підприємство зареєстровано рішенням Зміївської РДА за № 14581020000000031. Як платник податків та зборів знаходиться на обліку в ДПІ у Зміївському районі Харківської області з 19.10.2004 р. за № 37 та має свідоцтво платника ПДВ № 27780478 від 25.11.2004 р. Судом встановлено, що ДПІ у Зміївському районі Харківській області було проведено перевірку ТОВ „ТД „Вега”, на підставі якої був складений акт № 759/23-104/33143708 від 30.12.2005 р. В ході перевірки позивачем було встановлено, що перший відповідач мав господарські взаємовідносини з ТОВ „ТКФ „Смерека”. Позивач направив запит до ДПІ у Голосіївському районі щодо проведення зустрічної перевірки по зазначеним взаємовідносинам.

Згідно запиту було встановлено, що рішення Голосіївського районного суму м. Києва від 23.12.2005 р. визнані недійсними статут ТОВ „ТКФ „Смерека”, зареєстрований Голосіївською районною адміністрацією у м. Києві 09.06.2004 р. за № 09575 з моменту його реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37085911 від 15.07.2004 р. з моменту його видачі. Згідно рішення припинена підприємницька діяльність другого відповідача. ТОВ „ТКФ „Смерека” за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться, звітність до ДПІ не надає. Також з наданого пояснення Проходи В.І. вбачається, що він не займався реєстрацією товариства, його паспортними даними незаконно скористалися наглядно знайомі особи, про що він повідомляв. Таким чином, реєстрація другого відповідача здійснена на підставних осіб з порушенням діючого законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2005 р. між ТОВ „ТЕФ „Смерека” та ТОВ „ТД „Вега” був укладений договір № Д-29, згідно якого другий відповідач зобов”язаний поставити, в перший відповідач повинен прийняти та сплатити вартість виробів згідно накладених. Сума, яка зазначена в договорі складає 780000,00 грн., а фактично накладні по договору були виписані на загальну суму 706892,17 грн., в т.ч. ПДВ – 117815,35 грн. по жаному договору біли виписані наступні податкові накладні:

- № 59 від 06.04.2005 р. на суму 164507,54 грн., в т.ч. ПДВ – 27417,92 грн.;

- № 60 від 13.04.2005 р. на суму 20477,65 грн., в т.ч. ПДВ – 3412,94 грн.  

- № 69 від 18.04.2005 р. на суму 97433,72 грн., в т.ч. ПДВ – 16238,95 грн.  

- № 80 від 26.04.2005 р. на суму 332315,76 грн., в т.ч. ПДВ – 55385,96 грн.  

- № 83 від 29.04.2005 р. на суму 92157,50 грн., в т.ч. ПДВ – 15359,58 грн.  

Всього на загальну суму 706892,17 грн., в т.ч. ПДВ – 117815,35 грн. податкові накладні були виписані невстановленою особою.

Матеріалами перевірки було встановлено, що укладаючи оскаржувану угоду, ТОВ „ТД „Вега” мало на меті отримання неконтрольованих державою доходів, яке призводить до ухилення від оподаткування та протиправного зменшення податкових зобов”язань контрагентів такої особи. Угоду було укладено з метою незаконного формування податкового кредиту, про що свідчать факти, які встановлені рішенням Голосіївського районного суду м. Києва.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Згідно ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом порядку.

Статтями 2,4,9 Закону України „Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків, яким зокрема є і суб"єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

У відповідності до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 р. та № 15 від 25.05.1998 р) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема належать угоди, приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

При цьому, відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Таким чином, угода між ТОВ „ТД „Вега" та ТОВ „ТКФ „Смерека" укладено з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави.

Отже, посадові особи ТОВ „ТД „Вега" усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладаємої угоди, а також суперечність її інтересам держави та суспільства. Укладена угода була спрямована на приховування вказаним підприємством прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків.

Так, відповідачі при укладанні оскаржуваної угоди діяли з умислом, направленим на приховування прибутку від оподаткування, завищення податкового кредиту, доказами якого є встановлений факт відсутності другого відповідача за юридичною адресою та несплата податків до державного бюджету України.

Зазначена мета, переслідувана відповідачами при вчиненні вищезазначеного право чину, полягає у неправомірному отриманні права відшкодування суми податку на додану вартість з державного бюджету, а значить завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки веде до неправомірної втрати бюджетних коштів на користь осіб, які не мають законного права на одержання бюджетних коштів.

Також визнання недійсними установчих документів ТОВ „ТКФ „Смерека” з підстав заснування його особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, заснування підприємства та здійснення його реєстрації на підставну особу, укладання у подальшому таким підприємством угод та несплата з цього податків свідчить про те, що укладаючи спірну угоду, ТОВ „ТКФ „Смерека” діяло з конкретною метою, спрямованою на приховування отриманого за угодою доходу від оподаткування, а ТОВ „ТД „Вега”, укладаючи спірну угоду, діяло з конкретною метою, спрямованою на включення до складу податкового кредиту – ПДВ в сумі 117815,35 грн. за придбану у ТОВ „ТКФ „Смерека” згідно податкових накладних № 59 від 06.04.2005 р. на суму 164507,54 грн., в т.ч. ПДВ – 27417,92 грн.; № 60 від 13.04.2005 р. на суму 20477,65 грн., в т.ч. ПДВ – 3412,94 грн.; № 69 від 18.04.2005 р. на суму 97433,72 грн., в т.ч. ПДВ – 16238,95 грн.; № 80 від 26.04.2005 р. на суму 332315,76 грн., в т.ч. ПДВ – 55385,96 грн.; № 83 від 29.04.2005 р. на суму 92157,50 грн., в т.ч. ПДВ – 15359,58 грн. Таким чином, суд встановлює наявність у ТОВ "ТКФ "Смерека" (статутні документи якого були визнані судом недійсними) наміру вчинення саме угоди (укласти господарське зобов"язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачається, якщо господарське зобов"язання визнано недійсним як таке, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами, в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов"язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також: все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Укладений договір постачання № Д-29 від 06.04.2005 р. завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки веде до неправомірного ухилення від сплати обов”язкових платежів до державного бюджету та завищення податкового кредиту і завдає шкоди державі.

Оскільки, пунктом 4 розділу IX Господарського кодексу України ( Прикінцеві положення) встановлюються, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положення відповідно до цього розділу, а спірний договір укладено між відповідачами 06.04.2005 р., то спірні правовідносини по даній справі повинні розглядатися з застосуванням Господарського кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 р.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного,

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 207, 208 Господарського уодексу України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним господарське зобов”язання ТОВ „ТД „Вега” та ТОВ „ТКФ „Смерека”, яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно з договором № Д-29 від 06.04.2005 р. на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського Кодексу України.

2. Стягнути з ТОВ „ТКФ „Смерека" (01000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28/А, код 32957735, р/р 260000505980 в АБ „Донеччина”, МФО 334969) на користь ТОВ „ТД „Вега” (63400, Харківська область, с. Коропове, код 33143708, р/р 260090102699 в ЗАО „ПроКредитБанк” м. Києва, МФО 320984) грошові кошти в розмірі 706892,17 грн.

3. Стягнути з ТОВ „ТД „Вега” (63400, Харківська область, с. Коропове, код 33143708, р/р 260090102699 в ЗАО „ПроКредитБанк” м. Києва, МФО 320984) на користь держави все отримане ним по угоді № Д-29 від 06.04.2005 р., а саме грошові кошти в розмірі 706892,17 грн. (в т.ч. ПДВ – 117815,35 грн.)

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 18.04.2007р. о 11-00 год.

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.